На Львівщині планують збільшувати площі самосійних лісів: для чого і як

Що вже зробили і для чого — про це Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства поділилося з ІА Дивись.іnfo.

В Україні шукають вільні земельні ділянки для самосійних лісів

З прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» у червні 2022 року Держлісагентство розпочало масштабну кампанію з виявлення та збереження самосійних лісів. Вони, як правило, зростають на землях, що не використовуються місцевими громадами.

Працюють і в напрямку пошуку нових ділянок для лісорозведення. Це малопродуктивні землі, не задіяні у сільському господарстві.

Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства відправило понад 300 звернень до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей. Загалом планували відвести 17,2 тис. га до самозалісених, але погодження від місцевих громад отримали тільки на 1,5 тис. га.

Які ділянки для самосійних лісів планують відвести на Львівщині

Органи місцевого самоврядування на Львівщині доручили лісогосподарським підприємствам розробити проєки для відведення окремих земельних ділянок як самозалісених. Такі ліси в області пропонують розвивати:

• Філіям ДП «Ліси України» на загальній площі 88 га;
• Дочірньому лісогосподарському підприємству ДЛГП «Галсільліс» на загальній площі 983 га.

Процес, зазначили в Західному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства, тривалий:

«Важливу роль відіграє посилення співпраці фахівців лісового господарства з органами місцевого самоврядування щодо проведення інвентаризації самозалісених ділянок в межах ОТГ, узгодження проблемних питань процедури віднесення ідентифікованих земельних ділянок до самосійних лісів з подальшою передачею та закріпленням їх за постійними лісокористувачами, з метою збільшення лісистості територій».

Що таке самосійні ліси і для чого вони потрібні

За даними UNCG, після розпаду Радянського Союзу і ліквідації та реорганізації колгоспів, тисячі гектарів колгоспних полів та пасовищ були закинуті через нестачу коштів на їх використання. Переважно це стосувалось малопродуктивних земель, у першу чергу піщаних грунтів на Поліссі та кам’янистих ділянок у Карпатах. На тих полях, які межували з лісом, почали з’являтися молоді сосни та ялини, берези, осики, буки. Природа почала брати своє, і тепер на місці колишніх полів – 20-30-річні повноцінні ліси. Частина таких ділянок має власників, але більша частина досі знаходиться у державній чи комунальній власності у складі «земель запасу» (земель, не наданих у власність чи користування.

«Самосійні ліси мають природне походження та є більш стійкими у порівнянні зі штучними. Молоді дерева найкраще накопичують діоксид вуглецю із атмосфери. Його надлишок спричиняє глобальну зміну клімату. Окрім того, в такому лісі ніхто, як правило, не займається веденням лісового господарства. Він захаращений і дуже часто є джерелом пожеж, які перекидаються на інші лісові масиви. Збереження такого лісу є вкрай важливим та допоможе збільшити площу лісів», — пояснило Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.