Як Україна віддала ядерну зброю РФ: головні тези з презентації у Львові книжки ексміністра охорони довкілля

448790116_895187225980518_1533398692015887392_n-1-1
Презентація книжки «Історія ядерного роззброєння України» у Львові. Фото/ Vitaly Kolbounov

Нещодавно, 18 червня, у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука відбулася презентація четвертого видання книги «Історія ядерного роззброєння України» колишнього міністра охорони довкілля та ядерної безпеки України Юрія Костенка.

ІА Дивись.info побувала на події та занотувала основні тези Юрія Костенка.

Книжка «Історія ядерного роззброєння України» містить низку документів, публікацій в ЗМІ, фотоматеріали та біографічні дані учасників, які причетні до процесу роззброєння. Вперше книжку видали у 2015 році. У 2017-му книгою зацікавився Гарвардський університет та переклав її англійською мовою, зокрема для своїх студентів-політологів.

Юрій Костенко – політик, народний депутат України (1990-2012 рр.), міністр охорони довкілля та ядерної безпеки України у 1992-1998 роках, керівник урядової делегації України на переговорах з РФ щодо ядерного роззброєння (1992-1993 рр.), кандидат технічних наук. Також від 1992 року до 1993 року був головним ініціатором розробки всіх документів ВР з ядерного питання.

«Сьогодні на території України відбувається формування нового геополітичного процесу. Цей процес називається або ж тотальна перебудова безпекової системи, як та, що була збудована після Другої світової війни, та повністю знищена, бо не працює жодна інституція у сучасному світі, яка відповідає за безпеку, на нашій планеті. А друге – якраз в цій книзі сформульовані оці всі передумови до того, що ми всі переживаємо. Книга дає чітку відповідь, чому сьогодні Росія здійснює широкомасштабну агресію проти України, і чому увесь світ опинився на межі третьої світової термоядерної війни», – зазначив Юрій Костенко.

Юрій Костенко на презентації книжки «Історія ядерного роззброєння України» у Львові. Фото/ Vitaly Kolbounov

Ядерне роззброєння України – звідки взялася ця думка

Юрій Костенко каже, що тема ядерного роззброєння постала ще до проголошення незалежності України у 1990 році. Тоді голова народного руху за перебудову Іван Ткач подав тезу, що Україна має себе бачити в майбутньому нейтральною без’ядерною державою. Після ухвалення акту за незалежність у 1991 році, тема ядерного роззброєння України знову актуалізувалася.

Тоді цим питанням зацікавились й на Заході, а Росія вже просувала ідею, що Україна має бути без ядерної зброї, каже автор книжки. Водночас, за словами Юрія Костенка, український парламент формував власне бачення ядерного роззброєння:

«Перше – це припинення безконтрольної передачі Росії тактичної ядерної зброї, яке поза рішенням парламенту здійснювала виконавча влада України на чолі з президентом Кравчуком. Верховна рада заборонила вивозити тактичну ядерну зброю до тих пір поки не буде встановлений контроль за її невикористання у міжнародних цілях. Цього не було зроблено, тому Росія українську зброю поставила на своє озброєння. Друге рішення стосувалося стратегічної ядерної зброї, коли ратифікували договір про її скорочення».

Юрій Костенко наголошує, що, попри рішення українського парламенту, виконавча влада рухалася не за ним, а за сценаріями Кремля.

«Звідки взялися ці сценарії, я дізнався аж у 2019 році, коли у Італії, в місті Сієна, Вашингтонський університет розглядав уроки ядерного роззброєння України. Туди були запрошені топ посадовці з Росії, США та України, які були в той час причетні до ядерного роззброєння України. Зокрема, я також брав участь в цьому. І мені тоді відкрилися всі секрети російських спецслужб, які стосувалися того, як в нашій декларації про державний суверенітет в Українській СРСР з’явився запис про без’ядерну Україну, як потім рішення українського парламенту, які мали рішення закону, просувалися кремлівськими рекомендаціями українській виконавчій владі і чому українська ядерна зброя не була знищена, а опинилася в руках Росії», – каже автор книжки «Історія ядерного роззброєння України».

Він підкреслює, що саме через російські спецслужби в коридорах української влади і просувалася ця ідея без’ядерної України, а також інші рішення Росія проштовхувала, зокрема це відбулося й через ментальну залежність тодішньої української влади від російських настанов.

«Ядерна зброя України навіть у неактивованому вигляді могла до сьогоднішнього дня зберігати нашу країну в безпеці та мирі. Давати нам можливість в інтеграції до загальноєвропейської системи безпеки. Це і була стратегія ефективного ядерного роззброєння, яку розробила наша робоча група, яка була затверджена рішеннями парламенту, але все відбулося інакше», – каже ексміністр.

Презентація книжки «Історія ядерного роззброєння України» у Львові. Фото/ ІА Дивись.info

Що являв собою третій ядерний потенціал України

Юрій Костенко називає ядерне роззброєння України – ядерним розоренням. Адже, за його словами, ядерна зброя – це колосальні, крім військових засобів, – матеріальні цінності.

«В Україні в ядерній зброї, стратегічній та тактичній, було приблизно по сто тон високозбагаченого урану та плутонію. А ці матеріали, з яких робиться ядерна зброя, не продають на міжнародних ринках. Що таке сто тон високозбагаченого урану та плутонію? Це приблизно в межах 100-120 мільярдів доларів. Країна, бюджет якої приблизно 10 мільярдів, передає Росії матеріальних цінностей на суму 100 мільярдів доларів. Коли я Кравчуку це все пояснював, то він, чи не хотів це розуміти, чи рухався по цій траєкторії, що хотів швидше цього позбутися, бо такий був наляканий, що вона вибухне», – розповідає Юрій Костенко.

Він додає, що тоді Україна передала Росії не тільки уран і плутон, а також –  стратегічні носії, такі як Ту-160 та Ту-95 (стратегічні бомбардувальники – приміт. ред.), крилаті ракети, якими сьогодні РФ бомбардує Україну. За словами колишнього депутата, це все передалося безкоштовно, коштувало мільярди доларів.

«На нашій території був третій у світі ядерний потенціал. Це дуже добре порівнювати із сьогоднішніми потенціалами найбільших ядерних країн, як-от – США і Росія, які сумарно мають 95% усіх ядерних озброєнь світу. От Росія має на сьогоднішній день трохи більше 2 тисяч боєголовок стратегічної зброї, 1,7 тисяч боєголовок тактичної ядерної зброї. США мають 3,7 тисяч боєголовок стратегічної зброї і 500 одиниць тактичної ядерної зброї. Україна ж мала біля 2 тисяч одиниць стратегічної ядерної зброї. Ми мали більше 40 одиниць стратегічних носіїв. Загалом ми мали від 2, 8 до 4, 2 тисяч одиниць тактичної ядерної зброї», – підсумовує Юрій Костенко.

Юрій Костенко каже, що у той час існувала низка спекуляцій на темі ядерного роззброєння України, які «підігрівала» Росія. Зокрема такі, що кнопка запуску стратегічних носіїв була не в Україні, а в РФ, чи що ядерні боєголовки можуть самі вибухати. Однак такі тези, за словами автора книги, не є виправданими.

Із книжки "Історія ядерного роззброєння України". Фото/ ІА Дивись.info

Наслідки ядерного роззброєння України та тероризм РФ на Запорізькій АЕС

Юрій Костенко зазначає, що головний геополітичний наслідок ядерного роззброєння України –  це сьогоднішня повномасштабна війна Росії проти України, що є війною проти усього демократичного світу на українській території:

«Вся система безпекова, яку так ретельно і важко вибудовувало людство після уроків Другої світової війни, луснула, як мильна бульбашка. Сучасний світ не працює на основі права, яким керується лише демократична частина світу. Диктатури не керуються цими принципами та законами. Вони керуються своїми власними інтересами. Тому перший висновок щодо ядерного роззброєння України – війна, яка супроводжується російським терором, не тільки щодо знищення цивільного населення (це було під час Другої світової війни також), але й вперше Росія застосувала ядерний тероризм проти України».

Він каже, що РФ як терористична країна під час повномасштабної війни захопила дві українські атомні електростанції: Чорнобильську і Запорізьку. За його словами, згідно норм міжнародного права, які розроблялися МАГАТЕ, такі діє є проявом ядерного тероризму.

«Перше, що мало б зробити МАГАТЕ, проголосити, що Росія в межах міжнародного права здійснює акт ядерного тероризму на українських атомних електростанціях і підготувати міжнародні санкції щодо «Росатому», який керує ядерним енергетичним комплектом в РФ. Водночас гендиректор МАГАТЕ на третій день після захоплення Чорнобильської атомної станції сказав абсурдну фразу (ні про який ядерний тероризм не сказав): «радіаційний фон на Чорнобильській АЕС – нормальний», – каже автор книжки «Історія ядерного роззброєння України.

Він розповідає, що сьогодні за дорученням директора МАГАТЕ Маріано Ґроссі будують якісь захисні зони навколо окупованої Запорізької АЕС, попри те, що вона знаходиться на межі важкої ядерної аварії:

«Внаслідок того, що Каховське море, яке охолоджувало реактори АЕС, осушене, а три лінії живлення, які живляться українською енергосистемою – відімкнуті, то залишилася одна лінія, бо всі інші Росія зруйнувала. Так, ми на межі повторення аварії, яка відбулася в Японії на АЕС "Фукусіма" після цунамі, коли всі системи охолодження були виведені з ладу, і почався розігрів реакторів. А вибух шести реакторів на Запоріжжі – це навіть не Чорнобильська аварія, а набагато страшніше, зокрема для усієї Європи».

ЗАЕС. Фото/ REUTERS

Українська політика після закінчення війни – як не повторити попередні помилки

Юрій Костенко рекомендує кожному політику, або тому хто збирається в ним стати, прочитати книгу «Історія ядерного роззброєння України». За його словами, після цього стане зрозуміло, що, йдучи в українську політику, особливо в законодавчий орган чи уряд, треба керуватися виключно інтересами національними, української держави, а не інтересами будь-якої іншої країни чи олігархів.

Ексміністр підкреслює, що Україна після проголошення незалежності не тільки втратила стартовий капітал, який вона успадкувала після розпаду Радянського Союзу, вона втратила свою політичну, економічну, наукову, військову перспективу, як сучасна європейська країна, попри колосальний потенціал.

«Ці всі втрати, тому що українська влада не розуміла української історії. Я кажу про головних посадовців – президент, міністри, голови верховних рад – вони не знали, що таке Україна, вони не знали нашого родоводу, який починається від трипільської цивілізації. Вони не розуміли цінність української мови, вони не знали, що ніякого «трієдіного народу» (яким сьогодні Путін часто оперує)як такого не було, немає і не буде. Бо це спростовано 50-ма томами видатного українського історика Грушевського, який робив дослідження і встановив, що український етнос не має жодного відношення до Московії, що базована на племенах,які блукали на болотах і тайзі. Тому тільки з цього має починатися нова українська політика – із знання про те, "хто" та "що" таке Україна»,  – наголошує Юрій Костенко.

Він зазначає, що після завершення війни, а є всі ознаки того, що війна скоро закінчиться, Україна має отримати свої гарантії безпеки від Заходу. Так, Україна вже стала частиною його інтересів, а також бронею для Європейського союзу, і він це починає розуміти.

Юрій Костенко каже, що після завершення війни перед Україною стоїть питання, як повернути усі свої можливості, які вона втратила через залежність від інтересів РФ. Тут важливо, на думку колишнього депутата, що українцям потрібно прискіпливо обирати владу та дізнаватися більше про біографію того кандидата, за якого голосують, переглядати програму партії та їхні ідеї та голосувати за ту, яка найближча за своєю програмою до них.

Також автор книги «Історія ядерного роззброєння України» підкреслює, що ще сьогодні залишаються у вжитку тези Путіна про «трієдіний народ» чи те, що Україна починається як держава лише з Австро-Угорщини. Водночас, за словами Юрія Костенка, потрібно зауважувати, що Росія вкрала нашу політичну історію і присвоїла її собі, а потім за великі гроші розповсюджувала у Європі тези про «велікаю» Росію.

«До тих пір, поки в Україні буде «руський мір», чи в наукових, чи історичних середовищах, чи в освітніх – ми не переможемо Росії. Наприклад, навіть став модним "російський мат" тепер. А ви знаєте, скільки Росія витратила грошей, щоб це стало сленгом, в тому числі українців? Бо ж  українці мають свою лайку, яку ми ж так не пропагуємо. А Росія знайшла спосіб, як через свою так звану культуру, яка масовою була до повномасштабної агресії, це зробити. Ось де проблема української післявоєнної політики», – підсумовує Юрій Костенко.

Презентація книжки «Історія ядерного роззброєння України» у Львові. Фото/ Vitaly Kolbounov

Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: