Як розвиватимуться банківські депозити до кінця року, — експерт

Про це ІА Дивись.info розповів Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.

Ставки за депозитами

Однак експерт вважає, що у вересні може тривати «перехідний період» — пристосування громадян до нових економічних реалій (до поступового зростання споживчих цін в межах 5-7%). 

«Звідси можлива поведінкова інерційність та, як наслідок, зростання кількості нових вкладників складе лише 1%», — пояснив банкір.    

Замотаєв каже, що у вересні порівняно із серпнем середня дохідність за гривневими вкладами загалом не зазнає істотних змін. Так, дохідність за вкладами терміном від 3 до 6 місяців складе 10% річних, середні ставки за вкладами від 9 до 12 місяців дадуть дохід у 11-12% річних.

Найбільший прибуток можливий на тривалі в часі вклади — від 1 до 2,5 років — в середньому до 12-13% річних. Водночас, як твердить фахівець, середня дохідність валютних депозитів залишиться сталою: середні ставки за вкладами в доларах не перевищать 1,5% річних, а у євро — 1,3% річних.

«Таким чином чистий прибуток за найкоротшими гривневими депозитами (від 3 міс. до 6 міс.)  майже втричі перевищить дохід від валютних вкладів, що значно посилює зацікавленість громадян саме гривневими вкладами», — підкреслив він.

Що впливатиме на розмір ставок за гривневими вкладами у вересні

Дмитро Замотаєв вказав на такі фактори:

1. Розмір облікової ставки та ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами, як основного джерела формування дохідності вкладів. Наразі облікова ставка зафіксована на рівні 13%, а ставка за 3-місячними депсертифікатами складає 16%. При перегляді цих важливих економічних показників зазнають корекції ставки за депозитами.
2. Темпи інфляції. За оптимістичного сценарію, якщо за підсумками 2024 року інфляція буде меншою за озвучені прогнози у 8,5%, то прибуток за гривневими вкладами опосередковано може зрости.
3. Контрольована / стабільна ситуація на валютному ринку. На кінець року очікується, що курс долара буде на рівні 42,1 грн / $. У вересні допустима і прогнозована девальвація гривні може скласти до 1-1,5%, а курсові коливання можуть відбуватися в коридорі 41-42 грн / $.   
4. Економічна ситуація в країні в контексті тривалої війни. Зокрема вплив можливих перебоїв з електроенергією на діяльність бізнесу, рівень споживчих цін, обсяг цьогорічних врожаїв зернових та інших с / г культур, затребуваність численних державних кредитних програм, що стимулюють розвиток малого та середнього бізнесу тощо.

«На даний час економічні чинники, що прямо чи опосередковано впливають на діяльність банків і зокрема на розвиток депозитних програм, не є загрозливими. Наприклад, комбанки зараз активно конкурують за вкладників, запускаючи депозитні програми з найбільш привабливими умовами для клієнтів. Тобто немає жодних натяків на згортання програм чи суттєве скорочення дохідності гривневих депозитів. Крім того, поступово набирає обертів тенденція до переорієнтації з ультракоротких вкладів на більш тривалі (до 2,5 років), дохідність яких в середньому на 50% вища за ультракороткі депозити», — говорить експерт.

Він також відповів на питання, чи існує ризик масового відтоку грошей з гривневих депозитів. За даними банкіра, станом на середину серпня співвідношення гривневих та валютних вкладів становить 80% проти 20%. Тобто, як наголосив експерт, гривневі вклади домінують і навряд чи у найближчі 3-4 місяці це співвідношення суттєво зміниться.

Проте Замотаєв не виключає, що у вересні-жовтні частка гривневих вкладів може дещо скоротитися — на 3-5% порівняно із серпнем.

За його словами, головних причин може бути дві:

• планове завершення термінів вкладів та незначну кількість нових вкладників утвориться від’ємний баланс;
• цілком природні побоювання громадян щодо майбутнього гривні на фоні більш відчутного інфляційного впливу. 

Як твердить фахівець, масова «втеча» клієнтів у валютні вклади малоймовірна. Адже вже протягом 1,5 років триває повільний, але невпинний процес поступового скорочення ставок за валютними депозитами. 

«Із січня 2023 року по серпень 2024 року ставки за вкладами в доларах знизилися в середньому на 1-1,2 в.п., а вклади у євро “схудли” в середньому на 0,5 в.п. Для порівняння: інфляція в США цьогоріч складає в середньому 3%. Тобто придбання валюти для того, щоб просто тримати її у сховку, означає повільну втрату до 3% вартості заощаджень у річному вимірі. Водночас через невисокі ставки за валютними депозитами вкладник опосередковано втрачає до 1,5% вартості власних коштів», — наголосив він.

При ухваленні рішення про розміщення коштів на банківському депозиті, банкір радить:

• Маючи «вільні» кошти та стабільний дохід, звертати увагу на більш тривалі в часі вклади (від 1 року до 2,5 років), адже саме такі депозити можуть дати найбільшу дохідність — максимальні ставки за вкладами від 1 року складають понад 13%.

• Якщо є сумніви, чи знадобляться у найближчій перспективі кошти та в якій кількості, то можна відкрити відразу два вклади: довгостроковий та ультракороткий (від 3 міс.) або обрати депозитну програму, що дає змогу дострокового розірвання угоди з мінімальними втратами нарахованих відсотків.

• На тлі відносно однакових ставок банки пропонують різноманітні бонуси, що вирізняє ту чи іншу депозитну програму від інших. Саме тому клієнт може обрати, наприклад, депозит, що «на старті» гарантує вкладнику додатковий 1% доходу або ж можливість поповнення вкладу чи дострокового зняття коштів з мінімальними відсотковими втратами.

• Поцікавитися розміром ставки з урахуванням податків (фактична ставка знизитися до 3 в.п.) та банківських комісій за відкриття та обслуговування вкладу.
• Для отримання більш відчутного прибутку оптимальний розмір вкладу може скласти від 50 тис. грн.   

«У найближчій перспективі гривневі депозити залишатимуться найбільш зручним, зрозумілим і простим способом отримання пасивного прибутку. Тим більше зараз, адже, наприклад, у банківському застосунку відкриття вкладу займає лічені хвилини. А розмір чистого доходу в рази вищий за доларові чи єврові вклади. Головні питання, що можуть стримувати потенційних клієнтів, — це економічна ситуація в країні (стабільність гривні, рівень інфляції тощо), перебіг війни та її наслідки», — підсумував Дмитро Замотаєв.