Культура громадської участі у Львові: чи залучені мешканці у життя міста

Крім того, 48% мешканців будь-коли скеровували звернення на «Гарячу лінію», 33% подавали або підписували електронні петиції, 23% використовували в якості інструменту впливу умовно офіційні соціальні мережі, 16% підписували колективні звернення, 6% долучалися до громадських слухань, 5% скеровували запити на публічну інформацію, 3% стали частиною громадського бюджету.

Водночас, тільки 34% респондентів брали участь у громадському житті своєї громади протягом останнього року. 

Детальніше про опитування мешканців Львова ІА Дивись.info розповіли в Головному управлінні юстиції. Вони посилаються на опитування громадської організації «Плато».

Чи підписують мешканці Львова електронні петиції

Цього, 2024 року, мешканці Львова підписують електронні петиції менше, ніж у попередні роки. Починаючи з 2016 року львів’яни зареєстрували у єдиній системі 2182 звернення. У розрізі років статистика виглядає так: у 2016 році подано 788, у 2017 році – 76, у 2018 році – 200, у 2019 році – 395, у 2020 році – 342, у 2021 – 221, у 2022 році – 89, у 2023 році – 71 петицію. 638 (29%) від загальної кількості петицій не пройшли модерацію. З тих, що були допущені до голосування – тільки 144 (9,3%) змогли зібрати достатню кількість підписів.  

Серед 144 петицій, що розглядалися депутатським корпусом минулого року, 37 (26%) було відхилено, ще 13 (9%) опинилися у «листі очікування».

Чи працюють громадські ради

За інформацією з тематичної сторінки сайту міської ради, у Львові діють 26 громадських рад при різних структурних підрозділах органу місцевого самоврядування, а згідно з даними з Інформаційного порталу депутатів Львівської міської ради до їх складу входять 262 особи. Однак жоден з ресурсів не дає достатньої інформації про актуальну ситуацію з функціонуванням громадських рад. Наприклад, відомо, що у 2021 році при Управлінні екології та природних ресурсів створено громадську раду, дані про яку не внесено ні на сайт ради, ні на портал депутатів. 

Ситуація із документуванням роботи переважної більшості рад є незадовільною: пік їхньої активності, виходячи із наповнення профайлів, припав на 2016-2018 роки. При цьому на сторінках 15 громадських рад ця «активність» обліковується одним-єдиним документом (найчастіше — наказ про створення ради). Проблема в оновленні даних чи неактивності громадських рад — питання, що залишатиметься для мешканця Львівської МТГ загадкою, допоки він/вона не скерує офіційний запит на інформацію. Та навіть без нього можна припустити, що потенціал цієї форми громадської участі розкрито частково.

Чи створюють львів'яни запити та публічну інформацію

 Згідно з даними, загальна кількість скерованих запитів на інформацію за останні 4 роки становить 8834, зокрема, у 2020 році – 2874 (33%), 2021 – 2409 (27%), 2022 – 1436 (16%), 2023 – 2115 (24%). 

Що стосується використання сервісів «Гарячої лінії», то кількість звернень в умовах російської агресії хоч і впала, але в жоден з років не була меншою за 100 000, що також свідчить про наявність відносно стабільної кількості небайдужих мешканців.