Плагіат є однією з найбільших проблем в українських навчальних закладах, попри посилення академічної доброчесності. Зокрема, це завдяки розвитку штучного інтелекту.
Про це для ІА Дивись.info розповів проректор Національного університету «Львівська політехніка» Павло Жежнич. Також своєю думкою щодо поширеності плагіату серед студентів поділилась філологиня, викладачка «Львівської політехніки» Ірина Шмілик.
Що таке академічна доброчесність та які є її порушення
Згідно із Законами України «Про освіту» та «Про вищу освіту», академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та норм, яких мають дотримуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та наукової діяльності.
Порушенням академічної доброчесності вважають:
- Академічний плагіат — використання чужих наукових або творчих результатів без належного посилання.
- Самоплагіат — повторне використання власних опублікованих матеріалів без зазначення цього факту.
- Фабрикація — вигадування даних або фактів у наукових дослідженнях.
- Фальсифікація — свідома зміна чи підробка наявних даних.
- Списування — використання сторонніх матеріалів під час виконання письмових робіт без дозволу.
- Обман — подання неправдивої інформації щодо освітньої чи наукової діяльності.
- Хабарництво — отримання чи пропозиція неправомірної вигоди в освітньому процесі.
- Необ'єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінок.
Що роблять для запобігання плагіату
За словами Жежнича, в університеті від 2017 року діє Положення про академічну доброчесність, яке закріплює моральні та професійні норми. У документі наголошують, що академічний плагіат та маніпуляції з сервісами перевірки на плагіат розцінюють як порушення доброчесності.
Також в університеті від кінця 2024 року запровадили Регламент перевірки на академічний плагіат. Він передбачає обов’язкову перевірку:
- кваліфікаційних робіт студентів,
- дисертацій та монографій,
- наукових статей, поданих до публікації.
Це дозволяє контролювати якість наукових публікацій і запобігати академічному шахрайству серед викладачів та аспірантів.
Зокрема, для перевірки кваліфікаційних робіт у 2024–2025 навчальному році використовують антиплагіатну систему StrikePlagiarism.com. Це програмне забезпечення використовує бази даних різних університетів, що дозволяє ефективно виявляти запозичення з інших наукових робіт.
За словами Павла Жежнича, університет створив власну внутрішню базу, куди завантажують перевірені кваліфікаційні роботи. Цю базу використовують для аналізу подібності студентських текстів у наступні роки, що допомагає виявляти випадки самоплагіату та повторного використання чужих матеріалів.
Яке покарання чекає на студентів за плагіат
Згідно з частиною шостою статті 42 Закону України «Про освіту», за порушення академічної доброчесності студент може бути притягнутий до таких заходів:
- повторне проходження оцінювання (іспит, контрольна робота тощо);
- повторне проходження освітнього компонента навчальної програми;
- позбавлення академічної стипендії або пільг на оплату навчання;
- відрахування з університету (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту).
Також Павло Жежнич зазначив, що згідно з Положенням про атестацію здобувачів вищої освіти, якщо в кваліфікаційній роботі (дипломній роботі) студента буде виявлено плагіат або спробу маніпуляції антиплагіатними сервісами, його відрахують з університету. Повторно подати та захистити кваліфікаційну роботу можна не раніше ніж через рік.
Як спонукають до дотримання академічної доброчесності
Жежнич додає, що для того, щоб запобігти порушенням академічної доброчесності, університет проводить комплекс профілактичних заходів, зокрема:
- тренінги та круглі столи;
- вступні лекції з основ доброчесності;
- навчальні дисципліни та окремі розділи курсів, присвячені правилам академічного письма;
- методичні рекомендації щодо цитування та оформлення наукових робіт.
Як викладачів навчають виявляти плагіат
За законом, науково-педагогічні працівники зобов’язані посилатися на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, а також дотримуватися норм законодавства про авторське право і суміжні права. Крім того, вони мають контролювати за академічною доброчесністю студентів та об'єктивно оцінювати навчальні результатів.
Щоб допомогти викладачам ефективно дотримуватися цих вимог, у «Львівській політехніці» діє програма підвищення кваліфікації «Акредитація освітніх програм: інновації у формуванні відомостей про самооцінювання». Її навчальний модуль містить окремий розділ про академічну доброчесність. Крім того, викладачі, які користуються вищезгаданою антиплагіатною системою StrikePlagiarism.com, активно проходять тренінги з її використання.
Як штучний інтелект перешкоджає академічній доброчесності
Одним із нових викликів у сфері академічної доброчесності є використання штучного інтелекту у навчальному процесі. Проте в університеті зазначають, що «дискусійним станом на сьогодні є питання коректності використання штучного інтелекту у навчальному процесі».
Поширення штучного інтелекту вплинуло на підхід студентів до навчання. Ірина Шмілик зазначає, що нині молодь здебільшого користується штучним інтелектом, що іноді призводить до випадків плагіату.
«Студенти не дуже напружуються, їм легше отримати певну інформацію в ChatGPT», — каже вона. За її словами, часто студенти просто вводять завдання в чат-бот, отримують текст і здають його без змін.
Вона пригадує випадок зі своєї практики, коли студенти мали написати твір, насичений фразеологізмами. «В одній аудиторії були дуже різні гарні варіанти. Але, наприклад, студентка читала твір про те, як дитина купувала ляльки. А на наступній парі інший студент виходить і читає той самий зміст, тільки вже не про ляльки, а про машинки», — розповідає вона.
За її словами, проблема плагіату може посилюватися в майбутньому, оскільки штучний інтелект дедалі більше спрощує процес виконання завдань.
Чи можливо позбутися плагіату
Дотримання академічної доброчесності є необхідною умовою якісної освіти, особливо, коли йдеться про наукову діяльність. Філологиня наголошує, що привласнювати чужі ідеї чи дослідження неприпустимо.
«Якщо людина — науковець, і вона щось пише, ми не маємо права привласнювати чуже і робити статтю на основі чужих досліджень», — зазначає вона. За словами викладачки, важливо завжди коректно посилатися на джерела, адже в іншому випадку це є крадіжка чужої думки.
Зараз наукові статті ретельно перевіряють на плагіат у видавництвах. «Є багато програм, які перевіряють на плагіат. Хоча, звісно, існують і такі, що змінюють слова чи міксують текст так, що начебто плагіату немає. Але, насправді, це все одно є неповага», — каже Ірина Шмілик.
Щодо того, як заохочувати студентів працювати самостійно, викладачка наголошує: це має бути внутрішнє розуміння важливості власної роботи. «Якщо людина творча і вміє висловити свою думку, вона не потребує плагіату. Вона буде знати, що це її власне напрацювання, і буде за це спокійна».
Ірина Шмілик також вважає, що плагіат рано чи пізно стає очевидним. «Чи та людина досягне якогось успіху, якщо вона працюватиме лише на плагіаті? Звичайно, що ні. Бо всі знатимуть, що то не її думка, а взята з якогось певного джерела»..
Чи можна повністю викорінити проблему плагіату? За словами викладачки, це малоймовірно, особливо зараз, коли технології роблять його ще доступнішим. «Колись люди ходили в бібліотеки, працювали над собою, самі шукали інформацію. А зараз ті, хто не звикли працювати, шукають легкі способи — просто скопіювати і здати».
На її думку, змінити ситуацію можна лише через усвідомлення кожного студента. «Це має бути внутрішнє розуміння, що так робити неправильно», — підсумовує Ірина Шмілик.
Нагадаємо, що львівська політехніка увійшла до п'ятірки найкращих університетів за міжнародним рейтингом.
