Як зробити інформацію доступною для незрячих людей: у Львові розповіли про спеціальний гайд
«Новини доступні кожному та кожній» – гайд з рекомендаціями для органів влади та представників медіа. Тут можна знайти інформацію про те, як зробити новини доступними для незрячих або слабозорих людей.
4 травня у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука відбулася презентація проєкту «Інформаційна доступність для незрячих та слабозорих людей». У ній взяли участь координаторка проєктів із питань інклюзії в Сенсотеці Катерина Алексєєнко та модераторка кіноклубу Docudays UA при Львівській муніципальній бібліотеці Віра Карпінська, які долучилися до його створення.
ІА Дивись.info побувала на події та розповідає про гайд детальніше.
На презентації гайду також відбувся перегляд документального фільму «Абетка» з аудіодискрипцією. Після цього глядачі, які дивилися його заплющеними очима, поділилися своїми враженнями та думками щодо доступності інформації для людей з порушеннями зору.
«Інформаційна доступність для людей незрячих та слабозорих» офіційно був презентований рік тому. Водночас команда, яка долучилася до створення гайду, продовжує поширювати інформацію про доступність та розповідати про ці рекомендації в різних установах Львова та України. Зокрема, відомо, що Київська міська адміністрація працює над впровадженням рекомендацій, які містяться у гайді.
Чому виникла ідея створити такий гайд
Створити спеціальний гайд з рекомендаціями вирішили працівники Сенсотеки, яка є відкритим інклюзивним бібліотечним простором у Львові та входить до єдиної системи Львівської муніципальної бібліотеки. Головна особливість простору Сенсотеки – це доступність для людей з інвалідністю.
«Ми зрозуміли, якщо маємо такий осередок архітектурної доступності – як бібліотека, що є доступним та безпечним місце для кожного, то тут дійсно може реалізуватися принцип філософії інклюзії. Тому також займаємося промоцією рівних прав та можливостей для кожного. Зокрема від початку повномасштабного вторгнення з’явилися нові виклики, тому ми захотіли підсилити увагу до потреб та можливостей незрячих та слабозорих людей», – підкреслює культурна менеджерка, координаторка проєктів із питань інклюзії в Сенсотеці Катерина Алексєєнко.
Вона розповідає, що коли сталося повномасштабне вторгнення РФ до України, то люди перемкнулися на такі швидкі канали комунікації як соціальні мережі (телеграм, фейсбук, твіттер (тепер Х – приміт. ред). Тоді відбувалося споживання великої кількість інформації, однак інформація була не для всіх доступною.
«Для мене дуже яскравим прикладом на початку повномасштабного вторгнення стало перегляд новини, коли після деокупації на Чернігівщині спілкувалися з людьми з порушенням слуху. Це був спецвипуск від Суспільного, в якому їх запитували, як вони провели перший день повномасштабної війни. Тоді такі люди розказували, що деякий час навіть не знали, що розпочалася війна. В перший день вони просто прийшли на роботу – спеціалізований завод – та працювали там як зазвичай. І тільки на наступний день їхнє керівництво повідомило, що розпочалася війна. Мене це вразило, що для них не було підготовленої інформації. Очевидно, що там було багато старших людей, які читають тільки газети, вони не чули повітряної тривоги чи радіо», – каже Катерина Алексєєнко.
За її словами, були також історії, коли під час евакуації населення з територій бойових дій на сході та півдні багато людей з інвалідністю також не отримували потрібну інформацію. Наприклад, про розклад відправлення евакуаційних потягів. Крім того, поштовхом до створення гайду став минулорічний блекаут в Україні.
«Коли публікуються графіки відключення, що можемо спостерігати і тепер, то їх поширюють у вигляді зображень. Однак незряча людина не може прочитати зображення, бо воно у вигляді картинки, то вона не знає, коли буде це відключення світла. У такому випадку потрібна текстова варіація відключення світла. Таким чином, люди, які не сприймають інформацію візуально, мають мати альтернативний канал інформації», – підкреслює авторка гайду Катерина Алексєєнко.
Незрячі люди сьогодні використовують спеціальні програми, щоб сприймати інформацію у соціальних мережах та сайтах. Такі програми (наприклад «Screen reader», «NVDA», «TalkBack») зчитують зміст з дисплея гаджетів та комп’ютера. Водночас, якщо зображення в соцмережах немає текстового опису, то програма не зчитає цю інформацію.
Які рекомендації містяться у гайді
Гайд «Новини доступні кожному та кожній» буде корисним для фахівців та фахівчинь пресслужб, SMM-працівників, які ведуть офіційні сторінки органів влади, а також представників інших установ – бібліотек, театрів, музеїв тощо.
«Коли ми розробляли гайд, то найперше його скеровували на місцеву владу. Для комунікаційників міської влади, які поширюють інформацію на сайти та пишуть дописи в соцмережах. Адже вони публікують той контекст, який має бути доступним для кожного. Водночас, коли вони це робить виключно у вигляді фотографії, то не всі можуть таку інформацію отримати», – зазначає Катерина Алексєєнко.
Гайд містить покрокові інструкції, що пояснюють, як зробити соціальні мережі доступними для незрячих людей та тих, хто має порушення зору.
«Тут найбільше питання до картинок. Часто, щоб підвищити алгоритми в соцмережах і пост було видно, то всі ставлять саме картинку, але не дублюють текст в дописі. Однак вся основна інформація має бути у вигляді тексту. Зрозуміло, що кожна соцмережа має свої особливості. Якщо тексту дуже багато, то його можна помістити в документ та взяти на нього посилання. Тоді інформація також зчитається. Це має стати звичкою. Наприклад, якщо на фото зображено щось важливе, і твій користувач незряча людина, яка користується «Screen reader», аби вона знала, що там зображено, то варто описати це фото», – наголошує авторка гайду.
Гайд «Новини доступні кожному та кожній» можна переглянути в електронному варіанти на сайті кіноклуб Docudays UA – за посиланням тут.
Підкреслимо, що 21 липня 2023 року Уряд ухвалив постанову, яка зобов’язує державні органи зробити всі сайти доступними для людей із порушеннями зору, слуху чи моторики відповідно до міжнародних стандартів. Зокрема йдеться про новий державний стандарт, розроблений на основі міжнародних рекомендацій WCAG 2.1. У рекомендаціях вказано особливості читабельності текстів, правила перекладу жестовою мовою, як потрібно розміщувати зображення та інше.
Коментарі