Представники ромської спільноти на Львівщині: на якому етапі процес інтеграції

Як це відбувається на Львівщині — ІА Дивись.info розповів начальник відділу релігій та національностей Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації Василь Дорош.

Частина представників ромської спільноти не має документів та щеплень

На Львівщині є місця тимчасового проживання представників ромської національної спільноти. Це табори, де проживають багатодітні сім'ї. Там вони облаштовують побут і ведуть успадкований від предків стиль життя. Спільнота, каже Василь Дорош, має труднощі зі соціалізацією. В першу чергу, ці люди не мають документів, профілактичних щеплень, прагнень здобути базову освіту та працювати.

«Більшість представників ромської спільноти не мають при собі документів. Тобто є сім'ї з шістьма-десятьма дітьми, але без свідоцтв про народження. Відповідно й батьки без паспортів. Через відсутність паперів такі діти не можуть отримати профілактичні щеплення та базову середню освіту».

Представники спільноти часто заробляють нечесною працею — жебракують, просять гроші в людей на вулицях або навіть вдаються до злочинів. Однак це не є підставою робити висновки загалом про всіх представників нацменшини.

«До прикладу, деякі поселення сконцентровані на сміттєзвалищах. Вони збирають метал, скло, пластик, папір, здають їх та отримують за це гроші».

Скільки ромських таборів на Львівщині

Кількість поселень представників ромської національності з 2022 року у Львівській області зменшилася майже вдвічі.

«Ми слідкуємо за тими поселеннями. Якщо на початок 2022 року у нас таких було дванадцять, то цьогоріч кількість скоротилася до семи. З цих поселень п'ять є постійними. Тобто люди там живуть вже не один рік. Інші ж поселення кочують, але ми і про них знаємо».

Василь Дорош зауважує, Львівщина не є місцем постійного проживання представників ромської національності. Багато з них мешкають тут тимчасово, а при тому мають будинки й земельні ділянки на території Закарпатської області.

«Взимку вони там, а влітку приїжджають сюди на заробітки. На їхній погляд, тут вони можуть заробити більше, ніж у себе вдома».

Представників спільноти хочуть інтегрувати в соціум

Раніше ромська спільнота комунікувала з місцевою владою через своїх представників. Це було можливістю відстоювати права та культурну ідентичність. Спілкування відбувалося за зразком інших національних меншин і корінних народів на Львівщині. Загалом в області таких діє сорок. Однак представники ромської національності в перелік не входять — організація припинила існування кілька років тому.

«За офіційною інформацією, яку ми отримали від них, організація вже не діє. А основою діяльності громадської організації є ініціативність людей».

У 2021 році Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію сприяння реалізації прав і можливостей осіб, що належать до ромської національної меншини в українському суспільстві, на період до 2030 року. Відтоді на Львівщині працює робоча група з питань інтеграції в суспільство ромської національної меншини. До неї входять представники структур, які можуть сприяти розв'язанню проблем спільноти. Це відбувається у форматі перевірок ромських таборів або сесійних обговорень.

«Зараз ми проводимо інформаційні сесії щодо правничої допомоги, медичної допомоги — загалом труднощів, з якими вони стикаються. Психологи їм розповідають про здоровий спосіб життя, необхідність проходження профілактичних обстежень, напрацьовують методи для зменшення кількості випадків домашнього насилля, наркоманії тощо», — звітує Василь Дорош.

Ця спільнота, зауважує він, відгородила себе від соціуму бар'єром.

«Ми хочемо показати цим людям той стиль життя і ті можливості, які є в суспільстві. Наша мета — щоб вони нам довіряли, щоб зрозуміли, що ми не маємо ворожих намірів».

Перший крок інтеграції — видача документів

За спостереженнями Василя Дороша, певний відсоток представників спільноти демонструє бажання соціалізуватися. Але про більшість наразі не йдеться.

«Не можу сказати, що ми бачимо запит на це. В деяких поселеннях це половина людей, в деяких — 30%, а деколи — кілька осіб».

Спершу представники ромської спільноти мають отримати документи, а тоді — доступ до медицини, освіти і, зрештою, робочих місць. Все це супроводжуватиметься подоланням соціальних бар'єрів. Процес є тривалим.

«Деяким особам документи виготовляють понад рік. Бо це ж треба почати зі свідоцтва про народження, повністю всі ці документи виготовити. І коли людина отримує документ, вона готова перейти до інших етапів. Діти зможуть вчитися, а потім працювати. А поки що більшість з них не вміє читати та писати».