Безбар'єрність: що це таке та як у Львові працює моніторингова група

ІА Дивись.info побувала на лекції під назвою «Безбарʼєрність у міському просторі – не лише про пандус. Як Львів переосмислює доступність» під час II Lviv Urban Forum. Експертка з питань інклюзивності та безбар'єрності в ГО Безбар'єрність Ніна Мацюк пояснила, що таке безбар'єрність та які є її види. А уповноважена із питань доступності Ірина Маруняк поділилася, як у Львові працює робоча група задля впровадження безбар'єрності та доступності.

Доступність та безбар'єрність — нова соціальна норма

Слово «безбар'єрність» часто асоціюється в людей із фізичними бар'єрами навколо, зауважила Христина Лебідь. Однак це поняття є комплексним і стосується багатьох сфер:

• фізична безбар'єрність (створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп);
• економічна безбар'єрність (забезпечення умов та можливостей для працевлаштування, заняття підприємництвом молоді, жінок, літніх людей, людей з інвалідністю тощо);
• цифрова безбар'єрність (забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості тощо);
• освітня безбар'єрність (створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя);
• інформаційна безбар'єрність (умови, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують їх потреби та можливості);
• освітня безбар'єрність (створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя);
• суспільна та громадська безбар'єрність (передбачає забезпечення рівних можливостей участі всіх людей та суспільних груп у житті громад та держави).

«Звісно, фізична безбар'єрність — перший напрям. Він описаний у Національній стратегії зі створення безбар'єрного середовища на період до 2030 року. Це документ, який є обов'язковим до виконання. Тобто усім нам з вами, так чи інакше, доведетья з цим працювати», — уточнила вона.

Крім того, безбар'єрність стосується різних груп населення, а не тільки осіб з інвалідністю:

• вагітні жінки;
• діти до семи років;
• люди, які супроводжують дітей до семи років;
• люди старшого віку;
• люди з тимчасовими функціональними порушеннями;
• люди з нестандартними розмірами тіла;
• люди, які пересуваються з допомогою допоміжних засобів (велосипед, крісло колісне тощо).

«Тобто всі люди, так чи інакше, є маломобільними групами населення. І важливо, щоб ні вік, ні соціальний статус чи місце проживання не впливали на те, щоб людина могла пересуватися простором», — підсумувала Христина.

Над впровадженням безбар'єрності у Львові працює робоча група

Ірина Маруняк розповіла, що робоча група не може створити універсальний підхід для впровадження фізичної безбар'єрності для всіх об'єктів у місті. Натомість до кожної будівлі треба підходити індивідувально. Важлива проблема — поки що немає механізму, який би забезпечив виконання рекомендацій робочої групи щодо впровадження безбар'єрності.

«Робоча група проводить обстеження кожного об'єкта окремо. А тоді експерти дають індивідуальні рекомендації щодо впровадження безбар'єрності. Важливим етапом є також виконання цих рекомендацій. Але поки що ми лише прагнемо забезпечити контроль за виконанням рекомендацій. Зараз ми до цього йдемо», — зазначила посадовиця.

В кожному районі працює моніторингова група, куди входять, в тому числі, й експерти з питань доступності та архітектори. Вони обстежують об'єкти комунальної власності (школи, садочки, поліклініки, лікарні, музеї тощо). За тиждень така моніторингова група обстежує близько 30-ти об'єктів:

«Так ми визначаємо, в якому стані є вхідна група, тобто вхід, середина підприємства, інклюзивна вбиральня і таке інше».