Що не так з державними будівельними нормами про укриття, — експерт
Ще в жовтні 2023 року набули чинності нові державні будівельні норми, покликані підсилити безпеку українських укриттів. Але натомість з'явилася «ілюзія безпеки».
Таку думку на II Lviv Urban Forum висловив Сергій Распутний — СЕО Caspian Service Ukraine, колишній військовий будівельник з досвідом роботи по спеціальних військових спорудах, будівельник з 33-річним стажем, член робочої групи по розробці Містобудівного кодексу України. ІА Дивись.info переповідає його лекцію.
Державні будівельні норми про укриття
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури затвердило нові будівельні норми (ДБН) щодо споруд цивільного захисту. Вони набули чинності з 1 листопада 2023 року.
Документ встановлює чіткі вимоги до проєктування та будівництва нових захисних споруд, а також реконструкції та капітального ремонту наявних.
Згідно з цими нормами, в житлових і громадських спорудах, зокрема школах, садочках та лікарнях, мають будуватись захисні укриття та споруди подвійного призначення, призначені для захисту населення від небезпек, що можуть виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних (бойових) дій або терористичних актів.
Затверджений проєкт ДБН передбачає, що всі захисні споруди мають бути обладнані пандусами для людей з інвалідністю. За неможливості облаштувати пандус, рекомендується застосовувати підіймальні пристрої та механізми.
Також там повинні бути облаштовані системи візуальної та тактильної навігації, контрастне маркування на сходах та порогах.
Під час будівництва нового укриття обов’язковим є облаштування щонайменше одного туалету, який розрахований на людей, що пересуваються в кріслах колісних. Таке приміщення має розраховуватися на кожні 200 осіб.
Що не так з державними будівельними нормами про укриття
«Ці норми покликані бути основним нормативом безпеки. Але чи дійсно завдяки йому ми рухаємось у напрямку безпеки?», — це було риторичне питання, після якого Сергій Распутний аргументував своє твердження.
Великі угрупування людей у незахищених приміщеннях
ДБН штучно створює великі угруповання людей у незахищених приміщеннях. Про незахищеність від ураження укриттів, які нормуються цим ДБН-ом, написано прямим текстом у вступній частині.
Цитата: «Ці Норми не містять розрахункових випадків прямого влучання боєприпасів із вибухом на поверхні чи у безпосередній близькості до стін (покриття) захисних споруд (крім прямого влучання уламків), а також впливу фугасних, направлених вибухів, впливу кумулятивних зарядів, боєприпасів із відкладеним підземним вибухом».
Відомі координати укриттів
Другим чинником, який робить будь-які укриття чи споруди цивільного захисту небезпечними, є Закон України 2486-ІХ, що вимагає викладення координат та технічних характеристик будівель разом з укриттями у відкритий доступ.
В громадських будівлях будівництво таких укриттів буває неможливим з технічних умов
Дитсадки та Школи повинні мати підземне укриття на весь учнівський і педагогічний склад. Здорожчання таких проєктів становитть 75-100%.
Торгові центри, для яких укриття на всіх відвідувачів, продавців і персонал ТРЦ взагалі викреслюються з реальності, тому що виконати вимоги нормативу стає неможливим не тільки з фінансової точки зору, але й з технічної.
Лікарні для обладнання укриттями в підземному просторі, за попередніми розрахунками, мусять витратити більше 100% на укриття. Сьогодні активно обговорюються ідеї перенесення операційних безпосередньо до укриттів, тому що наразі передбачено транспортування хворих до укриттів навіть під час операцій.
Складність евакуації до укриттів
Найсумніше в цій історії, зауважив Сергій, що небезпечними укриттями, які коштують шалених грошей, ніхто й не встигне скористатись.
«Як показали ракетні атаки 25 квітня цього року, час на те, щоб дістатися до укриття, становить 3,5 хвилини в Києві та 4-5 хвилин у Львові. За цей час фізично ніхто не зможе потрапити до цих укриттів. Фактор часу, необхідного, щоб дістатися до укриттів, ніким не брався до уваги при розробці».
Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.
