Свято Водохреща: чому з'явилось та як його святкують
Водохреще або Йордан – це одне з найважливіших християнських свят, яке символізує очищення, освячення і початок нового духовного життя.
Журналістка ІА Дивись.info в день Водохреща (6 січня) дослідила історію цього свята та особливості святкування в Галичині.
Історія та значення свята
Водохреще, яке християни за новим календарем святкують 6 січня, є одним із дванадесятих свят, що завершує цикл Різдвяно-новорічних урочистостей. Це свято присвячене спогаду про хрещення Ісуса Христа у річці Йордан. Саме тоді, за біблійними переказами, відбулося явлення Святої Трійці: голос Бога-Отця проголосив Ісуса своїм Сином, а Святий Дух у вигляді голуба зійшов на Нього.
Первісно свято мало назву Богоявлення і об’єднувало кілька подій із життя Христа: Його народження, поклоніння волхвів та хрещення. У ранньохристиянські часи візантійська традиція розділила ці свята, зберігши їхню спільну духовну основу. У Вірменській апостольській церкві досі зберігається традиція святкування Різдва і Богоявлення як одного свята. Цей день символізує освячення світу через воду.
Як відзначають Водохреще
Свято Водохреща є багатим на традиції, що поєднують церковні обряди, народну культуру та побутові звичаї.
Хрещенський (Богоявленський) Святвечір
Напередодні свята, 5 січня, християни дотримуються суворого посту. Увечері родини збираються за пісною вечерею, яка називається Голодною кутею. Основною стравою є кутя, приготована з вареної пшениці, меду, маку та горіхів. Інші страви, хоча і пісні, можуть варіюватися залежно від регіону та родинних традицій.
Перед початком вечері господар дому здійснював обряд освячення житла. Він кропив кутки хати свяченою водою, принесеною з церкви, і лише після цього всі сідали за стіл. Воду зазвичай набирали у спеціально прикрашені глечики, в які додавали хрестик із воску чи тіста.
Окрім цього, господиня позначала хрестиками чотири стіни дому. Для цього використовували віск, солому або крейду. На Гуцульщині поширеним було прикрашання посудини червоною ниткою, китицями та квітами.
Вечеря починається з молитви, після чого родина запалює свічку і починає трапезу. За традицією, на столі можуть бути вареники, борщ, узвар та інші страви, які символізують достаток і благословення. Цей вечір також присвячений спогадам про померлих родичів, для яких залишають окрему ложку куті.
Після вечері ж родина збиралася для колядування, щедрування та відвідування сусідів і кумів, продовжуючи атмосферу святкових обрядів.
Освячення води
Центральним обрядом Водохреща є освячення води, яке має особливе духовне значення. У цей день вода вважається святою, і її використовують протягом року для благословення домівок, худоби та інших потреб.
- Церковне освячення: у храмах відбувається Велике освячення води. Священники читають спеціальні молитви, а потім тричі занурюють хрест у воду, символізуючи Святу Трійцю. Це освячення супроводжується співом і окропленням вірян.
- Освячення біля водойм: у багатьох селах і містах вирізають з льоду хрести на річках, озерах або ставках. Біля цих водойм відбуваються хресні ходи, після яких священники здійснюють обряд освячення. Проте ця традиція не є обов'язковою, як і наступна — купання в ополонках.
Особливістю Водохреща на Гуцульщині були свічки-трійці. Їх занурювали у воду під час освячення, а потім несли додому, де запалювали знову.
В освяченій воді молодь вмивалася для краси й здоров’я, а парубки мочили ноги, щоб бути спритними цілий рік. Жартівливі обливані ігри біля річки стали невід’ємною частиною свята.
Також освячена вода у ріках вважалася святою ще кілька днів після Водохреща, і в цей період заборонялося прати одяг.
Купання в ополонках
Купання у крижаній воді стало популярною традицією, хоча церква наголошує, що це не є обов’язковою частиною свята. За народними віруваннями, занурення в освячену воду очищує тіло і душу, захищаючи від хвороб та зміцнюючи дух.
Люди, які хочуть пірнути в ополонку, часто готуються заздалегідь, зміцнюючи своє здоров’я та підвищуючи витривалість. Найчастіше такі купання проводять після ранкової служби. Деякі громади облаштовують спеціальні місця з дерев'яними сходами для зручності та безпеки.
Особливості святкування в Галичині
- Освячення води на площах: у Львові та інших містах Галичини святкове освячення води традиційно проводиться на головних площах. У Львові це зазвичай відбувається на площі Ринок. Священники різних конфесій разом звершують чин освячення, що символізує єдність громади. Воду роздають із великих резервуарів, аби кожен охочий міг набрати святої води.
- Колядування: у Галичині збереглася традиція завершальної коляди, яка відбувається після освячення води. Колядують як у храмах, так і біля осель. Особливістю є участь великих колективів колядників, які можуть налічувати десятки, а іноді й сотні учасників.
- Освячення осель: після отримання святої води у церкві люди вирушають додому, після чого освячують нею домівку освяченим зіллям або просто рукою. За віруваннями, цей обряд приносить Божу благодать і захист від злих сил.
- Святкова вечеря: традиційно галицькі господині готують на Водохреще страви, схожі на Різдвяний Святвечір, але кількість страв може бути меншою. Вареники, кутя, узвар, борщ із грибами – усе це символізує духовну чистоту й оновлення.
Як святкують в інших регіонах
У Криворівні в Карпатах та інших селах організовують масові колядницькі партії, які супроводжують святкування. Біля водойм вирізають крижані хрести, а освячення води супроводжують стріляниною – традицією, яка символізує розбивання криги та «розстрілювання коляди».
На Закарпатті ж обряди Водохреща часто поєднуються з локальними народними звичаями, наприклад, танцями та співами, що мають язичницьке коріння. А на Поліссі воду, освячену на Водохреще, зберігають у спеціальних глечиках або посудинах, прикрашених вишитими рушниками.
Що не можна робити на Водохреща
Згідно з народними та церковними віруваннями, існує кілька речей, яких не рекомендують робити цього дня:
- Не можна лаятися та сваритися, оскільки це суперечить духовній суті свята.
- Не рекомендують займатися важкою фізичною працею, адже цей день присвячений молитві та очищенню.
- Ігнорувати святкові обряди, такі як відвідування церкви чи освячення води.
- Після освячення води не варто зловживати алкоголем, оскільки це суперечить святковій духовності.
- Освячену воду не можна виливати.
- Гадати чи займатися окультними практиками цього дня суворо заборонено, адже це не відповідає християнським традиціям.
- Купатися в ополонці без належної підготовки не варто, щоб уникнути шкоди для здоров’я.
- Не можна залишатися в поганому настрої, адже це час духовного оновлення та гармонії.
Водохреще в умовах війни
В умовах війни святкування Водохреще у Львові стало більш стриманим, ніж декілька років тому, особливо до пандемії. У храмах проводять святкові літургії та освячення води, яке відбувається без великих скупчень людей. Традиційні міські заходи, такі як спільне освячення води на площі Ринок, обмежують або скасовують із міркувань безпеки.
Особливий акцент роблять на підтримці військових і допомозі переселенцям. Наприклад, організовують благодійні акції, роздачу гарячої їжі та збір допомоги для ЗСУ. Купання в ополонці залишається індивідуальною ініціативою, часто яку організовують самі громади, з дотриманням безпеки. Проте в останні роки зберігається тенденція, що влада забороняє купання, зокрема це цьогоріч зробили в Києві.
В матеріалі використано інтерв'ю отця Івана Рибарука для Радіо Свобода, коментар наукової співробітниці Ярини Бадік для Шевченківського гаю у Львові, а також інтерв'ю етнологині Анни Ніколаєвої для Громадського радіо.
До слова, ІА Дивись.info вивчає історію та розповідає про видатних українців, які зробили значний внесок у мистецтво, науку та інші сфери. Ознайомитися з їхніми історіями можна за посиланням Видатні українці.
