На Львівщині стрімко зросла захворюваність на вітряну віспу
Упродовж чотирьох місяців теперішнього року у Львівській області діагностували вітряну віспу у 3 тисяч 241 пацієнта. Це на 4,6 раза більше, ніж в аналогічний період торік.
Про це повідомила генеральна директорка Львівського обласного центру контролю і профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко.
З її слів, найчастіше хворіють діти до 17 років. Серед усіх виявлених випадків це 2 тисячі 934 пацієнти.
Захворюваність реєструвалася в усіх районах Львівської області, перевищення середньообласного показника — в Червоноградському та Золочівському районах.
Вітряна віспа — симптоми хвороби
Вітряна віспа (вітрянка) — це високоінфекційне гостре вірусне захворювання, що переважно вражає дітей. Характеризується помірною загальною інтоксикацією і плямисто-папульно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках.
Вітряна віспа — одна із найпоширеніших інфекцій у світі. За рівнем захворюваності вона поступається лише грипу та іншим гострим респіраторним вірусним інфекціям. В Україні щороку реєструють від 103 до 200 тисяч випадків.
Передається повітряно-крапельним шляхом.
Вітряну віспа вважають типовою дитячою інфекція. Новонароджені до двох місяців мають пасивний материнський імунітет. З трьох місяців вони стають сприйнятливими до інфекції. Максимальна кількість тих, хто інфікується, припадає на вікову групу 2–4 роки. Дошкільнята становлять близько 80% тих, хто захворів.
Інкубаційний період під час вітряної віспи триває від 11 до 21 дня, найчастіше близько 14 днів.
Характерні симптоми загальної інтоксикації:
- нездужання,
- втрата апетиту,
- підвищення тіла.
На такому тлі або й без будь-яких передвісників на шкірі з’являються висипання, що часто супроводжуються підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з’явитися за нормальної температури тіла. Висипка локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. У разі інтенсивного висипу його елементи можна знайти на долонях та підошвах.
У 1 із 50 випадків захворювання на вітряну віспу бувають ускладнення, серед яких найбільш тяжкими є пневмонія та енцефаліт. Частота енцефаліту, який переважно проявляється церебральною атаксією, становить близько 1 на 4 000 випадків вітряної віспи.
Лікування вітряної віспи полягає у дотриманні постільного режиму протягом усього періоду висипання, запобіганні вторинній інфекції. За показаннями застосовують симптоматичні засоби: анальгетики, жарознижувальні, здійснюють детоксикацію. У разі тяжких форм недуги та розвитку гнійних ускладнень призначають антибіотики. Після одужання рекомендують провести період реконвалесценції (10–14 днів) удома. Вітряна віспа частково знижує імунітет, у зв’язку з чим можливий розвиток захворювань бактеріальної природи.
Звертаємо увагу, що цей матеріал є ознайомчим, його не варто сприймати як підґрунтя для вставлення діагнозу. Якщо вам потрібна допомога, зверніться до фахівця.
Головне фото — Depositphotos.com.ua.
