Львівщина є на другому місці в Україні за рівнем онкологічних захворювань, — департамент

У Львівському онкологічному центрі відбулася підсумкова конференція, присвячена аналізу стану онкологічних захворювань у місті та області за 2024 рік.

Журналістка ІА Дивись.info відвідала конференцію та розповідає детальне про результати у сфері лікування онкозахворювань, які там оприлюднили.

Статистика щодо хворих на рак в межах Центру

За минулий рік Центр онкології виписав 15 тисяч 473 пацієнти, що на 47% більше, ніж у 2023-му, повідомив директор закладу Олег Дуда.

Кількість прооперованих пацієнтів становить 8 тис. 869 — це на 17,4% більше порівняно з попереднім роком.

Загалом провели 9 тис. 473 операції — приріст на 18,3%. За словами директора, це рекордна кількість хірургічних втручань за всю історію спостережень з 2002 року. Центр навіть перевершив показники найбільш успішного 2019 року.

Серед найпоширеніших діагнозів пацієнтів — рак молочної залози, шкіри та легень.

«Особливо тривожна ситуація з раком шийки матки та молочної залози. Ми фіксуємо зростання кількості занедбаних випадків. Це дуже серйозна проблема, оскільки люди ігнорують регулярні обстеження, симптоми, а часто навіть уже підтверджений діагноз», — наголошує медик.

У Центрі визнають, що не мають актуальних даних по всій Україні, але прогнозують подальше зростання кількості виявлених занедбаних стадій.

Яка ситуація з онкозахворюваннями у Львові та в області

За словами Андрія Москви, Головного онколога Львова, у місті на обліку з онкологічними захворюваннями перебуває 33 тисячі 453 особи. З них понад п’ять років з цією недугою живуть понад 68%.

Загалом по області на обліку перебувають 83 тисячі 739 пацієнтів з раком. Варто зазначити, що раннє виявлення раку дає змогу вчасно почати лікування, аби уникнути пізніх, більш небезпечних стадій цього захворювання. Тож в області загалом на ранніх стадіях було виявлено 4 тис. 746 пацієнтів.

«Щодо стабільності захворювань, перша та друга стадії раку становлять 50,7%. До ковідного періоду цей показник перевищував 55%, тож є над чим працювати. Водночас четверта стадія виявлена у 17% пацієнтів – це один із найвищих показників за останні 10–12 років», — зазначає фахівець.

Щодо рейтингу захворювань, найбільш поширеним залишається рак шкіри. На друге місце вийшов рак простати. Третє місце посідає рак молочної залози, а з урахуванням колоректального раку (раку товстого і прямого кишківника) цей вид захворювання також залишається одним з найпоширеніших в загальному рейтингу по Львівщині.

Занедбаність онкологічних випадків зараз становить 20%. Цей показник покращився (на 0,8%) порівняно з попереднім роком, але ще далекий від доковідного періоду, коли він становив близько 14%.

«Якщо говорити про смертність, то у 2017 році цей показник становив 19%, згодом зменшився до 13%, а нині сягає приблизно 11,6%», — пояснив Андрій Москва.

Основна проблема — занедбаність онкозахворювань

«Якщо аналізувати занедбаність за окремими локалізаціями, то ситуація досить тривожна, — пояснює Андрій Москва. — Рак легенів має понад 50% занедбаних випадків, рак порожнини рота —48%, рак шлунка — 31,5%, а рак шийки матки — 29,6%. Це катастрофічні показники для нашого міста».

Рівень занедбаності раку товстої кишки становить 28%, молочної залози — 21%, що повертає Львів на рівень десятирічної давності. Для раку простати цей показник становить 17%. Водночас виявлення первинних випадків раку щитоподібної залози зросла на 43%.

Згідно з даними статистики, то найбільше занедбаних онкозахворювань виявлено у Самбірському, Львівському та Яворському районі. За словами медиків, по Львову ситуація дещо краща, адже тут є набагато більше закладів, які спеціалізуються на онкозахворюваннях, ніж в області, тому в більшості випадків люди ігнорують симптоми хвороби та не обстежуються в обласному центрі.

З позитивних тенденцій фахівець відзначив зростання рівня спеціального лікування, який за останні 10 років досяг найвищого показника — 80%. Також у 2024 році консультативна поліклініка на Львівщині провела понад 159 тисяч консультацій і виконала понад 900 амбулаторних операцій.

Серед основних рекомендацій — продовження запровадження скринінгових програм для раннього виявлення раку молочної залози, шийки матки та колоректального раку.

За даними фахівців, онкологічні захворювання посідають друге місце серед причин смертності в Україні. Серед основних цілей боротьби з онкологією — зниження щорічного рівня смертності від цього захворювання та підвищення тривалості безрецидивного життя пацієнтів.

Основною проблемою є те, що люди ігнорують симптоми цього захворювання, не хочуть звертатись до медиків за допомогою та байдуже ставляться навіть вже встановлених діагнозів, що негативно впливає на подальше лікування, коли стан здоров'я суттєво погіршується.

Основні причини, чому люди уникають обстежень на рак:

  • страх почути діагноз,
  • брак знань про важливість ранньої діагностики,
  • фінансові труднощі та переконання, що без симптомів перевірятися не потрібно.

Часто люди відкладають візит через зайнятість або недовіру до медицини, особливо після негативного досвіду. Пандемія COVID-19 також вплинула, оскільки багато хто уникав медзакладів через страх зараження.

Як запобігти раку на пізніх стадіях

Запобігання розвитку раку на пізніх стадіях передбачає своєчасне виявлення хвороби, а також дотримання певних здорових звичок і заходів:

  1. Регулярні медичні огляди та скринінг: регулярні обстеження можуть допомогти виявити рак на ранніх стадіях, коли він більш піддається лікуванню. Важливо проходити планові огляди, такі як мамографія, колоноскопія, ПАП-тест для жінок і інші методи скринінгу залежно від віку та статі.
  2. Здорове харчування: раціон, багатий на фрукти, овочі, цільнозернові продукти, а також обмеження споживання червоного м'яса, алкоголю та продуктів, багатих на насичені жири, можуть знизити ризик розвитку раку.
  3. Фізична активність: регулярна фізична активність знижує ризик багатьох типів раку, зокрема раку молочної залози, кишечника та простати. Рекомендується не менше 150 хвилин помірної активності на тиждень.
  4. Уникання куріння: куріння є основним фактором ризику для раку легень і багатьох інших видів раку. Важливо також уникати впливу пасивного куріння.
  5. Зменшення впливу канцерогенів: важливо мінімізувати вплив шкідливих речовин, таких як пестициди, хімічні забруднювачі та радіація. Також не слід зловживати засмагою та користуватися сонцезахисними засобами.
  6. Контроль за вагою: ожиріння може збільшити ризик розвитку кількох видів раку, таких як рак товстої кишки, матки, молочної залози. Підтримка здорової ваги через збалансоване харчування і фізичну активність допомагає знижувати цей ризик.
  7. Захист від інфекцій: деякі віруси, такі як вірус папіломи людини (ВПЛ) та гепатит B і C, можуть підвищити ризик розвитку раку. Вакцинація проти ВПЛ та гепатиту, а також уникання високого ризику інфекцій можуть допомогти знизити цей ризик.

Посилення профілактики — запорука зниження захворюваності

За словами Наталії Литвінської, директорки департаменту охорони здоров’я, рівень смертності від онкологічних захворювань залишається високим. Особливу тривогу викликають показники запущених випадків раку, які можна було б виявити на ранніх стадіях за допомогою скринінгу. Лише за 2024 рік зафіксовано 2814 смертей від раку на Львівщині, що 19 людей більше, ніж торік.

«Онкологічні захворювання займають друге місце серед причин смертності. Особливо небезпечною є ситуація із візуально визначуваними формами раку — раком молочної залози, шийки матки, а також колоректальним раком. Скринінгові програми профінансовані державою, але вони мають бути доступнішими для населення», — зазначила Наталія Литвінська.

Серед доступних безкоштовних обстежень — мамографія, тести на рак простати та дослідження калу на приховану кров. Проте рівень охоплення скринінгом поки що недостатній через недопрацювання на рівні первинної ланки медицини.

Забезпечення сучасним обладнанням — серед пріоритетів

Завдяки співпраці з Міністерством охорони здоров’я, Львівщина отримала підтримку у дооснащенні закладів охорони здоров’я сучасною технікою. Йдеться про лінійні прискорювачі, комп’ютерні томографи та магнітно-резонансні томографи.

«Ми боремося за кожну можливість покращити матеріально-технічну базу наших медичних закладів. Це складна робота, але вона необхідна, щоб забезпечити якісну діагностику та лікування. Наступного року Львівщина має отримати додаткове обладнання для рентген- і хіміотерапії», — додала Литвінська.

Конкуренція зростає, але мета — якісна послуга для пацієнта

Сьогодні в Україні стрімко зростає кількість приватних медичних закладів, особливо в сфері онкології. Конкуренція є значною, але пріоритетом для обласних лікарень залишається надання доступної та якісної допомоги. Проблема лишень в тому, що приватні установи не звітують державним про динаміку хворих на рак, що значно ускладнює процес складання статистики.

«Медичний заклад створений не для лікарів, а для пацієнтів. Важливо не лише забезпечити сучасне обладнання, а й підвищити рівень спілкування з пацієнтами, адже якісна допомога – це не лише технічні можливості, а й етика та людяність у ставленні до хворих», — Наталія Литвінська.

У 2024 році для Львівщини пріоритетом залишається робота над профілактикою, розвитком скринінгових програм і зміцненням матеріально-технічної бази онкологічних установ. Це, на переконання учасників конференції, допоможе суттєво знизити рівень смертності та забезпечити доступнішу медичну допомогу для жителів області.

Проблема скринінгу та застарілі методи діагностики

Один із ключових викликів — перехід на сучасні методи діагностики ракових захворювань. Наразі в багатьох регіонах продовжують використовувати застарілу методику Романовського, тоді як міжнародні протоколи рекомендують впроваджувати тестування на вірус папіломи людини (ВПЛ).

«Ми повинні змінити стратегію скринінгу та перейти на первинне ВПЛ-тестування. Це дозволить підвищити ефективність діагностики й запобігти пізньому виявленню захворювань», — наголосила одна з доповідачок.

Додатково було підкреслено важливість запровадження самозабору для ВПЛ-тестування, що є зручним для пацієнтів і сприяє виявленню інфекцій навіть серед малодоступних груп населення. У рамках пілотних проєктів та роботи з переселенцями вдалося виявити позитивний ВПЛ-статус у 17% жінок, які раніше не мали доступу до обстежень.

Нестача якісної статистики та державні реформи

Ще одна проблема, яку озвучили учасники конференції, — нестача якісної медичної статистики. Без достовірних даних неможливо ухвалювати ефективні управлінські рішення та оцінювати реальні масштаби проблем.

«Ми плануємо створити на базі Наукового інституту великий інформаційно-аналітичний центр. Він допоможе отримувати актуальні дані, що сприятиме більш злагодженій роботі на регіональному рівні», — зазначили медики. На сьогодні є мало медичних установ в Україні, які можуть сформувати чітку статистику щодо певних захворювань та загальної роботи медзакладу.

Успіхи та виклики автономізації медичних закладів

Особливу увагу приділили питанню автономізації лікарень. На сьогодні більшість медичних установ перейшли на автономне управління, що дозволяє бути гнучкішими в умовах кризи. Проте деякі лікарні досі не завершили цей процес.

«Ми маємо 37 закладів, які вже працюють за принципом автономності, і лише два ще залишаються залежними від старої системи. Це питання потрібно вирішити в найближчі місяці», — підкреслила директорка департаменту охорони здоров'я Львівщини.

Попри те, що держава забезпечує ресурсами автономності низку державних медичних закладів, за словами Літвінської, самі медзаклади мають мати свої джерела автономності, запаси води та продуктів на випадок вимикань світла, масованих обстрілів, великої кількості пацієнтів та інших проблем, які вимагатимуть власних потужних генераторів та інших джерел живлення.


Нагадаємо, за п'ять років рак шийки матки діагностували у понад тисячі мешканок Львівщини.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: