Неформальна освіта, безкоштовні курси та амфітеатр: якою є оновлена Медіатека у Львові
У квітні цього року у Львові відкрили оновлену Медіатеку. Тепер тут з’явився Координаційний центр неформальної освіти для дорослих. Також змінили інтер’єр простору бібліотеки – додали амфітеатр, кухню, стелажі для книжок тощо.
ІА Дивись.іnfo поспілкувалася з командою Медіатеки та розповідає детальніше про неї.
Якою є Медіатека після оновлення
Медіатека запрацювала 20 жовтня 2014 року. Тоді вона стала першою неформальною бібліотекою, яка б слугувала не тільки місцем для зберігання та читання книжок, але й мультимедійним простором для зустрічей та проведення різноманітних подій.
19 квітня 2024 року Медіатеку відкрили в оновленому форматі. Тут запрацював Координаційний центр неформальної освіти для дорослих від Мережі Центрів Едукації. Крім того, простір тепер містить велику лекційну залу з амфітеатром, кухню, меншу залу для воркшопів та виставковий простір.
«Відвідувачі зазначають, що простір став набагато світлішим. Він виглядає більш сучасним і комфортнішим, ніж був. Крім того, Медіатека є інклюзивним простором. У нас майже немає порогів, тому тут зручно пересуватися людям з різними потребами. Також у нас є інклюзивний туалет для людей на кріслах колісних. На дверях розмістили контрастні ручки, що важливо для людей з порушенням зору. Крім того, ми працюємо та шукаємо кошти, щоб у нас був також інклюзивний вхід, аби маломобільні групи населення могли легко потрапити у наше приміщення», – розповідає в. о. завідувача відділу Медіатеки Галина Беген.
Вона каже, що особливістю оновленого простору також є амфітеатр, якого немає в жодній з бібліотек Львова:
«У нас раніше було так, що коли проводили якісь лекції, то люди, які сиділи на задніх рядах, їм було не завжди видно, що відбувається. Тому на амфітеатрі відвідувачам буде зручніше перебувати на подіях. Також художники, які приходять до нас, користуються таким підвищенням для того, щоб побачити експозицію з різних ракурсів».
Культурний менеджер Медіатеки Орест Солтівський зазначає, що в малій залі максимальна вмістимість – 30 людей, а у великій – 90. Таким чином, простір Медіатеки є одним з найбільших (після Сенсотеки) серед філій Львівської муніципальної бібліотеки.
«У Медіатеці проводять не лише лекції чи панельні дискусії, але й події іншого формату. Наприклад, збираються люди старшого віку на аматорський танцювальний гурток. Також відбуваються уроки рисунку для художників, вечори настільних ігор, а в нас є доступними близько 30 різних настільних ігор», – каже Орест Солтівський.
Він підкреслює, що для того, щоб організувати подію, потрібно: або зателефонувати на службовий телефон Медіатеки, або написати в соціальній мережі.
У Медіатеці додають, що ремонт приміщення здійснювали за фінансової підтримки DVV International (Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини), Програми розвитку ООН, Польської допомоги (Фундація Ягеллонська за підтримки Міністерства закордонних справ Польщі).
Освітній напрямок Медіатеки
Галина Беген зазначає, що після оновлення основний напрямок роботи Медіатеки – освітній. Вона співпрацює з Мережею Центрів Едукації, які займаються розвитком неформальної освіти у Львові. Зокрема, організовують курси особистісного, кар’єрного та освітнього спрямування.
«У нас вже відбулися два курси з Мережею Центрів Едукації. Це був «Старт кар'єри HR-менеджера в IT» та «Проєктний менеджмент». У червні плануємо запустити курси з англійської мови та SMM для початківців. Також ми розпочали діяльність із Львівським університетом третього віку. Вони проводять події культурно-мистецького спрямування. Переважно ті курси, які пропонує Мережа Центрів Едукації є безкоштовними або за низькою вартістю», – каже Галина Беген.
Вона зазначає, якщо людина з певних причин не може сплатити курс, тоді має написати під час заповнення форми в розділі «мотивація» – причину та чому таке навчання буде для неї важливим. Після цього вона може пройти відбір на безкоштовне місце.
«Сьогодні в Медіатеці розвинений соціальний аспект. Ми і простір, який доступний кожному, і курси, тут також доступні для кожного. Воно все працює у синергії», – наголошує в. о. завідувача відділу Медіатеки.
Також Медіатека співпрацює з громадською організацією «Платформа трансформації», кіноклубами Docudays UA. Крім того, нещодавно Львівська Муніципальна Бібліотека підписала меморандум співпраці з Воєводською публічною бібліотекою в Кракові. Так, польська бібліотека передала Медіатеці книжки польською мовою, а саме – поезію Адама Міцкевича, сучасну прозу та комікси про бібліотеку.
Особливості книжкової колекції
Культурний менеджер Орест Солтівський зазначає, що фонд бібліотеки налічує близько 2500 тисячі примірників, порівняно з іншими філіями, він є невеликий. Зокрема, тут можна знайти різножанрову літературу. Це книжки про саморозвиток, освіту, психологію, художня література, а також видання іноземними мовами.
Медіатека продовжує поповнювати свою колекцію, тому кожен охочий може принести та подарувати сюди книги. Також бібліотека проводить акцію зі збору книжок для Центру реабілітації UNBROKEN Ukraine, в якому військові проходять реабілітацію. Літературу туди передають щомісяця.
Галина Беген додає, що єдина умова для книг, які можна принести до Медіатеки – це гарний стан та вони повинні бути не російською мовою чи російських авторів. Таких видань бібліотека не приймає.
Історія будівлі, в якій знаходиться Медіатека
Медіатека розташована в п’ятиповерховій будівлі за адресою Мулярська, 2а. Її зводили протягом 1929-1932 рр. Тоді це була вулиця Старотандетна. Орест Солтівський розповідає, що будівлю збудувало «Єврейське товариство притулку для бездомних». Зокрема, в цей час тут мали мешкати соціально незахищені верстви єврейського населення.
«Де сьогодні розташована Медіатека була розміщена громадська їдальня. Більше того, у 1935 році тут влаштували розбірну сцену для вистав. Тобто цей простір, крім соціальних функцій, виконував ще й культурні», – каже Орест Солтівський.
Він зазначає, що після того, як прийшла до Львова радянська влада, у 1939 році, тут облаштували поліклініку. Згодом, під час Другої світової війни, коли місто захопили німці, то вони створили в будинку орган самоврядування єврейського гетто.
«Після Другої світової війни, у 1947 році, цю будівлю було передано Центральній міській бібліотеці імені Лесі Українки. Тобто більша частина історії цієї будівлі - тут знаходиться бібліотека. Додам також, що тепер тут здійснюється управління всією системою публічних бібліотек міста», - додав він.
До слова, в межах проєкту «Що почитати у львівських бібліотеках» ІА Дивись.info вже підготували добірки книжок разом з Мистецькою Бібліотекою, бібліотекою Px, URBAN бібліотекою, Сенсотекою, ProFashion бібліотекою та Центральною дитячою бібліотекою Львова. Усі добірки можна переглянути за посиланням.
Коментарі