Впровадження безбар'єрності: що включає стратегія Львова і якими будуть наступні кроки
Моніторингові групи співпрацюють зі львівськими комунальними закладами та бізнесом для створення доступного середовища. Але на цьому етапі робота не закінчується — наступні шість років місто втілюватиме Стратегію зі створення безбарʼєрного простору. Вона включає шість напрямків.
Про кожен із них IA Дивись.info розповіла уповноважена Львівської міської ради з питань доступності апарату виконавчого комітету Львівської міської ради Ірина Маруняк.
Львів напрацював Стратегію зі створення безбар'єрності
У всіх районах Львова працюють моніторингові групи. Туди входять заступник голови районної адміністрації, керівники структурних підрозділів, експерти з питань доступності та архітектори. Вони обстежують об'єкти комунальної власності (школи, садочки, поліклініки, лікарні, музеї тощо) і бізнес, а тоді формують рекомендації для створення безбар'єрного простору та встановлюють терміни виконання. Згодом перевіряють, чи усунуті зауваження.
«В місті збільшується кількість людей з інвалідністю і травмами. Ми маємо створити для них відповідні умови в усіх сферах життя. Разом із тим, суспільство має переформатувати своє мислення та бачення стосовно понять "доступність", "безбар'єрність" та "інклюзія". Бо ж реальність така, що сьогодні людина є здоровою, а завтра їй і самій можуть знадобитися спеціальні умови для буденних справ», — пояснила Ірина Маруняк.
Місто планує забезпечити рівні можливості для всіх. Стратегія надає процесу форму та визначає часові рамки.
Стратегія включає шість напрямків
Слово «безбар'єрність» часто асоціюється в людей із фізичними бар'єрами навколо, однак це поняття є комплексним і стосується багатьох сфер.
Фізична безбар'єрність
Йдеться про створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп. Маломобільні групи населення мають право на:
- доступ до місць проживання — встановлення пандусів та підіймачів у будинках;
- доступ до комунальних закладів, послуг бізнесу та індустрії розваг;
- доступні вулиці — облаштування громадських просторів, місць відпочинку, пониження бордюрів, облаштування пішохідних переходів та світлофорів сигналами для незрячих;
- свободу переміщення — доступність транспортної інфраструктури та зупинок громадського транспорту.
«На сьогоднішній день в місті 75% зупинок є або повністю доступними, або частково доступними. А 56% громадського транспорту є низькопідлоговим», — повідомила Ірина Маруняк.
Економічна безбар'єрність
Це означає забезпечення умов та можливостей для навчання, працевлаштування, зміну діяльності, заняття підприємництвом молоді, жінок, літніх людей, людей з інвалідністю тощо.
«До прикладу, якщо людина до війни працювала вчителем, але зараз має певні травми і не може продовжувати діяльність, то в неї має бути можливість змінити фах».
Місто видає гранти для навчання ветеранів. За словами Маруняк, цього року Львів виділив 53 ваучери для учасників бойових дій на суму 300 000 гривень кожний для зайняття підприємницькою діяльністю.
Освітня безбар'єрність
Створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя. Цей аспект є важливим для дітей з інклюзивними потребами. Доступними мають бути садочки, школи та вищі навчальні заклади.
Крім того, мають з'явитися умови для належного навчання всіх дітей — тут не тільки про фізичну доступність, але й про індивідуальну форму навчання та кваліфікованих вчителів.
Інформаційна безбар'єрність
Це умови, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують їхні потреби та можливості.
«Обов'язково всюди має бути застосований шрифт Брайля — і на фасадах будівель, і всередині. Має застосовуватися сурдопереклад, жестова мова, субтитри».
Цифрова безбар'єрність
Забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості тощо.
Уповноважена з питань доступності навела приклад доступних ресурсів: сайти міської ради та Центрів надання адміністративних послуг послуг, Кабінет мешканця. Ними можуть користуватися люди з порушенням зору.
Цю тенденцію треба запроваджувати не тільки в органах місцевого самоврядування, зазначила вона.
Суспільна та громадська безбар'єрність
Передбачає забезпечення рівних можливостей участі всіх людей та суспільних груп у житті громад і держави.
«Це має бути для всіх груп населення. Тому й готували ми цю стратегію спільно з керівниками різних громадських організацій. Усім в нашому місті має бути комфортно і ніхто не має відчувати дискримінацію», — зауважила Ірина Маруняк.
А що далі
В процесі — дослідження міста на безбар'єрність та визначення потреб.
«Якщо говорити про фізичну безбар'єрність, то треба порахувати, скільки нам треба встановити пандусів у певному районі, де і як знизити бордюри, скільки облаштувати світлофорів
Наступним етапом буде розробка заходів для впровадження напрямків стратегії на 2025 рік
А згодом місто визначить суму для втілення усіх проєктів.
