Традиційно 14 лютого в Україні та світі відзначають День святого Валентина. Водночас тоді також згадують Міжнародний день дарування книг.
З цієї нагоди журналістка ІА Дивись.info підготувала добірку книжок, в яких можна дізнатися про різні вияви любові як романтичного почуття.
«Так ніхто не кохав» (антологія української поезії)
«Так ніхто не кохав» — зібрання ліричних віршів український поетів про кохання від ХІХ століття дотепер. У видані можна знайти таких авторів, як-от: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайля Семенка, Наталії Левицької-Холодної, Олени Теліги, Юрія Андруховича, Костянтина Москальця, Івана Лучука тощо.
Упорядник видання Іван Малкович. Назву збірки взяли із поезії Володимира Сюсюри «Так ніхто не кохав. Через тисячі літ..».
«Час допивати безпорадний чай,
час вилітати передсмертним совам.
Нам не побачити смарагдових очей
ламкої дівчинки із дощового Львова,
де ти заплетена у сецесійні сни,
де тінь твоя тонка і ентропійна,
і де покірно велетні слони
стають перед тобою на коліна,
бо так велить оголена рука,
бо це весняних змій диктує врода,
запаморочливо безмежна, як фрактал
премудрого єврея Мандельброта.
…Я прокидаюся. Я мушу бути там.
Я хочу задихатися тобою.
Беззвучно розсипаються міста,
зі снів будовані останньою любов’ю».
(поезія «Напівуявна» Костя Москальця зі збірки «Так ніхто не кохав»)
Еріх Фромм «Мистецтво любові»
«Мистецтво любові» — одна з найпопулярніших книжок у доробку німецького психолога та філософа Еріха Фромма. У ній автор аналізує різні вияви любові та аналізує, як відбувся розпад любові в сучасному західному суспільстві. Філософ, спираючись на види любові, які виокремили давні греки, подає власне пояснення різних проявів цього почуття. У книзі можна більше дізнатися про: братню, материнську, еротичну любов, а також — любов до себе та до Бога.
«Любов – це діяльність, і якщо я люблю, то постійно активно цікавлюся коханою людиною, але не тільки нею. Я не зможу бути "діяльним" стосовно неї, якщо лінуватимуся, не буду чуйним, пильним і активним. Єдиним станом, для якого характерна бездіяльність, є сон», — цитата з книжки Еріха Фромма «Мистецтво любові».
Володимир Єрмоленко «Ерос і Психея. Кохання і культура в Європі»
«Ерос і Психея. Кохання і культура в Європі» — це дослідженням філософа та письменника Володимира Єрмоленка про особливість феномену любові. Видання побудоване як цикл лекцій, після яких є перелік літератури та посилання на тематичний подкаст. За допомогою літературних творів українських та іноземних письменників автор аналізує, як почуття любові люди сприймали в різні історичні епохи. Зокрема, який вплив мали два погляди на кохання: античного Ероса та християнської Агапе.
«Ерос — це потреба породження у красі, як каже Платон. Він містить у собі енергію появи того, чого світ іще не бачив. Закохуючись у красу, тілесну чи безтілесну, ми бажаємо вистрибнути за межі власних тіл, власних душ і власних світів», — з книги «Ерос і Психея. Кохання і культура в Європі» Володимира Єрмоленка.
Іван Багряний «Тигролови»
«Тигролови» є автобіографічним текстом Івана Багряного, де він описує власний досвід заслання в ГУЛАГ. У сюжеті твору головний герой, Григорій Многогрішний, потрапляє на Зелений клин — територію Сибіру, де жили українці.
У книзі є любовна лінія, де зображено історію кохання Григорія та Наталії Сірко. Вони зустрічаються в екстремальній ситуації: дівчина рятує юнака від дикого звіра, який напав на нього. Після цього він і закохується в Наталію. Однак не одразу зізнається у своїх почуттях, бо знає, що його переслідує як злочинця радянська влада. Тому головна небезпека на нього ще чатує.
Водночас, попри всі перешкоди, пара отримує шанс бути разом. Бо як зазначає відомий вислів з роману: «Сміливі завжди мають щастя».
Тарас Прохасько «Непрості»
Книжка сучасного українського письменника Тараса Прохаська «Непрості» — це історія, яка розгортається у ХІХ столітті. Роман складається з двадцяти частин, кожна з яких має свою назву. У книжці зображено, як кохання чоловіка може створити власний ідеал жінки. Для Франциска такою жінкою стає Анна. Вона — загадкова, реальна і водночас ірреальна, наче існує тільки в його мріях, а не наяву.
«Я люблю своє життя, — просила вона Франциска. Це добре, наполягав він, бо, крім того, нема нічого іншого, не любити — значить зректися всього», — з твору Тараса Прохаська «Непрості».
Іван Франко «Сойчине крило»
«Сойчине крило» — невеличкий твір Івана Франка, який він видав у 1905 році. У новелі зображена історія кохання Хоми та Мані. Минулого багато років від їхнього останньої зустрічі. Однак Хома ніяк не може забути єдину жінку, яку він кохав. Одного разу він отримує листа зі сойчиним крилом, який ще більше розворушить його теплі спогади.
«Женщина жиє чуттям і, як геліотроп до сонця, обертається все до тих, що вміють найліпше грати на струнах чуття», — з твору Івана Франка «Сойчине крило».
Ернест Гемінґвей «Прощавай, зброє»
«Прощавай, зброє» — роман американського письменника Ернеста Гемінґвея, який вперше вийшов у 1929-му році. Розповідь у книзі є автобіографічною та розгортається під час Першої світової війни.
У сюжету зображена історія кохання між військовим Фредеріком Генрі та медсестрою Кетрін Барклі. Дівчина доглядала за воїном в госпіталі, куди він потрапив з фронту через поранення. Пара прагне жити разом в кращому світі, де немає стільки страждань, та переїжджає до Швейцарії.
«Але люди так роблять. Кохають одне одного, а тоді вигадують непорозуміння й починають сваритися, і все — вони вже не одна спільна душа», — цитата з книги Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє».
ІА Дивись.info продовжує переглядати видавництва та складає добірки книжкових новинок місяця. У нашому списку можна знайти видання українських та іноземних авторів різних жанрів та тематик. Подивитися попередні добірки можна тут.
