У Львові вперше оцифровують давню писанку
У Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України вперше оцифровують автентичні писанки кінця ХІХ — початку XX ст. Результат проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі» представлять у жовтні. Це буде інтерактивний сайт із зображеннями та детальними описами 250 пам’яток, для 50 з яких створять 3D-моделі.
Про це ІА Дивись.info повідомили у музеї.
Колекція, що налічує майже 13 тисяч писанок, є однією з найбільших і найдавніших в Україні. Збірку почав формувати Музей Наукового товариства імені Тараса Шевченка, перший на Галичині український музей, з нагоди заснування 1895 року. Найдавніші писанки в колекції походять з Опілля (1882 р.) та Поділля (1891 р.).
Досі до цих пам’яток мали доступ лише окремі дослідники та музейні працівники. Скоро всі охочі зможуть побачити розмаїття раритетних писанок із 12 етнографічних регіонів України: Бойківщини, Буковини, Волині, Гуцульщини, Лемківщини, Надсяння, Опілля, Поділля, Покуття, Полісся, Середнього Подніпровʼя та Холмщини.
«Музейну збірку писанок важко представити в повному обсязі в експозиційних залах чи на виставках найперше через відсутність площ, велику кількість пам’яток, стан збереження, ризики пошкодження, крихкість матеріалу, вразливість щодо зовнішніх чинників, які впливають на вицвітання барвників тощо. Шкаралупа писанок є не лише чутливою до механічних пошкоджень, а й має здатність до саморуйнування внаслідок температурного режиму. Тому важливо зафіксувати стан цих пам’яток, щоб зберегти для наступних поколінь унікальні автентичні вироби, підкреслити силу творчої думки й талант народних майстрів», — каже зберігачка фонду «Писанка» Валентина Теслюк:
Сьогодні команда проєкту активно працює над розробкою двомовного (українського та англійського) вебкаталогу.
«Це уможливить збереження автентики візуального сприйняття давньої писанки (колорит, первинні барви, символіка, цілісність сюжету). Реалізація проєкту надасть доступ широкому загалу до інтерактивного показу мікрокосмосу української писанки в сучасному форматі 3D-моделей, доповнених фотознімками, які структурують у цифровому каталозі. Це сприятиме популяризації національної музейної спадщини у вітчизняному та європейському культурному просторі», — стверджує керівник проєкту, заступник директора з наукової роботи Інституту, кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський.
Традиція писанкарства поширена в культурах усіх слов’янських народів, окрім росіян. А ще її плекають румуни та литовці. Українська писанка має як унікальні риси, так і спільні з іншими європейськими витворами народного мистецтва.
Проєкт «Українська писанка в європейському культурному просторі» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою автора.
