«Кримінальні дрова»: яка доля очікує на скандальний законопроєкт
Ухвалений у Верховній Раді законопроєкт № 9665, який називають «законом про штрафи за дрова», мав посилити відповідальність за незаконну вирубку дерев. Натомість більшість мешканців українських сіл можуть стати правопорушниками, якщо закон набере чинності.
Що кажуть автори і критики законопроєкту, і яка доля чекає на документ — зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Про це журналісту ІА Дивись.info повідомили у Центрі громадського моніторингу і контролю.
Що пропонують депутати
Верховна Рада ухвалила документ в жовтні. За словами авторів, документ спрямований на боротьбу з «чорними лісорубами» і незаконними пилорамами, що наживаються на краденому лісі.
Чинне законодавство за незаконний обіг деревини передбачає штрафи від 17 до 25,5 тисяч гривень. Водночас новий проєкт закону підвищує стягнення до 34-85 тисяч гривень або ж передбачає обмеження волі строком до трьох років. За пошкодження дерев і чагарників, що ростуть у парках, скверах та історико-культурних заповідниках, автори документу пропонують штрафувати на 85−170 тисяч гривень, чи обмежувати волю на 3-5 років.
Причини скандалу
Запропоновані у законопроєкті зміни збурили суспільство, адже одна зі статей може напряму стосуватися українців, які запасаються дровами на зиму.
Журналісти «BBC-Україна» проаналізували текст документа. За їхнім спостереженням, у ньому йдеться не про дрова, а про «деревину»: дрова, дошки, бруси та інші вироби, а не лише дерева. Під цю норму підпадають і чагарники, каже адвокат Олексій Кінебас у коментарі «New Voice». Він зазначає: чагарники часто використовують для опалення в приватних домогосподарствах, зокрема й тому, що їх можна було вирубувати безкоштовно та без дозволу місцевих органів влади.
Критикують законопроєкт і за передбачені великі штрафи чи позбавлення волі за «зберігання, перевезення або збут деревини без належних документів». При цьому у проєкті закону не вказують, як документально підтвердити зберігання сухостою, чагарників та назбираних дров.
За і проти
Норми нового закону не стосуються населення, яке використовує дрова для обігріву, запевняє співавтор документу депутат Максим Павлюк. Він пояснив, що відповідальність передбачена за зберігання дров на понад 30 тисяч гривень: «Іншими словами, особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 метрів кубічних соснових дров, або 15 метрів кубічних дубових. Це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть дещо із запасом», — пояснює нардеп.
Окрім того, автори документа зазначають, що покарання не стосуватимуться тих, хто вже запасся дровами на зиму, оскільки норми мали би запрацювати з наступного опалювального сезону.
Ті, хто опалює житло дровами, обурюються: «30 тисяч гривень коштують три причепи дров. Це небагато насправді. Якщо будинок десь на 70 квадратних метрів, то це якраз той об’єм дров, якого вистачить на опалення на зиму», – наводить «BBC-Україна» слова Тупичівської сільської голови Лариси Шовкової.
Яка доля законопроєкту
Верховна Рада спрямувала документ на підпис президенту. Втім, днями стало відомо, що глава держави його не підписуватиме. Радник Президента України Дмитро Литвин не пояснив причин, однак, зауважив, що час на ветування закону вже сплив.
