Ірина Калинець: головні факти з життя львівської поетки та дисидентки

Сьогодні, 31 липня, минають дванадцять років відколи не стало Ірини Калинець. З цієї нагоди ІА Дивись.info розповідає про її життя та діяльність.

Навчалася у Львівському університеті

Ірина Стасів народилася 6 грудня 1940 року в сім’ї робітників Онуфрія та Ганни Стасів. У її родині були ті, хто активно співпрацював з Організацією Українських Націоналістів (ОУН).

Після закінчення школи вона працювала молодшою лаборанткою в Інституті переливання крові. Через два роки вступила до Львівського національного університету імені Івана Франка. Тут вона навчалася на спеціальності «слов’янська філологія» (філологічний факультет).

У 1964 році поетка закінчила університет. Тоді розпочала викладати українську мову та літературу на курсах при інституті «Львівська політехніка».

У цей час Ірина Стасів друкувала власні вірші для дітей у львівських виданнях. Також почала активно займалася громадською діяльністю.

Була частиною дисидентського руху

У Львові Ірина Стасів познайомилася з відомими представниками дисидентського руху: Михайлом Горинем, Ігорем Калинцем, Василем Стусом, В’ячеславом Чорноволом, Валентином Морозом та іншими.

У 1961 році вона одружилася з Ігорем Калинцем –  львівським поетом, автором поетичних збірок «Відчинення вертепу», «Поезії з України», «Підсумовуючи мовчання», «Коронування опудала». У домі подружжя часто збиралися представники львівської інтелігенції та обговорювали актуальні на той час питання. Так у Львові утворилося потужне суспільно-культурне середовище, де Калинці відігравали важливу роль. Вони друкували свої тексти в місцевих часописах, співпрацювали з іншими письменниками та громадськими діячами.

У 70 роках ХХ століття розпочався новий етап активних переслідувань українських дисидентів. Тоді арештовують чимало знайомих та друзів подружжя Калинців. Одним із перших під репресії радянської влади потрапляє історик Валентин Мороз.

Після цього Ірина Калинець підписала лист, що передбачав детальніший розгляд справи Мороза. У 1971 році дисидентка хотіла заснувати Громадський комітет для захисту прав ув’язнених та перегляд їхніх справ.

«Сумний вертеп» 1972 року

У 1972 році у Львові місцева інтелігенція влаштувала традиційні колядування на Різдвяні свята. Ця подія стала відома в історії України як «Сумний вертеп».

Після цього тоталітарна влада Радянського Союзу обшукала домівки учасників коляди, а згодом – арештувала їх та ув’язнила. Тоді КДБ відкрили справи проти Ірини Калинець, Стефанії Шабатури, Івана Світличного, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола.

Радянська влада ув’язнила її разом з чоловіком

12 січня 1972 року Ірину Калинець засудили до дев’яти років позбавлення волі та заслання в таборах суворого режиму в Моравії. Така сама доля спіткала і її чоловіка Ігоря Калинця. Його через пів року затримали та засудили на заслання.

Вдома в подружжя залишилася дочка Звенислава. Лише в 1981 році подружжя Калинців змогло повернутися з ув’язнення до Львова.

Була відомою освітянкою

Після розпаду Радянського Союзу письменниця відновила свою громадську та культурну діяльність. У 1990 році вона стала депутаткою Верховної Ради України. Згодом також очолила Львівське обласне управління освіти.

У цей час внеском Ірини Калинець стала українізація шкіл. Вона запропонувала припинити викладання російської мови в молодших класах та скоротити кількість російських навчальних закладів. Крім того, вона була ініціаторкою створення ліцею «Героїв Крут» у Львові.

Померла Ірина Калинець 31 липня 2012 року. Її поховали на Личаківському кладовищі (поле 67).

Займалася творчою та науковою діяльністю

Ірина Калинець є авторкою низки поетичних збірок, зокрема віршів для дітей. У 1991 вийшла її книжка «Поезії», яку надрукували в Нью-Йорку, а у 1995 році авторка видала збірку віршів «Шлюб з полином».

У творчому доробку письменниці є дитячі книжки, як-от: «Казки іграшкового телефону», «Лелека і чорна хмара», «На Святого Миколая», «Пімбо-Бімбо» та інші.

Також вона займалася й науковою діяльністю. Ірина Калинець досліджувала тексти давньої української літератури, зокрема діяльність Феодосія Печерського та «Слово о полку Ігоревім». Працювала над історичними розвідками про гунів, хрещення України-Руси тощо. Її науковий доробок видали у десяти томах.

Добірка поезій Ірини Калинець

Чи ж винні ми — така дорога довга
на безбач певне
бо нема кінця
маленькі горбики
ростуть обабіч
це ті що вже позбулися її
вихлюпуються з них
барвінку сині води
і мак цвіте неначе свічка
що пам’ять мертвих хоче воскресити
та день для воскресіння
вже давно минув
давно відгув воскресний
дзвін між нами

(вірш Ірини Калинець зі збірки «Дорога вигнання»)

***

Там дивний світ, де нас нема
де ми собі омріяли прозорі весни
В блакитних стовбурах застигла золота смола
І проліски виструнчились у синь небесну.
Дзвенить криштально-довга капотінь
Об довгі струни стомлених каштанів.
І так безмежно хочеться мені
твоєї клятви у коханні.
Там дивний світ, де нас нема.
де небо повне голубої мови.
Застигли золотом смоли слова,
яких не було й не буде ніколи.

(вірш Ірини Калинець зі збірки «Лісовий Никифор»)

***

...Танцюють тіні дерев
зелене сольо
павутина міста
рветься під руками
вигортається білий камінь
як порохно
і спливають повз мене
водою
обличчя перехожих
і тільки зміїна стежка чекання
вкручується у тишу
нового вечора
щоб стало надо мною
білими долонями
щоб стало надо мною
оком печалі
щоб стало наді мною наче ікона
життя в якому я – сльоза лиш...

(зі збірки «Оранта» Ірини Калинець).

У Львові є вулиця імені Ірини Калинець

У в межах процесу деколонізації топоніміки міста 30 червня 2022 року Львівська міська рада прийняла рішення перейменувати вулицю Брюллова на Ірини Калинець.

Ця вулиця розташована у Франківському районі. Вона з’єднує вулиці Степана Бандери та Михайла Вербицького.

---

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.