Чи відкриють Полтву у Львові, або Водна візія міста

Авторка проєкту, екологиня Олександра Сладкова запитувала, що буде з водними ресурсами в 2100 році, «якщо ми будемо продовжувати наявні практики поводження з блакитною інфраструктурою в місті? Чи буде та якість і кількість води в кранах і в навколишньому середовищі принаймні такою, як є тепер? А в міському просторі буде вода»?

Минулого тижня, п'ятого березня, у Львові відбулась презентація та воркшоп для професіоналів, активістів і небайдужих мешканців. Данське місто Орхус представляли фахівці з міської ради і компанії Aarhus Vand (водоканал міста Орхус), які успішно реалізували амбітний задум «відкриття» вікінгівської річки Орхус після 100 років її перебування у каналізаційних колекторах. Зрозуміло, що запитання «Невже ми знову повертаємось до теми “відкриття” Полтви?» прозвучало одразу. Відповідь — наприкінці статті.

Водна візія 2100

«Маємо честь вперше в Україні попрацювати над усіма аспектами поняття вода разом з представниками країни, яка надійно підтримує нас. Впродовж року будемо працювати, враховуючи усі напрацювання сьогоднішньої зустрічі, зважаючи на побажання і бачення перспектив від громадськості і фахівців, аби наприкінці 2025 року прийняти чітку водну стратегію», — сказав заступник директора департаменту міської агломерації Роман Кізима.

Ця стратегія охоплює всі аспекти управління водою — від планування міста до очистки стічних вод. Великий досвід і практичні напрацювання у цій галузі мають партнери з Данії.

«Я працюю в часи неймовірної трансформації в урбаністиці, яка відбувається в нашому місті. І ці найсучасніші сміливі рішення ми приймаємо в дуже стародавньому Орхусі — місті, котре засноване ще у 770 році. До однойменної легендарної річки Орхус впродовж століть ставились з відвертою неповагою, використовуючи її як стічний канал, що виносив усе у води Північного моря. Найкритичніший для річки період припав на часи Промислової революції, після чого городяни вирішили забруднену річку замурувати під землю», — розповів урбаніст з Орхуса, експерт Стефан Педерсен (Stefan Buus Pedersen).

І поділився досвідом трансформації його міста, яке протягом 15 років проводило модернізацію системи водовідведення після серйозного забруднення річки. Він підкреслив важливість поваги до природи та якості води, а також необхідність розробки плану управління водними ресурсами в місті, включаючи окреме відведення дощових вод.

«З кінця 80-х років розпочались рухи в бік турботи про довкілля. Політики почали придивлятись до інших міст світу, щоб побачити, як вони справлялись з такими викликами. Спершу ця ідея (відкриття річки Орхус — Ред.) була дуже непопулярна серед мешканців, адже у такому випадку їм буде некомфортно дістатись різних частин міста , зокрема до морського порту. Цей проєкт не дешевий і непростий, але ми були дуже послідовними і в роботі, і у взаємодії з містянами. Сам процес розконсервування тривав майже 15 років і коштував  50 млн євро. Але паралельно ми вирішували багато інших комплексних проблем і головні питання часу — повага до природи і якості води. Нині я і мої колеги займаємось питанням планування і проєктування міста з урахуванням повного водного циклу усіх водних ресурсів і кліматичних змін нашого регіону. Важлив, що ми маємо загальне бачення майбутнього. Серед нагального — сезонні затоплення, вимивання і збереження ґрунтів, роботи з розгалуження стічних і дощових вод», — додав експерт.

Зазначив, що їхня країна хоч і модерна, але має все ще багато відкритих природних площ, управління водними ресурсами важливе всюди — треба тісно співпрацювати з забудовниками.

«"Покажіть нам план, як ви будете виводити воду від дощів і повеней" — це перше, що ми запитуємо при зустрічі з ними на новому об'єкті. Ще раз підккреслю — спільне бачення майбутнього — і це окреслює принципи і міської, і національної стратегії, думати не на 10, а мінімум на сто років наперед», — підсумував Стефан Педерсен.

Реконструкція очисних споруд у Львові

Екологиня Олександра Сладкова зосередила увагу на реконструкції очисних споруд у Львові, зменшенні втрат води та необхідності співпраці між містоплануванням і водоканалом.

Вона наголосила на важливості спільних політик для покращення якості води та запобігання кризам у водокористуванні.

Працюють у трьох напрямках:

1. Очисні споруди. (Місто Львів — один із основних забрудників Балтійського моря)
2. Втрати води. (Так, за останній час водоканалу вдалось зменшити їх з 50 до 30%, але спільно з данцями запланували встановити лічильники, що сигналізуватимуть про критичні відрізки втрат. Для порівняння, у Орхусі втрати води дорогою до споживача становлять лише 4%)
3. Чиста вода. (Крім загальних практик для довгострокового результату потрібні спільні політики і візії усіх дієвців Львова — і містобудування, і водоканалу. Лише за такої умови місто зможе успішно розвиватись).

Олександра Сладкова продовжує:

«З тим водокористуванням, яке є, ми йдемо до кризи. А ще потрібно зважати, що Львів — нетипове місто: історично більшість міст у давнину виникали і розбудовувались біля мосту ( власне, від цього і пішло слово “місто”). На вододілі взагалі не будували міста. А Львів розташований на 60% в межах Балтійського басейну, а 40% — Чорного моря. Причому стосовно кількості населення — навпаки. 17 водозаборів — 200 свердловин працює для забезпечення питної води Львова. І якість її набагато краща, ніж у більшості містах країни».

У межах заходу працівники комунального підприємства «Львівводоканал» також презентували напрацювання по воді у Львові.

Воркінг-група закликала до створення детальної карти водних ресурсів Львова та зон підтоплення. А також включити у перелік завдань майбутньої стратегії:

• Глибинне врахування зміни клімату, адже кліматичні зміни вимагають термінового реагування.
• Створення  карти підводних вод — в Україні немає актуальної, що ускладнює процес управління водними ресурсами.
• Відкритий доступ до водних ресурсів — забезпечення відкритого доступу до водойм є важливим завданням, яке має бути гарантоване законом.
• Реставрація стародавніх систем водопостачання, зокрема, повернення до колишніх систем, таких як колонки з питною водою, є важливим для забезпечення доступу до чистої води.

Учасники воркшопу лзвучили ще такі проблема:

• «У тих селах, куди провели водопровід, люди використовують колишні колодязі як вигрібні ями».

• «Зони підтоплення — ті вулиці і перехрестя у Львові, на зразок Сахарова-Коперника. Важливе питання міста — питання перехоплення стічних вод».

• «Якомога швидше фахово розробити якісну карту водних ресурсів Львова. І лише з огляду на них працювати з містобудуванням і дозволами для забудовників».

• «Болотні води Львівського МТГ — окрема важлива тема низин, які не рекомендується використовувати для забудови».

Забезпечення якісного управління водними ресурсами в Україні є ключовим для сталого розвитку міст. Співпраця між різними секторами та глибокий аналіз водних ресурсів допоможуть створити ефективну водну стратегію, яка задовольнить потреби нинішнього та майбутніх поколінь. Робота над «Водна візія 2100» — розпочата, робочі групи укомплектовуються. Кожен охочий може долучитись реєстраційна форма тут.

Все ж таки, ні, Полтву відкривати не будуть: не лише тому, що це коштуватиме понад 300 млн євро, і над нею стоїть розкішний театр Опери, але й тому, що виведення назовні нашої річки не вирішить, по суті, жодної проблеми міста. Та це не означає, що не ведеться аналіз задуму із відкриття водойми, що несе свої води в бік центральної частини із найбільш багатого на води району міста — Погулянки.

Водна перспектива

Стосується не лише Львова. Процес євроінтеграції, започаткований підписанням Угоди про асоціацію у 2014 році, вимагав від України адаптації національного законодавства до європейських норм, зокрема у сфері водного господарства. Україна імплементувала Водну рамкову директиву Європейського Союзу (ВРД). Ця директива є ключовим документом європейського законодавства у сфері водної політики, що ставить перед собою мету досягти доброго екологічного стану всіх водних ресурсів. Нині розроблено 9 ПУРБів, які наразі перебувають на розгляді Кабінету Міністрів України. 

Ми не перші у переосмисленні водних ресурсів для міста в Україні

Одним із прикладів є Київ, яке працює над покращенням управління водними ресурсами, захистом від повеней та забезпеченням доступу до чистої води. Також інші міста, такі як Дніпро та Одеса, розробляють подібні стратегії в межах комплексного підходу до управління водними ресурсами, зважаючи на екологічні виклики та потреби населення. Багато з цих ініціатив реалізуються в рамках міжнародних проектів або в партнерстві з неурядовими організаціями.

Але перші, що прийняли Водну візію 2100

Маємо честь вперше в Україні попрацювати над усіма аспектами поняття вода разом з представників країни, яка так підтримує нас, та маніфестує готовність бути поруч при розробці та реалізації усіх етапів роботи та надавати висококваліфіковану допомогу.

При створенні водної стратегії для Львова необхідно врахувати ключові особливості.

• Географічні та кліматичні умови:

Вивчення особливостей місцевого клімату, рельєфу та гідрографії. Це допомагає зрозуміти, як природні умови впливають на водні ресурси та їх використання.

• Якість води:

Оцінка якості води в місцевих водоймах, в тому числі річках і водоймах, та виявлення основних забруднюючих факторів. Важливо врахувати системи очищення стічних вод. Забезпечення питною водою:

1. Аналіз наявних джерел питної води, резервуарів, системи водопостачання та каналізації. Необхідно також врахувати потреби населення, промисловості та сільського господарства.

• Зміни клімату: Оцінка впливу змін клімату на водні ресурси.

• Екосистеми і біорізноманіття:

Збереження місцевих екосистем та їх водних ресурсів.

• Інфраструктура:

Оцінка існуючої інфраструктури водопостачання та водовідведення, планування модернізації та розширення мережі, врахування нових технологій.

• Участь громади:

Залучення місцевих мешканців, громадських організацій та інших зацікавлених сторін до розробки та впровадження водної стратегії.

• Законодавча база:

Врахування існуючого законодавства у сфері водопостачання та охорони водних ресурсів, а також потреба в розробці нових нормативних актів.

• Технологічні інновації:

Використання новітніх технологій для оптимізації використання води, очистки стічних вод, а також моніторингу якості водних ресурсів.

Розробка водної стратегії є комплексним процесом, який потребує врахування множини факторів і системного підходу для забезпечення сталого управління водними ресурсами у Львові.

 

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений Дивись новини Львова й України (@dyvys.info)

А на кого вже можна рівнятись?

Сучасні водні стратегії розробляються в багатьох містах світу, оскільки питання управління водними ресурсами стає все більш актуальним через зміни клімату, урбанізацію та збільшення населення. Ось кілька міст, де були розроблені та впроваджені сучасні водні стратегії:

• Амстердам, Нідерланди:  місто активно впроваджує рішення для управління дощовими водами, зокрема, зелені дахи та системи збору дощової води.

• Сінгапур: відомий своїми інноваційними підходами до управління водними ресурсами, включаючи технології опріснення води та системи збору дощової води.

• Копенгаген, Данія: розробив стратегію для боротьби з підтопленням, включаючи створення зелених зон та систем водовідведення.

• Каліфорнія, США: у багатьох містах, таких як Лос-Анджелес та Сан-Франциско, розроблені стратегії для економії води та збереження водних ресурсів, з урахуванням довгих засушливих сезонів у регіоні

• Барселона, Іспанія: місто реалізує проєкти з покращення якості води в ріках та озерах, а також впроваджує технології для ефективного використання води.

• Токіо, Японія: має комплексні системи управління водними ресурсами, включаючи системи контролю якості води та моніторингу.

• Богота, Колумбія: місто працює над стратегіями для зменшення затоплень та покращення інфраструктури водопостачання.

Усі ці стратегії зазвичай включають елементи сталого управління водними ресурсами, такі як інтеграція природних систем, використання сучасних технологій та активне залучення громади.

Детальніше про Амстердам (дощовий, як і Львів)

В Амстердамі вже реалізують низку рішень для ефективного управління дощовими водами, зокрема:

• «Зелені дахи»— багато будівель в місті обладнані зеленими дахами, які допомагають зменшити стік води під час дощів. Рослинність поглинає воду, знижуючи навантаження на системи каналізації.

• «Pерmeable surfaces» — використання проникаючих матеріалів для тротуарів, стоянок та вулиць, які дозволяють дощовій воді фільтруватися в землю, зменшує обсяги стоку та покращує якість ґрунтових вод.

• «Водонакопичувачі» — місто встановлює резервуари для збирання дощової води, які потім можуть бути використані для поливу зелених зон або технічних потреб.

• «Системи управління зливовими водами» — розробка інтелектуальних систем, які регулюють потік води в каналізаційних системах, допомагає запобігти їх переповненню під час інтенсивних дощів.

• Освітні програми — місто проводить кампанії з підвищення обізнаності населення щодо важливості правильного управління дощовими водами та застосовує сучасні технології. Ці підходи є частиною масштабної загальної стратегії Амстердама щодо сталого розвитку та боротьби зі змінами клімату.

«Нині завдання мінімум — перестати втрачати ті водні обʼєкти, які є у міській громаді Львова. Насправді, часто буває так, що навіть на ті водойми, що у нас є, генпланом заплановані якісь дороги, розвʼязкки і таке інше. Потрібно зупинити усі такі процеси і зберігати водні ресурси. Переосмислити усе планування на глобальному рівні. І ще варто повернути втрачене. Ми не будемо повертати Полтву, але можемо повернути річку Пасіку, можемо повернути більшу частину річки Зубра, припинити втрачати ті водні потоки, які історично були важливі для міста. І ще, у нас нема іншого виходу як реконструювати усі очисні споруди. Менші втрати води зроблять її загалом більш доступною. Йдеться і про тарифи, адже втрати Водоканалу лягають на плечі споживачів. А загалом нова Водна Візія потребує багато часу, зусиль і бажань від наших мешканців. Я закликаю усіх львівʼян долучитися до її розробки», — резюмувала екологиня Олександра Сладкова.

Марта БІЛЬСЬКА для ІА Дивись.info