Як регулюють діяльність МАФів у Львові та в чому їхня проблема
У Львові триває впорядкування тимчасових споруд, відомих як МАФи. Міська влада активно демонтовує незаконно встановлені кіоски, наголошуючи на важливості дотримання правил благоустрою. Проблема стихійного розміщення МАФів залишається актуальною, адже вони не лише псують вигляд міста, а й часто перешкоджають пішоходам.
Про те, яка наразі ситуація з львівськими МАФами та чому потрібно контролювати їх будівництво, — у відповідь на інформаційний ІА Дивись.info розповів заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач.
Як регулюють встановлення МАФів
За словами Любомира Зубача, у Львові розміщують тимчасові споруду для бізнесу за чіткими правилами, які визначені як на державному, так і на місцевому рівні.
«Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” передбачає, що порядок розміщення тимчасових споруд визначає Міністерство регіонального розвитку. Цей порядок затвердив наказ від 2011 року», — пояснює Зубач.
Окрім того, у Львові діє низка ухвал міської ради, які уточнюють ці правила для підприємців. Наприклад, ухвала від 2015 року визначає загальні положення та схему розміщення тимчасових споруд. А ухвала 2019 року — перелік дозволених тимчасових споруд у місті.
«Через воєнний стан у 2022 році ми внесли зміни, щоб адаптувати правила до нових умов. Також у 2024 році міська рада оновила ухвалу 2019 року, щоб ще чіткіше врегулювати діяльність бізнесу в тимчасових спорудах», — зазначає Зубач.
Скільки МАФів є Львові
У Львові офіційно зареєстровано 1316 тимчасових споруд для підприємницької діяльності. Вони розташовані в різних районах міста:
- 100 — у Галицькому,
- 261 — у Залізничному,
- 142 — у Личаківському,
- 292 — у Сихівському,
- 244 — у Франківському,
- 277 — у Шевченківському.
«Місто вже досить перенасичене тимчасовими спорудами, тому впродовж останніх десяти років ми ухвалюємо рішення про мораторій на їх додавання», — зазначає заступник міського голови з містобудування.
На сьогодні діє заборона на доповнення переліку тимчасових споруд, що входять до комплексної схеми, поки не буде затверджено новий порядок їхнього розміщення через електронний аукціон.
«На законних підставах у місті можуть працювати лише ті тимчасові споруди, які включені до Комплексної схеми, яку затвердили 2019 року, і розміщені відповідно до паспортів прив’язки», — пояснює Зубач.
За його словами, міська влада впорядковує цей процес, щоб зберігати баланс між підтримкою підприємців та впорядкованістю міського середовища.
Яка зараз ситуація із незаконними МАФами
У 2023 році Львівська міська рада провела масштабну інвентаризацію всіх тимчасових споруд, як у Львові, так і в приєднаних громадах. Завдяки цьому місто отримало повну інформацію про законні та незаконні об’єкти.
«За результатами інвентаризації, ми почергово демонтовуємо тимчасові споруди, які встановили без жодних правових підстав, тобто незаконно», — зазначає Любомир Зубач.
Демонтаж таких споруд відбувається згідно з чинними нормами, зокрема наказу Міністерства регіонального розвитку від 2011 року та правил благоустрою Львівської громади.
«На сьогодні у місті та приєднаних громадах поза правовим полем перебуває близько 300 тимчасових споруд. Вони не сплачують місту жодних коштів, але займають простір, який належить усім — тротуари, вулиці, газони, площі», — пояснює Зубач.
За його словами, позиція міської влади чітка — громадський простір має слугувати мешканцям, а бізнес повинен працювати за однаковими для всіх правилами. Саме тому ухвалами міськради та рішеннями виконкому передбачено демонтаж тимчасових споруд, якщо вони заважають реконструкції громадських просторів, вулиць та інфраструктурних об’єктів.
Скільки вже покарали порушників
«За рішенням виконкому міськради, з 2020 по 2024 рік у Львові демонтували 137 тимчасових споруд. Окрім того, комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" демонтувало 66 торговельних приміщень на вулиці Миколайчука, 8-а, що належали ТОВ "Світлиця-3". Їхня загальна площа становила 1235 кв. м», — повідомив Зубач.
За його словами, на ринку «Світлиця» демонтаж відбувся добровільно – підприємці самі прибрали свої торгові павільйони після завершення договору оренди землі. Це було необхідно через майбутню реконструкцію вулиці Миколайчука. Водночас місто та підприємці домовилися про нову локацію для торгівлі.
«Більшість демонтажів у Львові відбувається добровільно. Наші фахівці ведуть роз’яснювальну роботу з підприємцями, що дозволяє уникнути примусового знесення, а місту — заощадити кошти», — пояснює чиновник.
Влада також підтримує постійний діалог із підприємцями в межах робочих груп і просвітницьких заходів.
Основна проблема — розташування і зовнішній вигляд
Мешканці Львова часто звертаються до міської ради зі скаргами на тимчасові споруди — найчастіше через їхнє розташування та зовнішній вигляд. «Ми оперативно реагуємо на кожне звернення і залучаємо всі сторони конфлікту, щоб знайти оптимальне рішення», — наголосив Зубач.
«Ми налагодили конструктивний діалог із підприємцями, щоб поєднати комерційні інтереси з принципами благоустрою. Важливо, щоб тимчасові споруди не лише виконували свою функцію, а й гармонійно вписувалися в архітектурне середовище Львова».
За його словами, Департамент архітектури та просторового розвитку проводить аналітичну роботу щодо розташування, візуального сприйняття та архітектурної виразності тимчасових споруд. На основі цих досліджень розробляють рекомендації для уніфікації зовнішнього вигляду таких об’єктів, щоб вони відповідали загальному стилю міста.
«Наше завдання — створити простір, який сприятиме розвитку підприємництва та водночас зберігатиме естетичну цілісність Львова. Саме тому ми розробляємо чіткі вимоги до зовнішнього вигляду тимчасових споруд, які враховують сучасні урбаністичні тенденції, історичний контекст та потреби громади», — підкреслив Зубач.
Нагадаємо, що заступник мера Львова повідомив про те, що музей Коновальця у Зашкові потрібно «рятувати».
