Космічне сміття: як воно виникає та чи є загрозою для Землі
Довкола нашої планети обертаються тисячі уламків ракет, супутників та різноманітних наукових апаратів, які десятиліттями запускали люди. Усе це — космічне сміття, яке несе загрозу для людей.
Більше про космічне сміття ІА Дивись.info розповіла Старший науковий співробітник Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка, к.т.н. Вовчик Єва Богданівна.
Як сміття потрапило у космос
4 жовтня 1957 року було запущено Перший штучний супутник Землі (ШСЗ). Супутник мав форму кулі, діаметром 58 см і важив 83,6 кг. Від нього відходили 4 антени для передачі сигналів. Його завдання було просте — обертатись навколо Землі і посилати сигнали — біп, біп. Наземні станції радіоаматорів приймали ці сигнали , а оптичні астрономічні обсерваторії бачили супутник і слідкували за ним. І ця подія дала початок космічній ері та засмічуванню космосу людством.
Отже, що таке штучний супутник Землі? Штучний супутник (ШСЗ) — це будь-який створений людиною об’єкт, запущений у космос за допомогою ракети. Космічні апарати оснащуються високоточними приладами та чутливими камерами, в залежності від того, які задачі ставлять перед собою конструктори. Супутники можуть бути метеорологічні, ретрансляційні, наукові (зокрема астрономічні обсерваторії), для дистанційного зондування Землі, військові.
З тих пір багато чого змінилося. В першу чергу, кількість ШСЗ у космосі.
На початок 2024 року на навколоземних і міжпланетних орбітах літали понад 28000 ШСЗ. З них кількість діючих (активних, резервних, на випробуваннях, частково діючих) складає 28% (біля 7000).
Усе решта — космічне сміття великих розмірів, яке досить добре фіксується. Частка сміття складає 72% (понад 19 000). А всього обертається навколо нашої планети біля 70–150 тис об’єктів розміром від 1 до 10 см, частинок менше 1 см в діаметрі — мілійони.
По-друге, зміни відбулись і якісні. Тепер ШСЗ виконують дуже різноманітні функції, а не тільки подають сигнали.
Як виникає космічне сміття
Космічне сміття виникає з різних причин.
По-перше, під час запуску ШСЗ на орбіту. Це останні ступені ракет, різні екрани, захисні елементи, які залишаються на орбіті.
По-друге, з впливу на ШСЗ природніх явищ, зокрема це удари в ШСЗ метеорита. Внаслідок чого замість одного ШСЗ виникає ціла хмара дрібних частинок.
По третє, в результаті діяльності людини. Це може бути зіткнення двох ШСЗ, або цілеспрямоване знищення ШСЗ. І знов замість одного чи двох ШСЗ виникає хмара дрібних частинок, які стають космічним сміттям.
Засміченість космосу є проблемою для Землі
Про засміченість космосу почали говорити в 80-х роках ХХ ст. Тоді ж ввели термін «Space debris» — «Космічне сміття». В останні роки ситуація тільки погіршилась. Першочергово сміття впливає на об’єкти на орбіті. І дрібні частинки є не менш небезпечні, ніж великі. Космічне сміття — небезпека і для мешканців Землі, тому що великі частини космічного сміття падають на Землю і можуть спричинити катастрофи.
На низьких орбітах, приблизно до 400 км, сміття гальмується верхніми шарами атмосфери і з часом падає на Землю, однак на вищих орбітах, а особливо на геостаціонарній орбіті, воно може перебувати безкінечно.
Космічне сміття потребує контролю: з цим працють
Таким чином, виникає нова задача — контроль космічного простору. Фактично це означає знати що, де і коли літає над головами людей.
Контроль космічного простору здійснюється для виявлення та спостереження за космічними об'єктами, як працюючими так і космічним сміттям. Існує розроблена інформаційна система збору даних та аналізу результатів моніторингу космічного простору. А збір даних про космічний простір — це спостереження за ближнім космічним простором. Найпростіші — наземні спостереження.
Тож провідні космічні держави створили проєкти своєрідних «порохотягів» для космічного сміття. Фактично це виглядає так: оголошують конкурси для молодих науковців на кращий проєкт відновлення решток космічних апаратів на орбіті Землі.
У Львові потрібно готувати астрономів-спостерігачів
«А що далі?» — замислюється Єва Вовочик. Наша цивілізація, констатує вона, вже не в силі відмовитись від космічних технологій:
«Тому як супутників так і космічного сміття буде все більше. І за всім цим необхідно спостерігати. Отже, в Україні, зокрема у Львові, необхідні як астрономи-спостерігачі, так і астрономи-програмісти та астрономи-приладники. Для цього важливо готувати особливих спеціалістів, розвивати у вишах напрямки підготовки інженерів для космічної галузі. Ну і всіма способами популяризувати космічні науки. Дуже добре робить ваш медіа ресурс. І звичайно дуже багато для цього робить Львівське Астрономічне Товариство як популяризатор астрономічних спостережень і ситуації в ближньому космічному просторі».
Читайте також:
- Що таке астероїди та чи є вони небезпечними для Землі.
- Літнє сонцестояння: що це за астрономічне явище.
