В Україні заборонили джипінг у заповідниках: думки експертів зі Львівщини
У січні Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який забороняє джипінг, катання на квадроциклах та інших позашляховиках на територіях природно-заповідного фонду.
Про це повідомили в управлінні туризму та курортів Львівщини.
Новий законопроєкт спрямований на посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Джипінг у заповідниках і раніше був заборонений, але через нестачу контролю та фінансування ці обмеження фактично не діяли.
Оновлення закону
Законопроєкт також передбачає внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», спрямованих на посилення охорони природних територій і зниження впливу людської діяльності на екосистеми. Зокрема, документ уточнює правила встановлення, зміни та скасування охоронних зон навколо природоохоронних об’єктів, де заборонено будівництво, промислове використання земель, мисливство та інша діяльність, що може шкодити екосистемам.
Міністрка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук зазначила, що цей закон є важливим кроком до європейських традицій управління природоохоронними територіями. Вона підкреслила, що «джипінг» на заповідних територіях забруднює ґрунти, знищує рослинний світ та шкодить диким тваринам. Відтепер пересування на транспортних засобах частково залишиться лише для виконання службових обов’язків природоохоронних установ, правоохоронних органів та інших служб.
Закон про заборону «джипінгу» пройшов шлях довжиною понад два роки, отримав схвалення суспільства та підтримку природоохоронних організацій. Проте без конкретних механізмів контролю та реального бажання захищати природні території його ефективність може бути обмеженою.
З чого все почалось
У 2021 році в мережі набув розголосу відеоролик, у якому зафіксовано українські гірські ландшафти з помітними слідами від позашляховиків. Після цього в соціальних мережах активізувалося обговорення проблеми, а згодом з’явився допис, де група піших туристів перешкоджала руху джиперів на території Карпатського біосферного заповідника.
Зважаючи на це, було створено комісію для розслідування інциденту, а також анонсовано посилення рейдів. На можливих місцях в’їзду до заповідника встановили дерев’яні шлагбауми та засипали вирви. Водночас туристів закликали повідомляти про порушення та долучатися до патрулювання гір.
Станом на минулий рік питання врегулювання джипінгу в межах заповідника залишалося невирішеним. Через нестачу інспекторів водії позашляховиків, зокрема іноземці, об’їжджали встановлені шлагбауми та спричиняли пошкодження гірських луків. Водночас туристичні агенції продовжували рекламувати джипінг, розміщуючи відповідні банери неподалік заповідної зони.
Проблема неконтрольованого джипінгу залишається актуальною в різних регіонах Карпат. Зокрема, у Сколівських Бескидах серйозні екологічні наслідки можна спостерігати в районах гір Високий Верх та Зворець, де ґрунтові дороги постійно розширюються, а через активний рух позашляховиків утворюються глибокі яри.
У населених пунктах Славське та Волосянка місцеві мешканці та власники туристичних баз пропонують відвідувачам підйоми на гірські схили, поїздки околицями та подолання гірських перешкод на позашляховиках.
Схожа ситуація є і в Івано-Франківській та Закарпатській областях, де вплив джипінгу на природні території залишається значним.
«Законодавство щодо використання транспортних засобів на гірських шляхах в Україні вкрай недосконале. Передусім, це стосується відсутності номерних знаків для квадроциклів, які використовуються поза вулично-дорожньою мережею, тобто в гірській місцевості. Бо якщо квадроцикл без номерних знаків, то вирахувати хто власник, скільки є порушників неможливо. Плюс дохід від їх експлуатації не йде в місцеві бюджети, а комусь у кишеню», — зазначила наукова співробітниця Інституту екології Карпат Національної академії наук України Оксана Марискевич.
Сумніви щодо дотримання закону
З приводу оновлення закону висловилась Христина Жук, активістка та авторка петиції щодо врегулювання джипінгу в Україні. «Як вони збираються контролювати дотримання закону? Без конкретних механізмів це просто політичний піар», – вважає львів'янка.
Нагадаємо, що Христина Жук у 2022 році зареєструвала на сайті президента петицію щодо врегулювання джипінгу в Україні. У своєму зверненні вона наголосила, що позашляхові заїзди в Карпатах та заповідних зонах завдають шкоди природі, флорі й фауні, становлять небезпеку для піших туристів, сприяють ерозії ґрунтів та руйнують місцевий ландшафт.
Авторка петиції пропонувала низку заходів для врегулювання джипінгу, зокрема встановлення шлагбаумів, запровадження ліцензування для позашляховиків, накладання штрафів за відчутність дозволів, а у разі повторного порушення – передачу конфіскованих автомобілів на потреби ЗСУ. Вона також наголошувала на необхідності визначення законних маршрутів для джипінгу, а кошти, отримані від ліцензування, спрямовувати на патрулювання заповідних територій. За її словами, у багатьох країнах проблему неконтрольованого джипінгу вирішують саме через систему ліцензування.
Петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів, і після двох років розгляду Верховна Рада ухвалила відповідний закон.
Крім того, Христина Жук зазначає, що джипінг є частиною ширшої проблеми незаконного використання природних ресурсів, до якої також належать масове збирання ягід за допомогою великогабаритного транспорту та нелегальна вирубка лісу. Вона звертає увагу на тенденцію, коли порушення стають нормою через відсутність належної реакції суспільства та відповідних органів. У таких умовах, за її словами, відповідальність за контроль часто лягає на екоактивістів, які фіксують порушення, публікують фото в соцмережах, позначають національні парки, організовують рейди та стежать за дотриманням закону.
Зокрема, експерти пропонують альтернативні шляхи вирішення проблеми. Ростислав Антимис, засновник туристичної компанії «GROFA adventures & outdoor tours», вбачає розв’язання у створенні спеціалізованих трас для оффроаду з відповідною інфраструктурою. Це дозволить задовольнити запити любителів активного відпочинку, зберігаючи при цьому природу.
«Це не лише захистить заповідники, а й принесе додаткові надходження до бюджету», – зазначає Антимис.
Раніше ми розповідали, які заповідники на Львівщині можна відвідати взимку.
