Агломерація: чому її потрібно розвивати на Львівщині
Агломерація — це об'єднання великих міст з навколишніми громадами. У кожному регіоні вона має бути влаштована індивідуально, зважаючи на потреби населення.
Про це на II Lviv Urban Forum говорив соціо-економіко-географ, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, доктор географічних наук Костянтин Мезенцев. ІА Дивись.info занотувала головне із лекції «ЖИТТЯ ПОЗА ЦЕНТРОМ: ЯК РОЗБЛОКУВАТИ ПРОСТОРОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ АГЛОМЕРАЦІЇ».
Що таке «Львівська агломерація», які проблеми громад планує вирішити та як залучатиме кошти — читайте тут.
Що таке агломерації та чи потрібні вони
Міська агломерація — форма розселення, територіальне скупчення населених пунктів, які об'єктивно об'єднані в єдине ціле інтенсивними, функціональними, у тому числі економічними, трудовими та соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими зв'язками, а також екологічними інтересами.
«Існує багато форм розселення. Ми можемо говорити про метрополітенські регіони, функціональні урбанізовані регіони тощо. Серед них усіх можна окремо виділити агломерації. Прикладом крутох агломерації є Лондон або Стокгольм», — пояснив фахівець.
Під створення агломерацій, наголосив Костянтин, українські управлінці мають думати не тільки про те, за якою методикою її аналізувати або подавати статистику до Євростату. Важливою є також ціль об'єднання.
«Давайте дивитися на агломерації більше, ніж на просто територіальний ресурс. Світовий досвід свідчить, що агломерації дають поштовх економічному розвитку територій. Вони існують у більшості розвинутих країн світу: в США, Канаді, багатьох країнах Європи».
Отже Україні потрібні агломерації, підсумував лектор.
Якими мають бути агломерації
Кожна агломерація має бути влаштована так, щоб відповідати потребам населення, та мати чіткі межі:
«Можна говорити про те, що агломерація не має меж. Вона десь починаєтся за офіційними кордонами міста і тягнеться кудись. У Києві, до прикладу, кожен дослідник проводить свої кордони агломерації. І кожен раз виникає питання, а чи дійсно існує Київська агломерація. Але треба розуміти, що агломерація не є однорідною. Далі від центру вона змінюється. На Львівщині аналогічна сиутація».
Інколи крайні точки агломерації є більш доступними, ніж ті, що розташовані ближче до центру. Це можливо через особливості громадського транспорту. Це, на думку експерта, є однією головних причин утворення таких форм поселення.
Тому агломерація має бути сформованою так, аби забезпечувати комфорт та зручність усім мешканцям. Звичайно, уточнив він, наскільки це можливо.
Як агломерації мають розвиватися
Україні ще належить вибудувати свою модель агломераційної співпраці, тим більше, що експерти все більш наполегливо говорять, що саме агломерації будуть чи не найважливішими двигунами майбутнього економічного відновлення. За відсутності законодавчого врегулювання цих питань у українських агломерацій є можливість почати напрацьовувати такі моделі, що називається «знизу».
Власне такий процес розпочався у Львівські агломерації. З осені минулого року за підтримки програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» 18 громад, включаючи Львівську, долучились до розробки спільної стратегії агломерації. Процес не відбувається просто, тому що представники громад, маючи свіжі спогади про адміністративно-територіальну реформу, побоюються того, що йдеться про адміністративне об'єднання, тобто про згаданий вище перший шлях агломераційного розвитку, яким насправді йде зараз у світі заледве кожна десята з агломерацій.
Представники громад Львівської агломерації мали нагоду переконатись в тому, що це далеко не єдиний шлях розвитку, відвідавши дві польські метрополії — Краківську і метрополію Верхньої Сілезії та Заґлемб'я. Модель розвитку першої з них — створення добровільної асоціації, яка бере на себе майже винятково координаційні функції у співпраці — вони визнали тою, шляхом якої можна спробувати рухатись і Львівській агломерації.
Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.
