Заснував видавничу справу в Україні, або Яким було життя Івана Федоровича
Друкарем, який видав перші книги в Україні, вважають Івана Федоровича. Саме він у ХVІ столітті надрукував у Львові перший східнослов’янський посібник «Буквар» та друге видання «Апостола».
Сьогодні, п'ятнадцятого грудня, минає 499 років від дня народження Івана Федоровича. З цієї нагоди журналістка ІА Дивись.іnfo зібрала головні факти про нього.
Де Федорович розпочав свою видавничу діяльність
Точне місце народження Івана Федоровича — невідоме. Дослідники припускають, що він народився 15 грудня 1525 року на території українсько-білоруського пограниччя (ймовірно, сучасний Вілейський район у Білорусі). Також є гіпотези, що він міг народитися на території Великого князівства Московського.
У Ягеллонському університеті залишився запис у «промоційній книзі» імені Івана Федоровича за 1532 рік. Тому деякі науковці зазначають, що, ймовірно, він міг навчатися там, однак, окрім цього, точних доказів підтвердження немає.
Про період життя першодрукаря до переїзду в Україну залишилося мало фактів. Відомо, що до 1553 року він був дияконом у московській церкві Миколи Гостунського. У 1552 році брав участь у створенні друкарні у Москві. У цей час туди привезли зі західноруських земель друкарський верстат та літери, а за зразками італійських та грецьких книжок почали видавничу справу.
У 1564 році Іван Федорович разом з Петром Мстиславичем видали у створеній друкарні книжку «Апостол». Згодом надрукували ще кілька літургійних церковнослов'янських книг.
Після відкриття друкарні Федорович мав конфлікти з московськими переписувачами книг, бо його діяльність склала неабияку конкуренцію ним. Тому вони підпалили московську друкарню. Після цього Іван Федорович виїхав звідти.
У 1566 році він приїхав до Заблудова (Польща). Тут разом з Петром Мстиславцем заклали друкарню та видають «Заблудівське Євангеліє». Згодом виходить Псалтир з Часословцем, що містить дві гравюри. Передмову до цих двох видань написав Федорович та магнат і воєначальник Великого князівства Литовського Григорій Хоткевич.
Видавав книги у Львові та Острозі
У 1572 році Іван Федорович переїхав до Львова. Тут мешкав на вул. Краківській поруч із ремісниками-ливарниками. Через рік за його сприянням у місті з’явилася друкарня.
У монастирі св. Онуфрія протягом 1573–1574 років разом зі своїм сином Гринем працював над виданням «Апостола». Книга вийшла накладом у майже 1200 примірників. У ній міститься післямова Федоровича, у якій він розповів про свою друкарську діяльність у Москві та Заблудові. Крім того, він написав про те, як опинився у Львові.
«…все лихе і найгірше з гіршого супроводжувало мене. Але з ласки Божої я до богоспасенного міста, що називається Львів, прийшов. І, помолившись, почав присвячене Богові діло, щоб боговдохновенні догмати поширювати», — підкреслював Іван Федорович у своїх записах.
У 1574 році надрукував першу українську граматику — «Буквар». Через рік Федоровича призначили головою Дерманського монастиря на службу до воєводи Київського, князя Костянтина Василя Острозького.
У 1578 році в Острозі він також започаткував друкарню. Тут у 1581 року виходить друком «Острозька Біблія». Її надрукували двома накладами з післямовою Федоровича. Над створенням Біблії йому допомагав його син, який займався оправлянням книг у палітурки.
У 1581 році Федорович видав свою останню книжку — «Хронологію» Андрія Римші. Після цього він повернувся до Львова.
За свою видавничу діяльність Федорович першим опублікував одні з найдавніших писемних старослов'янських пам’яток: болгарське «Сказаніє о письменах» Чорноризця Храбра (початок X століття) у додатку до Острозької Азбуки й одне зі слів Кирила Туровського (в Учительному Євангелії).
Займався ливарним ремеслом
Іван Федорович, крім друкування книжок, також займався ливарним ремеслом, зокрема виготовляв гармати для королівського війська. У останні роки життя їздив до Відня та Кракова, щоб презентувати імператору Рудольфу II Габсбургу свій винахід – багатоствольну гармату.
Помер першодрукар 15 грудня 1585 року у Львові. Над його надгробку залишили надпис «друкованє занедбалоє обновил».
У 2014 році його рештки урочисто перепоховали у стінах храму Св. Онуфрія, де його, ймовірно, поховали після смерті.
У Львові є пам’ятник та вулиця імені Івана Федоровича
Спочатку вулиця Івана Федоровича була поділена на декілька вулиць: Руська бічна, Домініканська бічна, Жидівка. У 1871 році їх об’єднали в одну — вулицю Бляхарську. З нагоди 375-ліття від видання друкарем першої книги — «Апостола» у 1949 році вулицю перейменували на імені Івана Федорова
1 лютого 2024 року робоча група з деколонізації і перейменування вулиць міста вирішила змінити назву Івана Федорова на Івана Федоровича. Опісля, 8 лютого, таке рішення ухвалили депутати на засіданні міської ради.
«Щодо прізвища Федоров, то російська пропаганда довший час навмисне використовувала легенду про Федорова, що він приїхав з Москви до Львова та привіз сюди традицію книгодрукування. Хоча насправді це не так. І таким чином ми руйнуємо ще один зі стереотипів та повертаємо написання цього прізвища так, як воно прописувалося в документах. Для цього було опрацьовано багато архівних документів, ми маємо відповідні експертні висновки», — зазначив про перейменування вулиці перший заступник міського голови Львова, керівник робочої групи з перейменування вулиць, названих іменами російських діячів Андрій Москаленко.
Також на вулиці Підвальній, 13 є пам'ятник Івану Федоровичу. Його встановили 26 листопада 1977 року до «400-ліття книгодрукування на українських землях». Автори монумента — львівські скульптори Валентин Борисенко та Валентин Подольський. Сьогодні біля пам'ятника продають букіністичні книжки.
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
