Майже два мільйони тон сміття щороку: в чому проблема утилізації відходів на Львівщині
Проблема утилізації відходів на Львівщині загострюється через переповнені полігони та низький рівень сортування. Лише у Львові сортують лише 6% сміття.
Про проблему утилізації сміття та майбутні перспективи розвитку цієї галузі для ІА Дивись.info розповіла Ганна Башта — заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної військової адміністрації.
Нова система управління відходами
Після ухвалення Закону України «Про управління відходами» у 2023 році, в країні почали формувати нову систему поводження з відходами згідно з європейськими стандартами. За словами Ганни Башти, на національному рівні вже розробили план, який стане базою для регіональних та місцевих стратегій.
«Законодавство передбачає, що всі відходи, які утворюються і які вже є на території, повинні обов’язково переробляти, обробляти, тобто мінімізувати їхнє захоронення», — наголошує фахівчиня.
Згідно з новими вимогами, кожна область і кожна громада мають розробити власний план управління відходами. У цих документах треба проаналізувати стан, кількість відходів, окреслити їхні джерела та розробити механізми їхньої утилізації.
«Необхідно повністю опрацювати систему поводження з відходами. Важливо визначити, хто саме їх утворює, що з ними роблять зараз, які операції здійснюють, чи є можливості для вторинного використання, рециклінгу або обробки», — пояснює чиновниця.
Загальна стратегія управління відходами розрахована на 10 років і має чітку ієрархічну структуру. У ній є чотири рівні: національний, регіональний, місцевий та рівень суб’єктів господарювання, які утворюють значну кількість відходів:
«Оскільки є національний план, регіони і громади мають підготувати власні дорожні карти. Це дозволить чітко розуміти, як змінюється ситуація, куди відвозять побутові та промислові відходи і які перспективи їхнього перероблення».
Які реформи планують запровадити
Власне, у 2025 році департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації розпочне роботу над регіональним планом управління відходами до 2034 року.
«Ми повністю повинні опрацювати цей напрям, зібрати статистичні дані, визначити, які відходи утворюють в області, і розробити конкретні заходи з їхнього управління», — зазначає Ганна Башта.
Документ включатиме всі види відходів — побутові (папір, картон, скло, пластик, батарейки, електронні пристрої), промислові, медичні, відходи видобувної галузі, сільськогосподарські, рослинні та лісові залишки, а також осади стічних вод і біологічні відходи, які розкладаються.
Львівщина вже має певні напрацювання у сфері поводження з відходами. Зокрема, у Львові триває будівництво сучасного сміттєпереробного заводу, який обслуговуватиме місто та навколишні громади. Крім того, функціонує перша в Україні компостувальна станція.
«За аналітичними даними, біологічні відходи, які розкладаються, складають близько 40% від усіх побутових відходів. Якщо їх правильно відокремлювати, можна суттєво зменшити обсяги захоронення», — пояснює посадовиця.
Окремо в області працює Державне підприємство «Бондарівка», яке спеціалізується на переробці небезпечних відходів — як промислових, так і тих, що утворюються в домогосподарствах. «Це підприємство має можливість збирати батарейки та електронні відходи, що є надзвичайно важливим для екології регіону», — додає Башта.
У найближчі роки на Львівщині планують скоротити кількість сміттєзвалищ і полігонів для відходів. Згідно з Національним планом та законодавчими вимогами, область поділять на кластери, кожен з яких об’єднуватиме щонайменше 150 тисяч мешканців.
За словами фахівчині, кластеризація ґрунтується на екологічних та економічних показниках. «Екологічні — це зменшення кількості розміщених на землі відходів. Економічні показники — це пропонування вигідних, пропозицій, аби суб'єкти господарювання, маючи певну кількість сміття, його обробили, використали повторно, і їм повинно бути економічно вигідно переробляти це сміття».
Важливим фактором є фінансова сталість підприємств, які займатимуться переробкою відходів. «Вони не повинні працювати собі у збиток, забирати сміття від населення, а мають мати хоча б якийсь мінімальний прибуток від своєї діяльності», — зазначає фахівчиня.
За планом, область поділять на п’ять кластерів, окремо розглядатимуть Львів, де продукують найбільше відходів. «Ми ділимо на кластери, в кожному кластері має бути один полігон, може бути ще якийсь резервний», — додає наша співрозмовниця.
Запровадження кластерної системи спрямоване на оптимізацію управління відходами, скорочення кількості звалищ та перехід до ефективнішої моделі переробки.
Що зроблять зі сміттєвими полігонами
Департамент екології та природних ресурсів Львівської області працює над оптимізацією системи поводження з відходами та поступовим закриттям переповнених полігонів.
«Наразі ми опрацьовуємо, які місця можемо використовувати для розміщення відходів. За документацією, у нас є близько 20 офіційно зафіксованих полігонів, але наша мета — скоротити їхню кількість», — зазначила Ганна Башта.
За її словами, нові звалища створювати не планують. Основна стратегія — використовувати полігони, що вже є та поступово закривати ті, які вже заповнені. «Ми дивимося на місця, де вже розміщують відходи. Тобто не хочемо утворювати нові полігони, а поки що використовуватимемо ті, що є, і поступово пробуватимемо їх закривати».
Важливим аспектом цього процесу є рекультивація, яка потребує відповідних умов та фінансування. «Якщо закривати полігони, потрібна рекультивація. Для цього необхідно виположення та відповідна площа», — підкреслила Ганна Башта.
Департамент екології розглядає варіант створення вищезгаданого кластерного підходу до полігонів. Це означає, що для кожного регіону визначать один основний полігон, який обслуговуватиме певну кількість населення.
«Ми хочемо використати один полігон для кластера. Тому шукаємо ділянку, яка відповідатиме потребам обслуговування населення», — пояснила заступниця директора департаменту.
Збереження роботи полігонів, які вже діють, дозволить не лише ефективніше організувати процес утилізації, а й залучити додаткові кошти на їхню рекультивацію. «Полігон працює, приймає відходи, отримує плату за їх розміщення, а отже, матиме можливість рекультивувати заповнені ділянки», — наголосила Ганна Башта.
Втім, закриття полігонів потребує фінансової підтримки держави та області.
«Звичайно, підприємство самостійно це не вирішить — необхідна дотація з державного та обласного бюджетів. Але завдяки тому, що полігон функціонує, у нього буде більше реальних можливостей закрити й рекультивувати заповнені ділянки».
Вдосконалення системи сортування
На Львівщині розглядають можливість відкриття нових підприємств, що займатимуться переробкою відходів. Однак не йдеться про нові ділянки для розміщення сміття, а саме про підприємства з його сортування та переробки.
«Ми опрацьовуємо такі питання, але це не будуть ділянки під розміщення сміття, це будуть підприємства. Ми поки що опрацьовуємо і розмовляємо з інвесторами, наскільки це буде їм вигідно і наскільки вони мають бажання в нас працювати», — зазначає Ганна Башта.
За її словами, війна створює додаткові перешкоди для залучення інвесторів, оскільки більшість бюджетних коштів спрямовують на оборону. «Допомагати інвесторам чи дотувати — у нас поки що можливість не є високою», — додає посадовиця.
«На Львівщині 74% території охоплено для збору відходів, проте рівень їхнього сортування залишається низьким. Сортування по місту Львову складає 6%. Це найвищий відсоток в Україні, але це все одно мало», — наголошує фахівчиня.
За її словами, сортувати варто лише ту сировину, яка є економічно вигідною для переробки чи реалізації: «Це скло, пластик, папір, картон, метал чи відходи металу».
Щоб підвищити рівень сортування, необхідно проводити просвітницьку роботу серед населення, зокрема серед дітей. «Потрібно ходити в школу до дітей, розказувати їм, наскільки потрібно це сортування і наскільки шкодить сміття», — пояснює Ганна Башта.
Також необхідно забезпечити громади відповідною інфраструктурою: «Нам потрібно закупити певні види контейнерів з певними видами кольорами, щоб запам’ятали, куди яке сміття скидати. І, відповідно, потрібно нове обладнання, техніка».
Окрім вдосконалення системи сортування, в області планують впровадження нових підходів до роботи полігонів.
«Використання оригінальних полігонів буде за можливості вигідно, якщо буде сортування ліній. Тобто не просто везеш сміття і туди засипаєш. Має стояти сортування ліній і також мають здійснювати розподіл того сміття, яке є вартісним, яке можна ще раз використати, а яке не можна ні на що використовувати, може тільки захоронити», — пояснює фахівчиня.
У 2025 році планують розробити відповідну програму та шукати можливості для її реалізації в наступні роки.
Чому на Львівщині збільшується кількість сміття
За 2023 рік на полігонах Львівської області розміщено 1 мільйон 847 463 тонни відходів. Це надзвичайно велика кількість, і з кожним роком вона зростає.
«Кількість кожного року зростає, тому нам потрібно щось з цим робити. Дуже багато ресурсу, цінної сировини викидають чи захоронюють», — зазначає Ганна Башта.
За її словами, в області працюють підприємства, які займаються переробкою вторинної сировини, проте вони змушені закуповувати її за кордоном. Одна з основних проблем — забруднення придатної для переробки сировини. «Якщо взяти контейнер зі змішаними побутовими відходами і починати сортувати, наприклад, картон потрапив до залишків їжі, він намочився – його вже не можна використати повторно. Тому оці відходи, які біологічно розкладаються, дуже важливо відділяти».
У Львові працює компостувальна станція, яка виробляє якісний компост. «Приїжджають фермерські господарства і на дуже вигідній ціні закуповують його», — розповідає фахівчиня.
Харчові відходи відвозять також торговельні центри, а для населення встановили спеціальні контейнери коричневого кольору. Втім, проблема полягає у тому, що мешканці не завжди правильно користуються ними.
«Вони кидають все, що хочуть. В тому числі ті відходи. Але вони кидають їх у пакетах з пластику», — пояснює посадовиця. Це ускладнює роботу компостувальної станції та змушує її витрачати значні кошти на вивезення сміття, яке не підлягає біологічному розкладу.
В чому проблема утилізації великогабаритного сміття та небезпечних відходів
Однією з важливих проблем у сфері поводження з відходами є утилізація великогабаритного сміття. Його не можна вивозити на полігони, а ще воно псує техніку для збору та вивезення відходів.
«Якщо кинути скло в контейнер з побутовими відходами, його потім пересипають в машину, і за рахунок того скла воно тре днище контейнера. Тобто він зношується з часом. А великогабаритні відходи теж спричиняють подібні проблеми», — зазначає Ганна Башта.
У Львові діє спеціальний пункт збору великогабаритних відходів. Проте, за словами посадовиці, не всі мешканці готові користуватися цією послугою, оскільки передбачена певна плата.
«Єдине, що є невелика плата, і, можливо, через це населення не дуже хоче звозити. Але це потрібно, тому що на полігони таке вивозити неможливо», — зазначає Ганна Башта.
Також великогабаритні відходи можуть містити матеріали, придатні для повторного використання. «Деколи можна повторно використати або вилучити такі ресурси зі сміття. Теж потрібно проводити роботу і пояснювати, чому той диван чи це вікно можуть отримати друге життя», — додає вона.
Окреме питання — утилізація небезпечних відходів, зокрема батарейок. У Львові вже діє система збору таких відходів: у торгових центрах встановлені контейнери, а містом їздить спеціальний екобус, який безкоштовно приймає батарейки та інші небезпечні відходи.
«Батарейки вже збирають у торгових центрах. Тобто є можливість викинути в контейнер. Також по місту їздить автомобіль, який безкоштовно їх збирає. Ми постійно публікуємо графіки стоянок цього екобуса».
За її словами, подібну систему планують впровадити і в інших населених пунктах області.
«Спочатку, в рамках нашого плану, ми хочемо вирахувати, скільки утворюється небезпечних відходів у кожному районі, щоб правильно розробити графік збору», — пояснює посадовиця.
Як заохотити бізнес переробляти сміття
Для бізнесу переробка власних відходів може бути не лише екологічною необхідністю, а й економічно вигідним рішенням.
«Перш за все, це заохочення тим, що вторинна сировина набагато дешевша, ніж її купувати деінде. Це вже такий економічний стимул», — зазначає Ганна Башта.
Окрім економічних переваг, планують запровадити механізм розширеної відповідальності виробника (РВВ), що вже діє в країнах ЄС.
«Міністерство довкілля впроваджує цей захід з 2030 року або після закінчення війни. Виробники, які утворюють ресурсоцінні відходи, що підлягають рециклінгу, повинні забезпечити їхню переробку. Наприклад, якщо підприємство випускає продукцію в упаковці, воно має гарантувати, що ця упаковка не опиниться на звичайному сміттєзвалищі, а буде перероблена», — зазначає Башта.
За її словами, підприємства можуть реалізовувати відповідальність за переробку як самостійно, так і у співпраці з іншими виробниками.
Механізм РВВ давно діє в європейських країнах, і Україна має імплементувати цю систему в рамках євроінтеграції. «Оскільки наша держава планує долучитися до Європейського Союзу, ми зобов’язані імплементувати це законодавство, їхні директиви, дотримуватися вимог щодо відсотка переробки відходів, сортування та рециклінгу. Це зобов’язання для всіх країн, і як цивілізована країна, ми маємо цього дотримуватися», — наголошує фахівчиня.
Втім, війна відтерміновує швидке впровадження цих змін. «Міністерство довкілля визначило 2030 рік як орієнтовний термін впровадження розширеної відповідальності виробника. До цього часу мають бути ухвалені закони про упаковку та низка інших нормативних актів, які забезпечать виконання вимог основного закону про відходи».
Проблема свідомості людей
Штрафи за забруднення довкілля можуть стимулювати людей бути більш відповідальними, але не завжди вони є дієвим інструментом.
«Штрафи — це, можливо, і хороше рішення, але хто відстежить людину, яка пішла і викинула сміття? Хіба що камери мають бути», — зазначає Ганна Башта.
За її словами, навіть якщо штрафи підвищити, люди можуть почати вивозити сміття в яри чи залишати його в непристосованих місцях.
«Штрафи не завжди виконують свою функцію. У нас і так дуже низькі штрафи, але й низька свідомість населення. Люди не вважають, що їхній папірець чи одна батарейка можуть завдати серйозної шкоди довкіллю».
Окремою екологічною проблемою навесні є масове спалювання сухої рослинності, що завдає шкоди природі та людям.
«Це вже не про викидання сміття, а про підпал. І наскільки це масово відбувається. Говорять, пишуть, штрафують, пояснюють — що в траві народжуються зайченята, що гніздяться птахи, скільки це біди приносить природі. Нічого не допомагає. Через це згорають будинки, гинуть люди», – наголошує фахівчиня.
Вона переконана, що потрібна більш активна просвітницька робота, адже багато людей просто не усвідомлюють масштабів проблеми та її наслідків.
«Треба працювати з населенням, інакше люди й далі палитимуть траву та забруднюватимуть довкілля, навіть не розуміючи, наскільки серйозними можуть бути наслідки їхніх дій».
Нагадуємо, куди львів'яни можуть здати різні побутові відходи.
