Львівщина: чому не можна спалювати сухостій та яка цьому є альтернатива
Випалювання сухостою не лише не підживлює ґрунт, а й шкодить довкіллю. Вогонь може забрати життя тварин та людей, перекинутися на ліси чи житлові будівлі. Та попри це рятувальники щодня продовжують фіксувати нові пожежі сухої трави.
Журналіст ІА Дивись.info розповідає, чому спалювати сухі рослини шкідливо, яка за це передбачена відповідальність та що робити натомість.
Чому не можна спалювати сухостій
У ДСНС зазначають, що спалювати суху рослинність не можна з таких причин:
- через це гине мікрофлора, яка є складником важливих біологічних процесів. Зокрема, родючий шар ґрунту після пожеж відновлюється через п'ять-шість років;
- під час горіння довкілля забруднюється речовинами, які шкодять органам дихання;
- спалювання сухостою не прогріває ґрунт, не збагачує його золою, не робить його родючішим та не сприяє росту трави;
- підпал, навіть невеликий, може спричинити масштабну пожежу, перекинутися на житлові будинки, знищити лісові масиви;
- через пожежу можуть травмуватися або загинути люди;
- від вогню можуть здетонувати боєприпаси на полях, у лісах. Це особливо актуально на деокупованих територіях.
«В умовах повномасштабної війни в Україні такі пожежі стають додатковим навантаженням на фахівців ДСНС. Замість ліквідації наслідків воєнної агресії РФ і порятунку людей, надзвичайники змушені виїжджати на гасіння сухостою», — додали рятувальники.
Паління сухостою на Львівщині
Лише за попередні вихідні, восьмого та дев'ятого березня, у Львівській громаді зафіксували 17 займань сухостою. Такі дані навів офіс агломерації та розвитку громад міської ради.. Зокрема, сім пожеж виявили у Львові, по дві у Ситихові та Лисиничах і по одній у Гряді, Зарудцях, Підбірцях, Малих Грибовичах, Великих Грибовичах і Дублянах.
За інформацією управління запобігання НС та ЦЗ по Львівській МТГ, за увесь 2025 рік у Львівській громаді зафіксували 78 пожеж сухостою. Вісьмох паліїв притягнули до відповідальності. Шестеро з них покарані за те, що розпалили багаття ближче, ніж за 30 метрів від будівель та споруд.
Стосовно Львівської області, то, за даними обласного управління ДСНС, тільки за минулі вихідні зафіксували 263 займання.
Так, за добу восьмого березня виявили 169 пожеж на 50 га землі. Рятувальники також врятували від вогню 22 будинки. Наступної доби, дев'ятого березня, надзвичайники загасили ще 94 пожежі сухостою. Внаслідок займань вигоріло 13 гектарів землі. Від вогню врятували п'ять будівель.
Також на Львівщині фіксували й випадки, коли від пожеж страждали мешканці. До прикладу, один летальний випадок ДСНС зафіксувала шостого березня. У селі Середкевичі Яворівського району на полі знайшли обгоріле тіло. Загиблим виявився місцевий житель, чоловік 1948 року народження. За попередньою інформацією, він намагався власноруч загасити пожежу сухої трави.
Яка відповідальність передбачена за підпал
Відповідальність за спалювання рослинності прописана у статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 245 Кримінального кодексу. Там зазначено, що
- за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах для громадян передбачений штраф від 3060 до 6120 гривень;
- за ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, для громадян передбачений штраф від 6120 до 12 240 гривень;
- для посадових осіб штраф за ці два порушення складає від 15 300 до 21 420 гривень та від 21 420 до 30 600 гривень відповідно.
- знищення або пошкодження лісів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом карають штрафом від 91 800 до 153 000 гривень або обмеженням/позбавленням волі на термін від двох до п'яти років;
- за ці ж дії, якщо вони спричинили загибель людей, тварин чи інші тяжкі наслідки, карають позбавленням волі на термін від п'яти до десяти років.
Додамо, що на Львівщині працюють спеціальні рейдові групи. Вони виявляють порушників і притягують їх до відповідальності. До прикладу, з третього до дев'ятого березня оштрафували 51 палія сухостою.
Яка є альтернатива палінню
Замість спалювати сухостій його можна компостувати або відвезти на спеціальне звалище.
До прикладу, у Львові діє компостувальна станція на вул. Пластовій, 13. Там зібрану органіку переробляють у компост. Це добриво, до слова, мешканці згодом можуть придбати для потреб свого господарства. Станція працює з понеділка до четверга о 8:00–17:00 та у п’ятницю з 8:30 до 16:15.
Також у місті облаштовані спеціальні контейнери для органічних відходів. 2020 року у Львові створили онлайн-мапу з розташуванням цих сміттєвих баків. Вона доступна за покликанням.
А детальніше про те, куди львів'яни можуть здати різні побутові відходи — читайте у нашому матеріалі.
