Збройні сили України: як вони утворились, змінювались та з чого складаються
Сьогодні, шостого грудня, в Україні відзначають День Збройних сил. Цьогоріч з дня заснування 33 роки.
Журналіст ІА Дивись.info розповідає, що потрібно знати про Збройні сили України.
Історія створення та розвитку ЗСУ
Утворення і становлення
Як ідеться на сайті ЗСУ, шостого грудня 1991 року Верховна Рада прийняла Закон «Про Збройні Сили України».
Вже у січні 1992-го війська, які дислокувались в Україні, почали приводити до добровільної присяги на вірність народові України.
Цікаво, що через методи комплектування радянської армії українці переважно служили за межами України. У 1990 році 75% офіцерів трьох військових округів України були росіянами, а у внутрішніх військах МВС їх частка сягала 80%. Водночас 60% офіцерів Далекосхідного і Забайкальського округів Росії тоді становили українці.
У 1997 році в Україні впровадили Державну програму будівництва та розвитку ЗСУ. Рік потому замість військових округів утворили оперативні командування, а впродовж 2004-2005 років Збройні сили перевели на тривидову структуру.
Уже в часи російсько-української війни у структурі ЗСУ почали з'являтися нові роди сил. У 2016 році були створені Сили спеціальних операцій, у 2022-му — територіальної оборони, а на початку 2024-го — Сили безпілотних систем.
Чисельність ЗСУ
На час проголошення самостійності чисельність військ в Україні була близькою до мільйона — 980 тисяч осіб. Така кількість особового складу, втім, була надмірною. Тому в 1993 році Верховна Рада України прийняла постанову, за якою чисельність Збройних сил мала складати 455 тисяч військовослужбовців.
Наприкінці 1998 року це число зменшилося до 320 тисяч, а з 2006 до 2011 року — до 192 тисяч військових.
Кількість особового складу почала збільшуватись з початком російсько-української війни. Так, у 2016 році налічували вже 275 тисяч військовослужбовців, а у 2023-му — 700 тисяч.
На початку 2024 року президент Володимир Зеленський в одному з інтерв'ю заявив, що нині українська армія налічує 880 тисяч людей.
Структура Збройних сил
Збройні сили України, згідно з законом, мають таку структуру:
- Генеральний штаб;
- Командування об’єднаних сил;
- види Збройних сил України: Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;
- окремі роди сил: Сили спеціальних операцій, Сили безпілотних систем, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили;
- окремі роди військ: Десантно-штурмові війська, Війська зв’язку та кібербезпеки;
- органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних сил України.
Хто керує ЗСУ
Згідно з законом, Верховним Головнокомандувачем ЗСУ є президент. Військово-політичним та адміністративним керівником є міністр оборони, а найвищу військову посаду обіймає Головнокомандувач.
Саме він через Генеральний штаб керує ЗСУ у військовому плані: займається їхнім розвитком, технічним оснащенням, підготовкою, забезпеченням, управлінням. Йому підпорядковуються командувачі видів, окремих родів військ (сил).
Нині посади президента, міністра оборони, головкома та начальника Генштабу обіймають Володимир Зеленський, Рустем Умєров, Олександр Сирський та Анатолій Баргилевич відповідно.
Як і кому присягають українські військові
Текст військової присяги затвердили шостого грудня 1991-го. За нею, українські військові присягають на вірність українському народу.
Присяга подана в Законі України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» у такому вигляді:
«Я, (прізвище, ім’я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю.
Присягаю виконувати свої обов’язки в інтересах співвітчизників.
Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!»