Феномен митця Святослава Гординського: від графіка до поета та зв'язок зі Львовом

Сьогодні, тридцятого грудня, минає 118 років від дня народження Святослава Гординського. З цієї нагоди журналістка ІА Дивись.info  дослідила життєпис українського художника та письменника.

Розквіт таланту

Святослав Гординський народився 30 грудня 1906 року в Коломиї — місті, яке тоді було частиною Австро-Угорщини. Родина Гординських належала до інтелігенції, яка шанувала українські традиції. Його батько, Ярослав Гординський, був педагогом, автором підручників і наукових праць, а також активним учасником культурно-просвітницького руху.

З раннього дитинства Святослав цікавився мистецтвом, особливо малюванням. У родині підтримували його творчі здібності. Перші уроки він отримував у місцевих учителів, які допомогли йому розвинути талант.

Перша світова війна змусила родину переїхати до Львова, що стало вирішальним для подальшого формування Гординського. У Львові він відвідував гімназію, де розвинув не лише художній талант, а й інтерес до літератури, історії та мов.

Навчання у Львові: вплив Олекси Новаківського

Після закінчення гімназії Святослав вступив до Мистецької школи Олекси Новаківського, яка на той час була провідним осередком українського модернізму. Школа Новаківського вирізнялася тим, що поєднувала академічну освіту з вивченням новітніх мистецьких течій.

Новаківський, відомий художник-експресіоніст, став для Гординського не лише вчителем, а й наставником. Саме під його впливом молодий митець почав формувати власний стиль, який пізніше стане впізнаваним завдяки експресивній колористиці та гармонійному поєднанню українських традицій із модерністськими техніками.

У Львові Гординський також долучився до культурного життя міста, беручи участь у виставках і мистецьких об’єднаннях.

Період навчання у Європі: Берлін і Париж

У 1928 році Гординський вирушив до Берліна, щоб продовжити мистецьку освіту в Берлінській академії мистецтв. Берлін на той час був одним із центрів європейського авангарду. Там митець ознайомився з графічними техніками, що суттєво вплинуло на його творчість у майбутньому. Потім митрополит Андрей Шептицький дає Святославу подвійну стипендію для навчання в Парижі: окрім таланту він бачив в юнакові «мистецький патріотизм» і бажання після навчання продовжити працювати в Україні.

Згодом Святослав Гординський переїхав до Парижа, який вважався столицею світового мистецтва. У Парижі Гординський навчався у Фернана Леже, знаного кубіста. Леже вплинув на стиль Гординського, зокрема на його використання геометричних форм і кольорових контрастів. У цей час Гординський захоплювався також роботами Пікассо, Матісса та інших модерністів, що надихнуло його на пошуки власного унікального стилю. Авангардні ідеї як і в графічних роботах того періоду, обкладинках, ілюстраціях, так і в ескізах до театральних костюмів.

Париж став для нього не лише місцем навчання, а й початком міжнародної кар’єри. Він брав участь у виставках, познайомився з іншими українськими митцями-емігрантами, такими як Михайло Андрієнко-Нечитайло і Василь Кричевський.

Львівський період: злет творчості

Повернувшись до Львова в 1931 році, Гординський одразу долучився до культурного життя міста. Він став активним учасником Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), що об’єднувала художників, які прагнули поєднати національні традиції з модерністськими тенденціями.

Живопис і графіка

У цей час Гординський створював портрети, пейзажі, натюрморти, а також графічні роботи, зокрема обкладинки й ілюстрації для українських книжок. Його стиль вирізнявся чіткими лініями, гармонійними кольоровими контрастами й увагою до деталей.

Мозаїка

Святослав Гординський став одним із перших українських художників, які почали використовувати мозаїку в сучасному контексті. Його роботи прикрашали інтер’єри церков і громадських будівель. Він поєднував традиційні релігійні мотиви з елементами модернізму, створюючи унікальні композиції.

Літературна діяльність

1930-ті роки стали періодом активної літературної творчості Гординського. Його поезія була насичена символами, експресивною образністю й філософськими мотивами. Найвідоміші збірки цього періоду:

• «Барви і лінії» (1933 р.) — експериментальна поезія, де вірші набувають «візуальної» форми.
• «Вітер над полями» (1938 р.) — збірка, присвячена темам боротьби, життя й смерті.

Дні і роки ринуть невгомонно,
Наче квітка, будеш ти рости:
Час надійде – і страшну долоню
На чолі своїм почуєш ти.

Серце може й не здригнеться навіть,
Встигне ж бо його налити вщерть
Днів злоба й роз’ятрена ненависть,
Над життя сильніша і над смерть...

(Фрагмент з вірша «Дні і роки ринуть невгомонно» Святослава Гординського)

Зокрема, слідом за батьком ще й перекладав книги українською з латини, італійської, німецької, французької, англійської та польської. Доньки митця кажуть, що батько дуже любив французького поета Франсуа Війона, перекладав його вірші англійською. Також читав Бодлера і Верлена.

Еміграція: Німеччина та США

У 1944 році, рятуючись від радянської окупації, Гординський із сім'єю емігрував до Німеччини. Там він працював у таборах для переміщених осіб, організовуючи мистецькі виставки й культурні заходи для українців.

Після переїзду до табору біженців у Мюнхені, мати разом із дочкою вирішила вирушити до Сполучених Штатів, адже мала американський паспорт завдяки своєму батькові, який емігрував раніше. Гординський залишився в Мюнхені, очікуючи дозволу на переїзд через океан. У цей час він заснував Спілку праці українських образотворчих митців, організовуючи виставки, пленери та працюючи з іншими митцями.

У 1947 році він переїхав до США, де став одним із провідних митців української діаспори. Сім'я оселилася в Нью-Джерсі. Донька Лада Гординська згадує, що на перших порах життя в еміграції було непростим, і батько брався за будь-яку роботу. Невдовзі йому запропонували відновити розписи в церкві італійської громади в Нью-Йорку, що стало важливим кроком у його мистецькій кар’єрі за кордоном. У США Святослав Гординський працював над:

• Мозаїками для українських церков у Нью-Йорку, Чикаго, Філадельфії.
• Дослідженнями українського мистецтва, публікуючи монографії та статті.

Митець розписав близько 50-ти церков в США, Канаді, Європі та Австралії. Над Собором святої Софії у Римі Гординський працював 25 років. Він розписував ікони, стелі, оформлював іконостаси і проектував мозаїки та вітражі.

Наукова та викладацька діяльність

Святослав Гординський був не лише художником, але й мистецтвознавцем. Його праці, присвячені творчості Олекси Новаківського, Якова Гніздовського, Михайла Бойчука, стали важливими джерелами для дослідження українського мистецтва.

У США він читав лекції про українське мистецтво в університетах, популяризуючи національну культуру серед західної аудиторії.

У той час Гординський заснував Обʼєднання мистців-українців в Америці, організовував виставки. Видав енциклопедію українського малярства у США, 10 збірок своєї поезії, монографії про Миколу Глущенка, Тараса Шевченка, Віктора Цимбала, Леоніда Перфецького та інших. Писав мистецтвознавчі та критичні статті, зібрав рукописи й опублікував спогади про поета Богдана-Ігоря Антонича.

Родина та збереження спадщини

Святослав Гординський мав двох доньок, Ладу й Ларису, які після його смерті в 1993 році стали зберігачами його творчої спадщини. Вони організовували виставки, передавали архіви українським інституціям, зокрема цьогорічне повернення колекції до Львова.

У червні 2024 року частина творчості Святослава Гординського була передана до Центру інтелектуального мистецтва «Меркурій» у Львові. За словами доньок митця, це не просто колекція робіт — це відновлення історичної справедливості, адже митець усе життя залишався вірним Україні, навіть живучи за кордоном.

Колекція Святослава Гординського є камерним музеєм, що презентує українське мистецтво світового рівня. Унікальність цієї збірки полягає в її походженні — твори належать до приватної колекції відомого мистецького критика. Цікаво те, що Гординський особисто знав авторів.

Серед них — його вчителі Олекса Новаківський і Петро Холодний, а також художники, про яких він писав критичні статті, як-от Олекса Грищенко та Михайло Андрієнко-Нечитайло. Окрім цього, Гординський досліджував творчість Якова Гніздовського, що додає колекції не лише мистецької, а й наукової цінності.

Значення в українському мистецькому просторі

Святослав Гординський — одна з ключових постатей української культури XX століття, чия діяльність охоплює образотворче мистецтво, літературу, мистецтвознавство та культурну дипломатію. Його творчість мала далекосяжний вплив на формування української ідентичності в умовах політичних і культурних викликів.

Гординський став одним із перших митців, які інтегрували європейський модернізм в українське мистецтво, зберігаючи при цьому національну самобутність. Він працював у різних жанрах: живопис, графіка, мозаїка, книжкова ілюстрація.

Також він став одним із перших українських мистецтвознавців, які систематично досліджували творчість українських художників і майстрів. Його праці про Олексу Новаківського, Михайла Бойчука та інших митців стали фундаментальними для українського мистецтвознавства.

Гординський працював над тим, щоб українська культура не тільки вижила, але й розвивалася в умовах еміграції. Його діяльність допомогла зберегти українську ідентичність для наступних поколінь діаспори.

У матеріалі використано інтерв'ю доньок Святослава Гординського для «Локальної історії», дослідження про життєпис митця, опубліковане на платформі Cedra та інтерв'ю Сергія Грабовського для «Радіо Свобода».

До слова, ІА Дивись.info вивчає історію та розповідає про видатних українців, які зробили значний внесок у мистецтво, науку та інші сфери. Ознайомитися з їхніми історіями можна за посиланням Видатні українці.