Температурні рекорди на Львівщині: як це впливає на довкілля

Про це розповідає Анастасія Колюсь — екологиня, асистентка відділу клімату ГО «Екодія».

Температурні рекорди на Львівщині, в Україні та світі

Цього літа фахівці зафіксували чимало випадків аномально високих температурних показників у світі. Львівщина не є винятком.

За даними Львівського регіонального центру з гідрометеорології, 25 серпня 2024 року було зафіксовано новий температурний рекорд — 32,2°C тепла, що перевищило рекорд 2015 року.

У липні ж температурні рекорди синоптики спостерігали набагато частіше:

• 14 липня було перевищено багаторічний максимум температури повітря — 32,3° тепла.
• 13 липня максимальна температура повітря в одному з міст області досягла +36,6°С. У Львові того дня було перевищено багаторічний максимум температури повітря — 35,4° тепла.
• 11 липня максимальна температура повітря досягла 33,4° тепла.
• Вдень 10 липня було температура становила 32,2° тепла.

Ще зафіксували десять нових температурних рекордів у столиці України. Наприклад, 26 серпня показники термометрів сягнули позначки 26,4°C, що перевищило рекорд 1903 року.

Ці та інші дані свідчать, що ми переживаємо незворотні процеси зміни клімату, а не просто епізодичні випадки аномально високих температур.

Температурні рекорди фіксують у всьому світі вже 13 місяців поспіль та, вочевидь, це відбуватиметься й надалі. Відповідно до даних Служби зі зміни клімату Copernicus (Copernicus Climate Change Service), липень 2024 року став другим найтеплішим липнем у світі зі середньою температурою повітря 16,91°C. Це на 0, 68°C перевищує середні показники липня 1991-2020 років.

Що таке температурні рекорди і як їх вимірюють

Температурним рекордом називають максимальний чи мінімальний показник температури повітря, зафіксований в певному місці за весь період метеорологічних спостережень.

Показники температури повітря вимірюють на метеостанціях. Це забезпечує збір даних про погоду. В Україні налічується близько двохсот метеостанцій. Вони розташовані в кожній області країни.

Сама ж метеостанція представлена метеомайданчиком, на якому знаходяться прилади для вимірювання таких показників:

• температура повітря (термометр);
• вологість повітря (гігрометр);
• швидкість вітру (анемометр);
• напрямок вітру (флюгер);
• кількість опадів (опадомір).

Частиною метеостанції є замкнене приміщення, в якому встановлено барометр (прилад для вимірювання показників атмосферного тиску) і барограф (прилад для безперервного запису зміни атмосферного тиску). В цьому ж приміщенні відбувається аналіз спостережень.

Як зазначає Український гідрометеорологічний центр, вимірювання температури повітря відбувається на метеомайданчику на висоті два метри над поверхнею землі. Така висота потрібна для мінімізації впливу нагрівання ґрунту чи будівель на результати вимірювань.

Чому температурних рекордів більшає

Основною причиною поточних кліматичних змін є діяльність людини, зокрема використання викопного палива (вугілля, нафти, газу). Значну роль відіграє промисловість (металургійна, хімічна, виробництво цементу), викиди від автотранспорту та агропромисловість. Це все є наслідком діяльності людини.

В реаліях сьогодення суттєвим джерелом викидів парникових газів також є війна, яку Росія веде проти України. Так, викиди парникових газів від військових дій за 24 місяці повномасштабного вторгнення оцінюють в 175 мільйонів тонн вуглецю. Це більше, ніж щорічні викиди парникових газів у такій індустріально розвиненій країні, як Нідерланди.

Окрім цього, російська військова машина напряму залежить від експорту викопного палива для підтримки свого федерального бюджету. Згідно з підрахунками Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), за два з половиною роки з початку повномасштабної війни в Україні Росія заробила понад 730 мільярдів євро від експорту викопного палива. Тому потрібно вкотре наголошувати про важливість відмови від використання викопних палив та переходу на альтернативні джерела енергії (сонячна, вітрова, гідроенергія тощо), що безпосередньо впливатиме на скорочення парникових газів.

Наслідки зміни клімату

Екстремально висока температура повітря має серйозні наслідки, серед яких виникнення пожеж, особливо у бездощові періоди. Пожежі можуть знищувати поля та ліси, при цьому масштабне вигорання культурних рослин може призвести до погіршення продовольчої ситуації в країні. Дим та попіл від пожеж погіршує якість повітря, адже виділяється чадний газ, оксиди азоту та інші небезпечні хімічні елементи та сполуки. Найбільш небезпечними є загоряння побутових відходів на полігонах: в атмосферу виділяються високотоксичні сполуки, як діоксини та фурани, що можуть викликати серйозні захворювання в людей, зокрема порушення в роботі імунної системи.

Високі температури впливають на здоров'я населення. Вони спричиняють виснаження організму й тепловий удар, загострюють наявні серцево-судинні, респіраторні та ниркові захворювання тощо. Особливо загрозливою надмірна спека є для літніх людей, немовлят і людей із хронічними захворюваннями, а також для тих, хто працює на вулиці.

Читайте також поради львівських медиків, як вберегтися від спеки.

Небезпечним є вплив високих температур на енергосистему країни. Для нормального функціонування енергетичного обладнання необхідно охолоджувати елементи системи, а коли фіксують додаткове навантаження (здебільшого від активного використання кондиціонерів у період спеки) це може призвести до аварійного захисту та аварійних зупинок електростанції.

Якщо казати про довгострокові наслідки зміни клімату, то вони можуть бути такими:

1. Підвищення рівня моря. Деякі населені пункти України можуть опинитися під загрозою затоплення. Вилкове та Щолкіне ризикують бути повністю затопленими, а Одеса, Херсон, Маріуполь і Бердянськ – частково.

2. Вплив на природні зони поширення виду (ареали). Кліматичні зміни можуть змусити деякі види рослин і тварин переміщатися на північ або взагалі зникнути. Наприклад, ковила, зокрема Stipa (ковила — рід трав’янистих рослин), демонструє тенденцію до переміщення північніше внаслідок зміни клімату. Зміни температури також впливають на розвиток рослин, включаючи раннє цвітіння та дозрівання, що створить нові виклики для аграріїв в Україні.

3. Випаровування води. Зростання температур може призвести до зменшення рівня води в річках, озерах і водосховищах або спричинити їх повне висихання. Відповідно до даних дослідження, до кінця століття у більшості басейнів України річковий стік зменшиться. Наприклад, у басейні Південного Бугу очікується суттєве зниження середнього річного стоку – до 30 %, а в окремі місяці аж до 45%, що загрожує українцям дефіцитом прісної води.

---

Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.