У січні в театрах Льова буде чимало різноманітних вистав за мотивами українських та іноземних авторів: як сучасні інтерпретації класики, так нові твори. Зокрема, можна буде переглянути й постановки з атмосферою зимових свят.
Журналістка ІА Дивись.іnfo щомісяця складає добірку вистав, які можна подивитися у театрах міста та Львівській опері.
Бароковий вертеп «Зоря благодатна»
Львівський театр ляльок
У січні в Львівському театрі ляльок відчути магію Різдва можна через бароковий вертеп «Зоря благодатна».
За словами творці, ця вистава — не лише розвага, а й важливий культурний місток, що з'єднує нас із предками. Вона відтворює атмосферу XVII–XVIII століть, коли мандрівні актори-лялькарі несли до кожної хати святкову радість.
Під час постановки на сцені оживе автентичний дерев’яний будиночок-вертеп із канонічними ляльковими персонажами, сакральними співами та дотепним народним гумором.
Текст постановки базується на записах знаного етнографа Миколи Маркевича, які зберігають автентичну староукраїнську мову. Сценічна редакція — Сергія Брижаня.
«Вертеп має протяжну історію свого існування завдяки постійній актуалізації того що відбувається. Інтермедії — це одна з можливостей, як зробити вертеп тут і тепер максимально зрозумілим публіці. Різдвяна історія сплетена з наших традицій, і християнство об’єднало їх, адаптувало, наклало те, що для народу було дуже зрозумілим», — переконана директорка Львівського академічного театру ляльок Уляна Мороз.
Режисер — Володимир Підцерковний. Художниця — Уляна Ших. Художниця по костюмах — Ельвіра Босович. Аранжування — Оксана Денисюк. Музична керівниця — Марічка Михайлик (Чічкова).
Коли: 8 та 19 січня.
Вистава «Сірано де Бержерак»
Національний театр імені Марії Заньковецької
Режисер Давид Петросян представить на Великій сцені Національного театру імені Марії Заньковецької прем’єру видатної п’єси Едмона Ростана «Сірано де Бержерак». Ця вистава з’явиться вперше в репертуарі театру за його понад столітню історію.
У постановці розповідається історія Сірано. Він — гострий словом, запеклий в битві й безкомпромісний правди захисник, який має все, окрім вроди, що потрібна, аби завоювати серце своєї єдиної любові Роксани. Однак вона помічає лише вродливого й простого Крістіана. Водночас Сірано знайшов, як здобути взаємність у цьому нещасливому коханні. Красуня берегтиме листи любові, та лише наприкінці життя дізнається, хто справжній автор палких слів.
«Історія Сірано нагадує мені долю багатьох митців, які писали під час репресій. Театр завжди поділявся на той, що намагається оспівувати владу і той, що говорить правду, подекуди неприємну. Вистава “Сірано де Бержерак” — це історія митця, яким керує любов і правда. Але чи це достатньо сильна зброя проти тих, хто має владу?», — розповідає режисер.
Виконавці головних ролей: заслужений артист України Юрій Хвостенко, Тамара Ґорґішелі, Ярослав Дерпак, заслужений артист України Андрій Козак, заслужений артист України Олег Сікиринський, заслужений артист України Василь Коржук.
Коли дивитися: 11-12 січня.
Оперета «Летюча миша»
Львівська національна опера
Оперета «Летюча миша» — лібрето Карла Гаффнера і Ріхарда Жене на основі фарсу німецького драматурга Юліуса Родериха Бенедикса «Тюремне ув’язнення» і водевілю французьких авторів Анрі Мельяка і Людовика Галеві «Новорічний вечір».
У постановці зображений бал у Відні початок ХХ століття. За його сценарієм, Доктор Фальке ретельно планує план помсти своєму другові Габріелю фон Айзенштайну, який кілька років тому змусив осоромитись його у костюмі кажана. Внаслідок цього на святі панують змови, любовні інтриги та дуже несподівані ситуації.
«Оперета, що стала символом різдвяно-новорічних свят та кульмінацією епохи класичної віденської оперети, постане на сцені Львівської опери у зовсім новому прочитанні режисерки Галини Воловецької, де у святковій атмосфері балу також відкриються зовсім нові та актуальні сьогодні сенси. Всіма улюблена і знана музика оперети та п’янкі ритми віденського вальсу звучатимуть під батутою Мирона Юсиповича», — розповідають у Львівській національній опері.
Диригент-постановник — Мирон Юсипович. Диригентка — Ірина Стасишин. Режисерка-постановниця — Галина Воловецька. Хормейстер-постановник — Ірина Коваль. Балетмейстер-постановник — Сергій Бондур. Художник-постановник — Тадей Риндзак. Художниця костюмів —Жанна Малецька. Художник світла — Олександр Мезенцев.
Український переклад та адаптація лібрето — Дмитро Тодорюк.
Коли: 4 та 18 січня.
Трагікомедія «Мій друг, чорний ельф»
Львівський Театр Лесі Українки
У трагікомедії «Мій друг, чорний ельф» розповідається про двох найкращих друзів дитинства Андрія та Ореста, а також про час, коли розвалилась одна імперія, а Україна тільки народжувалася. Водночас це історія про те, як змінюється дружба, як з роками люди стають зовсім різними, але попри все стараються не втратити один одного.
«Правила розповіді — не згадувати про війну. Про неї ми напишемо окрему історію, коли вона закінчиться. Але війна це не така тема, яку можна оминути. Вона все-одно сяде разом з вами за стіл і вип'є келішок коньяку з холодильника у квартирі, де ростуть два фікуси», — так пише у своїй передмові до тексту автор п’єси Андрій Бондаренко.
Режисером вистави є чинний військовослужбовець та актор драми Денис Федєшов. Більшість репетицій з акторами він проводив по відеозв’язку, через що, за інформацією театру, виникали певні труднощі в процесі постановки. Проте усе вдалося втілити в короткий термін.
«Це досить проста наївна історія, але про складні речі. У першу чергу, про дружбу, яку ми несемо крізь роки, яку дуже важко втримати, особливо у наших нинішніх реаліях. Але герої нашої п’єси це змогли зробити. А друге — це про оцей кошмар, який стався з нами, про таку алюзію на Фреді Крюгера, який вирвався з нашого сну, бо ми хіба у жахітті могли собі уявити, що з нами станеться війна. Але у фіналі буде гепіенд і ми маємо у це вірити», — зазначає Денис Федєшов.
На сцені можна побачити електричні стовпи з вуличними ліхтарями та дротами в повну висоту, касети та ігрову консоль тетріс, саморобні списи, опудала та інші речі. Усе це частинки окремого світу головних героїв, де час зупинився десь в 90-х.
Драматург — Андрій Бондаренко. Режисер — Денис Федєшов. Сценографка та художниця з костюмів — Оксана Шпакович.
Коли дивитися: 10 та 23 січня.
Драматична симфонія «Марко Проклятий, або Східна легенда»
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
«Марко Проклятий, або Східна легенда» — постановка за поезіями Василя Стуса.
«Стус є одним з небагатьох творців міцних структур мови, міцного, місткого слова. Бо тільки таке слово може передавати глибинний зміст архетипів культури. Для театру, де закоріненість слова, звукосполучення у процеси підсвідомого є особливо відчутна, очевидним є і та непересічна роль, яку відіграватиме поезія Василя Стуса у подальшому становленні української мови». Володимир Кучинський», — зазначає режисер вистави Володимир Кучинський.
Режисер-постановник — Володимир Кучинський. Художник-постановник, художник з костюмів — Наталія Шимін. Музичне оформлення — Наталія Половинка. Літературний консультант — Надія Світлична. Драматичний консультант — Юлія-Анна Франко.
Коли дивитися: 8 січня.
Постановка «Різдвяна зірка»
Театр «І люди, і ляльки»
«Маленьке ангелятко спустилось з хмарки на землю з надважливим завданням, зібрати уламки зіроньки, що впала посеред міста та повернути людям дух Різдва», — розповідають про постановку в театрі.
Режисер-постановник — Роман Козак. Художник-постановник — Оксана Россол. Музичне оформлення — Роман Козак.
Коли дивитися: 3 та 18 січня.
Казка «Хочу снігу»
Театр «ОККО»
«Хочу снігу» — казка про двох овечок, які намагалися врятувати Різдво.
«Кметя і Нитя кожного року з нетерпінням чекають Різдва. Та цього року Різдво не зможе прийти, так як не має ані снігу, ані казкових візерунків на вікнах. Овечки вирішили зробити все можливе, щоб врятувати цей святковий день, але загадка була в чомусь іншому. Заклопотані різдвяними приготуваннями, овечки забули про найголовніше, про головного героя свята», — розповідають в театрі про виставу.
Коли: 5 та 11 січня.
Вистава «Образ речей»
Львівський академічний театр «Воскресіння»
«Кохання як мистецтво: бунтарська творчість на межі провокації. Кохання — це митець. А його дітище — скульптура. І основою для неї стає нетлінне тіло й душа людини, що скорилася своїм чистим почуттям. Та коли митець піддається корисливій силі натхнення та бреше своєму творінню, провокація виходить за межі дозволеного… Кохання — мистецтво не для слабкодухих», — зазначають про виставу в театрі.
У театрі розповідають, що ця постановка є інтерактивно та своєрідним експериментом, а також —екскурсія в сутність почуттів очима мистецтва.
Режисерка — Заслужена артистка України Алла Федоришина.
Коли дивитися: 16 та 18 січня.
«Джереґеля. Коляда»
Перший український театр
«Різдвяні міти і переберії» у виконанні театрально-співочого проєкту Першого театру «Джереґеля» проведе глядачів до народних набутків і джерел.
«Дійство порине в історію створення світу, народження Сина Божого, тайну Святої вечері. Ми зможемо разом відчути силу таємничих примовлянь, дзвінких колядок, атмосферу веселих забав українських вечорниць та маланкування», — підкреслюють в театрі.
Художній склад: Режисер-постановник — Богдан Ревкевич; Художник-постановник — Оксана Радкевич; Музичний режисер — Богдана Бончук; Хореограф — Денис Григорук; Художник по світлу — Світлана Коренькова.
Керівник проєкту — в.о. директора-художнього керівника Ірина Артим’як.
Коли дивитися: 3, 4, 11 січня.
До слова, ІА Дивись.іnfo також готує підбірки фільмів та книжок їх можна переглянути на нашому сайті в розділі «культура».
