Історія України, зв'язок з природою та робітників: про чотири фільми, які зняв Олександр Довженко
Олександр Довженко – український режисер, який завдяки своєму фільму «Земля» став відомим у світі. Італійські кінокритики називали Довженка «Гомером кіно» та високо оцінили його підхід у візуальному мистецтві.
Сьогодні, 25 листопада, минає 68 роки відколи не стало режисера. Він помер у Москві, де працював останній період свого життя. Адже радянська влада заборонила йому повернутися жити до України.
За своє життя режисер зняв понад десяти кінострічок. Журналістка ІА Дивись.іnfo зібрала найвідоміші фільми, до створення яких долучився Довженко.
«Звенигора», 1928 рік
Перший фільм з відомої трилогії Олександра Довженка є «Звенигора». Основу сценарію кінострічки написали Юрій Тютюнник та Майк Йогансен, яких репресувала радянська влада. Згодом Довженко трохи змінив цей сценарій, тому перших авторів не вказували у фінальних титрах.
Стрічку «Звенигора» зняли на кінофабриці «Всеукраїнське фотокіноуправління» в Одесі у 1927 році. Прем’єра фільму відбулася 13 квітня 1928 року в Києві. Після цього його показували в інших містах, зокрема за кордоном — Парижі, США, Великій Британії, Греції.
У сюжеті фільму є історичне тло з історії України. Тут можна побачити зображення її різних періодів: скіфів, гайдамацького руху, Першої світової війни, утворення Української Народної Республіки та більшовицької революції. Головним персонажем у кінострічці є Микола. Він має двох внуків: Павла та Тиміша. Вони обирають різні життєві шляхи в ідейному протистоянні: Павло воює на боці петлюрівців, а Тиміш — більшовиків.
Важливим символом у стрічці є скіфські скарби, легенду про які згадує дід Микола. Їх прагнуть відшукати герої. Водночас не усім вдається зрозуміти, що справжній скарб перебуває постійно перед їхніми очима — українська земля. Цей фільм вважається прикладом кінопоеми.
«Звенигора в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт, це „прейскурант моїх творчих можливостей“, я зробив її одним духом — за сто днів, не зробив, а проспівав, як птах. Мені хотілося розсунути рамки екрана… заговорити мовою великих узагальнень», — писав Довженко в автобіографії.
«Звенигора» займає дев’ятнадцяту сходинку в переліку «100 найкращих фільмів в історії українського кіно» (за версією опитування Національного центру Олександра Довженка).
«Арсенал», 1929 рік
Другим фільмом у трилогії Довженка стала робота «Арсенал». Кінострічку режисер зняв у 1929 році на основі роботи «Арсенальці» Леся Курбаса (1925 рік, Одеська кіностудія).
У фільмі продовжується розповідь про більшовика Тиміша. Цього разу він на тлі подій Першої світової війни та революцій влаштовує страйк робітників на заводі «Арсенал». Згодом вони виступають проти військ Української Народної Республіки, які придушують повстання.
Кінострічку «Арсенал» критики сприймають неоднозначно. Оскільки у фільму помітні прояви «оспівування» радянського режиму.
«Щоб уможливити собі дальшу працю в кіно, Довженко мусив зробити у другому своєму фільмі „Арсенал“ (1929) політичну концесію Москві, змалювавши повстання проти Центральної Ради, яку Довженко сам же і захищав у 1917-18 роках. Ця концесія, як видно це і з натяку в його „Автобіографії“, завдала йому „великого болю“. А проте Довженко показав красномовними експресіоністичними засобами красу і силу української людини, що невмируще стоїть в осередді самої смерті», — зазначає Юрій Лавриненко в книзі «Розстріляне Відродження».
Цей фільм посідає двадцять сьому сходинку в списку «100 найкращих фільмів в історії українського кіно».
«Земля», 1930 рік
Одним з найвідоміших та третім фільмом у трилогії Олександра Довженка є «Земля». Прем’єра кінострічки відбулася 8 квітня 1930 року в Києві. Однак вже 17 квітня її вилучили з прокату. Зокрема, це сталося через вихід рецензії російського критика Дем’яна Бєдного, який охарактеризував фільму, що недостатньо ідеологічно чіткий та оспівує куркулів. Водночас на захист фільму виступив Микола Бажан. Він позитивно відгукнувся про фільм.
Не зважаючи заборону «Землі» в СРСР, фільм показували за кордоном. У 1932 році робота Довженка увійшла до програми Венеційського кінофестивалю. Її транслювали у різних країнах – Франції, Великій Британії, Німеччині, Нідерландах. У 1958 році на міжнародному референдумі кінокритиків у Брюсселі фільм «Земля» назвали одним із 12 найвизначніших здобутків світового кінематографа.
«Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном Дем'яна Бєдного під назвою „Философы“ в газеті „Известия“. Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма. Спочатку я хотів був умерти», — писав Олександр Довженко у своїй «Автобіографії».
У фільмі розповідається історія українського села: як ідилію та гармонію природи та ставлення до неї селян порушує радянська колективізація. «Земля» розпочинається з картин яблуневого саду та смерті селянина Семена. Далі оповідається про його внука Василя, який вступив до колгоспу та привозить до селища перший трактор.
У цій кінострічці є одна з перших оголених сцен в історії радянського кіно: коли героїня Олена після втрати коханого з горя рве на собі вбрання.
«"Землю" одразу визнано світовою класикою, Довженкові яблука стали великим символом. Між тим, коли ми дивимося сьогодні на дітей, які граються в яблуневому едемі, не можемо не думати, що за кілька років їм, найімовірніше, судилося загинути у великому голодоморі 1933…Далі вже сам Сталін замовляє режисерові "українського Чапаєва" - і на екрани виходить "Щорс"», – зазначає літературознавиця Віра Агеєва.
У 2015 році у ЮНЕСКО визначило цю кінострічку одним із п’яти головних фільмів світової історії. У списку «100 найкращих фільмів в історії» «Земля» займає друге місце.
Фільм два рази реставрували – у 1971 та 2012 роках. Зокрема, музичний супровід для оновленої версії створив гурт «ДахаБраха».
«Іван», 1932 рік
У 1932 році Довженко зняв фільм «Іван», який став першою його кінороботу зі звуком. Цей фільм вже відображає інший період творчості режисера.
Сценарій до нього Олександр Довженко написав усього за одинадцять днів. Насправді він мало брав участі у створенні цієї стрічки. Більшу частину роботи виконала його асистентка та дружина Юлія Солнцева. Філь зняли досить швидко, щоб встигнути випустити кіно до жовтневих святкувань.
Цей фільм пронизаний комуністичною ідеологією. У його сюжеті розповідається про будівництво Дніпрогесу. Головний героя, Іван, – бере участь у цьому будівництві. Він не має потрібного досвіду в роботі, але намагається сумлінно працювати на благо радянської країни.
«В “Івані” у пропагандистському пафосі оспівується змагання учасників першої п’ятирічки з природою, у результаті якого народжується Дніпрогес. Одночасно на тлі цих масштабних подій відбувається боротьба і з людською природою. Українських селян напередодні Голодомору намагаються перетворити на канонічних робітників-ударників. Грандіозне будівництво поглинає людину і навіть може забрати у неї життя. Щоправда, спроби перетворення проходять не завжди вдало», — підкреслюють у «Довженко Центрі» про фільм.
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
