Розміщення «Орешника» в Білорусі не збільшує ризиків ударів по Україні чи країнах НАТО - американські аналітики
Кремль підписав нову угоду про безпеку з Білоруссю та планує розміщення ракет
Про це пишуть аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
6 грудня в Мінську відбулося засідання Вищої державної ради Союзної держави, під час якого президент Росії Володимир Путін і президент Білорусі Олександр Лукашенко підписали новий союзний договір про гарантії безпеки. Цей крок свідчить про продовження стратегічних зусиль Кремля щодо посилення контролю над Білоруссю та розширення військової співпраці.
Лукашенко закликав Путіна розмістити балістичні ракети "Орешник" у Білорусі, запропонувавши, щоб білоруське керівництво визначало цілі для їхнього використання. Путін відповів, що розгортання ракет можливе до середини 2025 року за умови нарощування їхнього виробництва. Новий договір передбачає, що обидві країни зможуть використовувати всі доступні військові засоби в рамках спільної оборони.
Угода дозволяє використання російської тактичної ядерної зброї, розміщеної в Білорусі, у разі зовнішньої агресії. Путін наголосив, що договір також включає положення про спільний захист кордонів Союзної держави.
За оцінкою ISW, ці домовленості ухвалені після оприлюднення оновленої ядерної доктрини Росії, яка формально закріплює Білорусь під "ядерною парасолькою" Москви.
Окрім договору про гарантії безпеки, Росія та Білорусь підписали ще 10 документів, серед яких:
- Концепція безпеки Союзної держави.
- Угода про створення єдиного енергетичного ринку.
- Указ про скасування роумінгу між країнами.
- Постанова про заходи до 80-річчя перемоги у Другій світовій війні.
В Інституті вивчення війни наголошують, що розгортання ракет "Орешник" та підписання нових угод посилюють військову залежність Білорусі від Росії, ставлячи під загрозу її суверенітет. Такі дії вписуються в давню стратегію Кремля з фактичної інтеграції Білорусі до Союзної держави, водночас збільшуючи військову присутність Росії в регіоні.
За оцінкою аналітиків, Лукашенко намагається утримати контроль над білоруським суверенітетом у відносинах із Москвою, заявляючи про необхідність права Білорусі самостійно вирішувати, як використовувати російську зброю, розміщену на її території. Однак ці спроби, як свідчить історія, зазнають невдач. Президент Білорусі публічно наполягав на тому, щоб Мінськ мав право визначати цілі для балістичних ракет "Орешник", розміщених у країні, позиціонуючи це як зусилля щодо захисту білоруського суверенітету та зміцнення своєї позиції в переговорах з Кремлем.
Протягом багатьох років Лукашенко намагався встановити контроль над російськими військовими активами, такими як системи протиповітряної оборони С-400, розміщені в Білорусі. У свою чергу, держсекретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович безпідставно стверджував, що тільки Лукашенко має право ухвалювати рішення про застосування російської тактичної ядерної зброї, розміщеної в країні.
Втім, Лукашенко визнав, що управління ракетними системами "Орешник" залишиться за російськими військовими, фактично підтверджуючи, що Москва зберігає повний контроль над цими озброєннями, навіть якщо вони дислокуються на території Білорусі.
За даними ISW, розгортання ракет «Орешник» у Білорусі не створює значного додаткового ризику для України чи держав НАТО, попри посилену риторику Кремля щодо ядерного потенціалу. Під час засідання Вищої Держради Союзної держави Володимир Путін знову наголошував на потужності ракет «Орешник», використовуючи це як елемент інформаційно-пропагандистської стратегії. Аналогічно, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про готовність Росії використовувати будь-які засоби, зокрема ракетний удар «Орешника» по Дніпру 21 листопада, як приклад стримування Заходу, виступаючи в американських медіа 5 грудня.
На думку експертів ISW, ця демонстрація сили навряд чи свідчить про появу нових російських можливостей для ударів великої дальності. Розміщення «Орешника» в Білорусі не змінює суттєво баланс загроз, адже Росія вже володіє ядерним арсеналом у своїй материковій частині та Калінінградському анклаві, здатним до ураження цілей як в Україні, так і в країнах НАТО. Крім того, російські війська регулярно обстрілюють Україну балістичними ракетами «Іскандер», гіперзвуковими «Кінжалами» та крилатими ракетами Х-101, що також мають можливість нести ядерну зброю.
Читайте також: Путін погрожує новими ударами по Україні, розхвалюючи ракету «Орешник» - американські аналітики
