Химерна творчість і трагічна смерть, або Яким було життя митця з Дрогобича Бруно Шульца
Бруно Шульц – письменник та художник, який мешкав у Дрогобичі, що на Львівщині. За життя видав збірки текстів «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під клепсидрою», що вирізняють оригінальним стилем написання. Крім того, створив серію малюнків, за які його навіть звинувачували в порнографії.
Сьогодні, 19 листопада, минає 82 рік від дня трагічної загибелі Бруно Шульца. ІА Дивись.info розповідає цікаві факти з його біографії.
Його талант до письма помітили ще в гімназії
Бруно Шульц за походженням був євреєм. Народився 11 липня 1892 році в Дрогобичі у сім'ї торговця тканинами Якуба Шульца та Генрієтти Гендель-Кумеркер. Він був п’ятою дитиною в родині.
Середню освіту здобув у місцевій гімназії. Під час навчання відзначився як здібний учень. Зокрема, проявив хист до написання творів.
Після закінчення гімназії Бруно Шульц вступив до Львівської технічної школи (тепер – Національний університет «Львівська політехніка»). Тут він навчався на архітектора, але так і закінчив університет через матеріальні труднощі в родині.
Під час Першої світової переїхав до Відня
У період Першої світової війни російська армія зайшла в Дрогобич та зруйнувала чимало будівель у місті. Зокрема, окупанти спалили родинний будинок Шульців.
Опісля письменник разом з матір’ю переїхав до Відня. Там навчався у Віденській академії мистецтв, а також – стажувався в Парижі. У цей період свого життя Бруно Шульц багато читав та малював, цікавився різними напрямками мистецтва.
Після навчання повернувся в рідне місто. З 1924 року й до кінця життя він працював у Дрогобицькій гімназії викладачем малювання. Серед відомих його учнів був музикант Альфред Шраєр.
На картинах митця є оголені тіла
Художник малював переважно графіку, використовуючи техніку кліше-верр (драпання голкою на склі). Його твори мистецтвознавці часто зараховують до експресіонізму, а порівнювали з видатним живописцем Франсіско-Хосе де Гоєм, а також з Станіславом Іґнацієм Віткевичом.
Чи не найвідомішою серією малюнків Бруно Шульца є «Ідолопоклонна книга». Їх він створив протягом 1920-1922 років. На цих роботах зображені химерні епізоди з людьми та міфічними істотами: де реальність переплітається з вигадкою.
На малюнках є елементи оголеного тіла 18+:
Подейкують, що героїнь на своїх картинах художник змальовував з дрогобицьких повій. Його наречена Юзефіна Шелінська ревнувала Шульца до них, хоча не знайшла доказів: чи справді письменник ходив у борделі чи малював їх з власної уяви.
Водночас через елементи оголеного тіла на картинах Бруно Шульца деякі критики звинувачували митця в порнографії. Не зважаючи на це, творчість художника мала й чимало прихильників.
Бруно Шульц брав участь в різних виставках. Вперше роботи художника презентували в березні 1922 року у варшавській галереї «Zachecie». Згодом відбулися інші виставки: у Львові (колективна виставка Товариства приятелів красних мистецтв), Кракові (виставка єврейських митців 1930 року), у Вільні, Закопаному, Трускавці та інших містах.
Його примусили намалювати портрет Сталіна
Під час Другої світової війни Дрогобич знову захопили радянські військові. Вже відомий на той час Бруно Шульц не залишися непомітним для влади Радянського Союзу.
Тоді художника примусили намалювати портрет Сталіна та картину для прославлення червоної армії – «Звільнення народу Західної України». Остання не сподобалася радянській владі через надмірне використання художником синьої та жовтої фарб.
Після цього митця звинуватили в українському націоналізмі та заарештували. Шульца деякий час тримали у в’язниці. Однак після допитів все-таки відпустили.
Мав нещасливу історію кохання
У Бруно Шульца була трагічна історія кохання зі своєю нареченою Юзефіною Шелінською.
Коли пара зустрілася Шелінській було 27 років, а Шульцу – 41 років. Художник запрошував дівчину позувати для його картин. Згодом Юзефіна переїхала до Варшави, а Шульц залишився в Дрогобичі.
Довгий час вони листувалися, а згодом він запропонував коханій одружитися. Про свій намір письменник повідомив батькам Юзефіни. Проте побратися їм не вдалося.
Однією з причин було те, що пара не змогла офіційно зареєструвати шлюб, бо Юзефіна була католицької віри, а Шульц – не був охрещений. Крім того, вони мешкали в різних містах та не планували переїжджати. Через це у них виникало багато сварок, а стосунки стали напруженими. Якось Юзефіна не витримала та здійснила спробу самогубства: випила багато снодійного. Тоді її змогли врятувати. Однак після цього випадку в квітні 1937 році пара розірвала стосунки.
Водночас ця історія не завершилася. Коли Шелінській було вже 86 років вона повторила спробу самогубства. Цього разу її не вдалося врятувати. Жінки не стало у 1991 році, тоді коли самого Шульца вже як 49 років не було серед живих.
Якими були літературні тексти Бруно Шульца
У 1925 році Бруно Шульц розпочав роботу над текстами, які згодом увійшли до збірки «Цинамонові крамниці». Перед публікацією в книзі він ділився власними творам зі своїми друзями, з якими часто листувався – Владиславом Ріффом та Деборлю Фоґель.
Вже у 1933 році письменник видав свою першу збірку оповідань «Цинамонові крамниці». У її виданні посприяла однією польська письменниця Зоф’я Налковська. До книжки увійшли такі твори, як-от: «Серпень», «Відвідування», «Птахи», «Трактат про манекени або Друга Книга Буття».
Через шість років вийшла наступна книга автора – «Санаторій під клепсидрою». У ній автор помістив тексти – «Геніальна епоха», «Липнева ніч», «Самота» та інші.
Бруно Шульц, хоча мешкав у Дрогобичі, але писав польською мовою. У своїх художніх текстах поряд з вигадкою, використовує й автобіографічні сюжети з власного життя. Стиль його творів містить ознаки сюрреалізму, експресіонізму та химерної прози. Літературознавці порівнюють тексти з творами єврейської письменниці Дебори Фоґель, Францом Кафкою, якого Шульц перекладав разом з Юзефіною, а також представниками магічного реалізму.
Багато текстів письменника втратили під час Другої світової війни. До сьогодні вдалося зберегти невелику частину його творів. Зокрема, в українському перекладі доступні оповідання поза збірками: «Осінь», «Республіка мрій», «Комета» та «Вітчизна»
Його застрелили під час Другої світової війни
Останні роки життя Бруно Шульца були трагічними, адже припадають на період масових розстрілів та арештів євреїв під час Другої світової війни.
У 1941 році Дрогобич захопила німецька армія. Тоді художник був під наглядом керівника місцевого гестапо Фелікса Ландау. Він дав особливу роботу митцю – розмалювати дитячу кімнату в його будинку та казино гестапо. Після цього Шульц потрапив разом з родиною до місцевого гетто, де мешкав в одноповерховому бараці на вулиці Столярській, 18.
Під час перебування в гетто художник продовжував творити. Деякі свої малюнки та рукописи зміг передати друзям, які намагалися врятувати Бруно Шульца. У Варшаві вони виготовили підроблені документи, щоб вивезти його з гетто.
19 листопада 1941 року вже все було готове, щоб Бруно Шульц втік з Дрогобича. Перед самим від’їздом письменник вирішив лише піти в магазин по хліб. Він йшов по вулиці, де раптом почалися масові погроми євреїв. Один з пострілів потрапив у Шульца, від чого він помер.
Пам'ять про Бруно Шульча в наш час
У 2003 році у Дрогобичі відкрили Музей Бруно Шульца. Він розташований в будівлі гімназії, де навчався письменник. Крім того, на місці, де він загинув, а також у домі, де мешкав встановили пам’ятні таблиці. Також в його рідному місті відбувається Міжнародний фестиваль, який присвячують творчості Шульца.
У Варшавському музеї Літератури імені Адама Міцкевича зберігається найбільша збірка рукописів, рисунків, графік та листів Бруно Шульца. Рисунки митця є у й Львівській галереї мистецтв. А нещодавно його графіку відшукали у фондах відділу мистецтв Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України.
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
