Популяція птахів у Львові постійно змінюється, і серед найбільш помітних видів — горобці. За останні десятиліття його популяція значно зменшилась через низку важливих причин.
Про те, як у Львові знизилась популяція горобців та які види птахів ще є у місті, — для ІА Дивись.info розповів професор кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка, провідний науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України, голова Західноукраїнського орнітологічного товариства Андрій Бокотей.
Наскільки скоротилась популяція горобців
У Львові помітно скоротилася популяція горобців. Орнітолог Андрій Бокотей, який досліджує міських птахів з 1993 року, зазначає, що чисельність горобців за останні 20-25 років впала з 16-17 тисяч до 3-4 тисяч гніздових пар.
Науковці проводять комплексні обліки птахів у Львові раз на 10-12 років. «Це складний процес, що вимагає величезних фізичних зусиль. Ми поділили місто на понад 100 дослідних ділянок, кожну з яких потрібно пройти щонайменше тричі протягом трьох місяців. Обліки проводять від світанку до кількох годин після нього».
За його словами, загальний моніторинг птахів дозволяє простежити тривалі тенденції змін у фауні міста. «Ми маємо три зрізи чисельності: перший 1993-1995 років, другий 2007-2008-го, третій 2017-2018-го. Це унікальний матеріал, який дає змогу бачити, як змінюється міське середовище і які наслідки це має для птахів».
Чому поменшало горобців
Причини скорочення популяції горобців у Львові, на думку фахівця, пов’язані зі змінами в міському ландшафті та санітарними стандартами. «Горобцям потрібний безлад: більше сміття, відкриті баки, залишки їжі. Вони зерноїдні й харчуються переважно насінням, зерном, крупами. Чи не єдині птахи, які можуть їсти хліб. Колись вони знаходили їжу біля відкритих сміттєвих контейнерів. Але сьогодні сміття викидають у поліетиленових пакетах, баки закриті, а території навколо підмітають і чистять. Горобці просто втратили доступ до свого основного джерела харчування».
Зокрема, орнітолог наголосив на важливості доступу до відкритого ґрунту для птахів: «Горобцю потрібен відкритий ґрунт, газон із травою. Бажано, щоб його не косили кілька разів на місяць, тому що йому потрібне насіння, яким він харчується». Однак у місті все частіше замість землі бачимо покриття з плитки, бруківки чи асфальту, що позбавляє птахів доступу до їжі.
Архітектурні зміни також не на користь горобцям. Центральна частина Львова входить до списку спадщини ЮНЕСКО, тому більшість будівель регулярно реставрують. «Раніше горобці знаходили щілини в стінах, де могли гніздуватися, або місця за ринвами. Але зараз фасади тинькують, усі шпарини закривають, а ринви ремонтують», — пояснює Андрій Бокотей.
Окрім змін у середовищі, на популяцію горобців впливає конкуренція з іншими птахами, зокрема з голубами. «Якщо раніше у Львові налічувалося 17-18 тисяч пар горобців, а тепер лише 3–4 тисячі, то з голубами ситуація протилежна: їх було 3-4 тисячі, а зараз — 17-18 тисяч пар», — зазначає орнітолог. Голуби, будучи більшими та сильнішими, забирають в горобців їжу.
Один із малопомітних, але значущих чинників, що негативно вплинули на популяцію горобців, — використання петард і салютів. «На щастя, у Львові ще до війни заборонили піротехніку», — каже фахівець.
Взимку горобці традиційно збиралися у великі зграї й ночували неподалік Головного вокзалу. «Там могли ночувати по 3–4 тисячі горобців одночасно. Ми спеціально рахували їх, робили обліки».
Андрій Бокотей зауважує, як петарди негативно впливають на птахів: «Уявіть: зграя облаштовується на ночівлю, а раптом уночі, в темряві, починають вибухати петарди. Птахи зриваються з місць і, не бачачи, куди летіти, просто розбиваються об стіни та дерева».
Де сьогодні мешкають горобці
Сьогодні найбільші популяції горобців залишилися у районах із приватною забудовою, де є багато зелених насаджень. «Горобцям потрібне збалансоване середовище: приблизно рівне співвідношення зелених зон та забудованої території ,— розповідає орнітолог. — Їм комфортно в невеликих розкиданих зелених острівцях».
Горобці люблять ховатися в кущах, адже це їхній природний захист від хижаків. «Їхнім головним ворогом є малий яструб, який на них полює. У густий кущ яструб не залізе, тому горобці там ховаються», — пояснює Андрій Бокотей.
«Найбільше горобців мешкає там, де люди тримають домашню птицю. Зараз таких господарств дуже мало, але колись їх було багато. Там, де птицю годують відкрито, завжди знайдеться щось і для горобців», — зазначає фахівець.
Як приклад він наводить реабілітаційний центр для птахів «Вільні крила», що розташований у селі Кожичі неподалік Львова. «Ми з колегами сподіваємось, що всі горобці зі Львова полетіли саме туди», — жартує орнітолог. За його оцінками, на території центру мешкає близько пів тисячі горобців — тобто приблизно шоста частина всіх львівських птахів цього виду.
Популяція горобців у різних регіонах коливається. «У деяких селах їхня чисельність також падає, але загалом у сільській місцевості їх значно більше, ніж у великих містах, — каже Андрій Бокотей. — У малих містечках ситуація теж краща. Все залежить від середовища».
Для горобців важливі:
- Наявність зелених зон. «Не треба так часто стригти газони. Рослинам треба дати можливість плодоносити. Це корисно і для самих рослин, і для тварин, які ними харчуються».
- Висока трава та кущі. «У високій траві птахи можуть і сховатися від хижаків, і знайти їжу».
- Живоплоти та виткі рослини.
Окремо орнітолог вважає корисним дівочий виноград. «Виноград на стінах — фантастична річ. По-перше, його плоди залишаються на гілках аж до весни, тому є кормом для птахів протягом усього року. По-друге, там дуже зручно робити гнізда».
Колись виноград був дуже популярним, проте згодом люди почали його масово вирізати. «Була поширена думка, що через нього миші лізуть у хати або що він зволожує стіни. Це неправда. Виноград, навпаки, забирає вологу для росту, а через сучасні пластикові вікна миші не залізуть».
Світові тенденції щодо горобців
Чисельність хатнього горобця скорочується по всій Європі вже не один десяток років. Проте у Львові цей процес відбувається значно швидше, ніж у західних країнах. Орнітолог наводить статистику: «Якщо у Великій Британії за останні 50 років популяція хатнього горобця зменшилася на 50%, то у Львові лише за 25 років чисельність скоротилася на 88%».
За даними нещодавно виданого європейського атласу поширення птахів, ситуація з хатнім горобцем у Європі поступово стабілізується. «Його чисельність довго падала, але останніми роками спад зупинився, і навіть почався невеликий приріст — близько 2%».
У Європі є два основні види горобців: хатній і польовий. «Ми говоримо переважно про хатнього горобця, бо польовий менш прив’язаний до міста», — уточнює Андрій Бокотей.
Горобці — дуже пластичний вид. «Раніше, коли в містах використовували гужовий транспорт, коней годували вівсом, який був чудовим кормом для горобців. Вони знаходили їжу в залишках кінського посліду», — розповідає орнітолог.
Коли автомобільний транспорт витіснив коней, горобці втратили цей природний ресурс, і їхня чисельність почала падати. Однак згодом вони адаптувалися, навчившись добувати їжу біля смітників та в інших місцях.
«Зараз чисельність знову падає, але я думаю, що вони адаптуються», — зазначає фахівець.
Які ще птахи є у Львові
Окрім горобців, у Львові мешкають й інші види птахів, які добре пристосувалися до міських умов.
Снігурі бувають у Львові взимку. Вони не гніздяться у місті, однак щороку прилітають сюди на холодний період. «Гніздуються вони на Волині, Поліссі, в Карпатах. У Львові не гніздяться, але взимку їх багато», — пояснює Андрій Бокотей.
Помітити снігурів непросто, хоча самці мають яскраве червоне забарвлення. «Коли я йду пішки містом, то майже щодня їх чую, — розповідає орнітолог. — Але побачити їх важко, бо вони тримаються високо в кронах дерев». Виняток — періоди рясного снігопаду. «Коли багато снігу, вони можуть спускатися на землю та відвідувати годівниці».
Щодо харчування, снігурі найбільше люблять крильця ясена — насіння, яке звисає гронами. Якщо немає ясена, вони знаходять собі інші джерела їжі. Загрози для популяції снігурів у Львові наразі немає.
У Львові мешкає кілька видів синиць. Найпоширеніші — синиця велика та синиця блакитна. Вони гніздяться у місті, але найбільше їх можна побачити взимку.
«У зимовий період синиць у Львові стає більше. У навколишніх лісах їм важче знайти їжу, тому вони прилітають ближче до людей, де їх підгодовують. Найкраще для них вішати несолене сало, навіть скоринку, яку люди не їдять», — радить орнітолог. Він також застерігає, що підвішене сало слід закріпити надійно, інакше його можуть вкрасти сороки.
Окрім звичайних синиць, у місті можна побачити ще два види гаїчок. «Їх у Львові небагато, але взимку вони теж з’являються у більшій кількості».
Серед інших міських птахів часто можна побачити сорок та граків. Водночас чорні ворони у Львові не трапляються. «У нас є лише сіра ворона. Чорної ворони у Львові не було і нема», — наголошує Андрій Бокотей.
Одним із найцікавіших птахів Львова останніх 20 років є припутень — великий голуб із білою плямою на шиї. Причому міську популяцію сформували не дикі припутні, а ті, що вже давно мешкали в європейських містах. Вони не бояться людей, часто гуляють по газонах і навіть можуть ходити під ногами. Ці птахи не мають природних ворогів у місті. «Навіть кішка не впіймає припутня, бо це великий і сильний птах», — додає орнітолог.
Щодо гніздування, то припутні, як і інші голуби, роблять дуже неохайні гнізда — з кількох паличок, часто настільки тонких, що крізь них можна побачити яйця. Цікаво, що загалом птахи ніколи не використовують гніздо двічі — після виведення пташенят вони його залишають.
Ще у Львові мешкають дятли. В Україні є 10 видів дятлів, і 9 із них можна зустріти у Львові. «Найпоширеніший — дятел звичайний, середнього розміру, строкатий», — зазначає Андрій Бокотей.
Дятли відіграють важливу роль у міській екосистемі. Вони знищують комах-шкідників, які вражають дерева, а також створюють дупла, що потім стають домівками для інших тварин. «Дятел видовбує дупла, шукаючи личинки жуків. Якщо дерев багато, він буде робити нові дупла щороку. Якщо ж мало — може використовувати старі».
Зокрема, Андрій Бокотей зазначає, що вивірки можуть завдавати шкоди пташиній популяції. «Якщо вона знайде гніздо, то з’їсть усе: яйця, пташенят, а якщо впіймає дорослих — з’їсть і їх». Особливо багато вивірок у Стрийському парку.
Сороки здавна жили на периферії Львова, але з 1990-х років почали проникати глибше у місто. За останні 20-25 років вони навіть з’явилися на проспекті Свободи, де щороку будують гнізда.
«Сороки — дуже розумні, хитрі, спритні, часто агресивні. Вони можуть бути хижаками: полювати на інших птахів, дрібних ссавців, нищити гнізда, красти яйця та пташенят», — розповідає фахівець.
Цікаво, що влітку сороки живуть переважно парами, а взимку збираються у великі зграї. На ніч вони летять до визначених місць ночівлі. Колись одна з таких ночівель була на Сихові, і там збиралося до 1500 сорок. Ночують ці птахи здебільшого в густих, колючих кущах, куди не можуть дістатися хижаки.
Чому не можна годувати птахів хлібом
На території Стрийського парку ведуть активну просвітницьку роботу щодо воронових птахів.
«Ми встановлюємо стенди біля дитячого майданчика на верхній терасі парку. Вже зробили два стенди, а третій у процесі», — ділиться орнітолог.
Окрім інформації про воронових, на стендах, що коло озерця з лебедями, вказано про шкідливість годування качок і лебедів хлібом.
«Коли вони їдять одноманітну їжу, у них падає імунітет. І якщо вони стикаються з дикими птахами, які можуть переносити вірусні захворювання, то швидко гинуть», — пояснює Андрій Бокотей.
Фахівець наводить приклад, як в Івано-Франківську через годування лебедів хлібом минулого року загинула майже вся популяція на одному з міських озер.
Чи потрібно підгодовувати птахів у місті
Багато людей встановлюють годівнички для птахів взимку, вважаючи, що таким чином допомагають їм вижити. Проте Андрій Бокотей має щодо цього іншу думку. З його слів, допомагати птахам треба лише в екстремальних умовах — коли довго лежить високий сніг і температура падає нижче -10°C.
«Якщо зима така, як цього року, коли снігу майже немає і температури не критичні, підгодівля не потрібна взагалі», — пояснює орнітолог.
Головна проблема в тому, що ми привчаємо диких птахів до залежності від людини.
«Ми таким чином їх одомашнюємо. Але дикий птах повинен залишатися диким. Так, частина з них загине, але так було завжди. Це природний відбір: виживають сильні, здорові особини, які продовжують рід», — додає Андрій Бокотей.
Якщо ж годувати всіх птахів без розбору, виживають і слабкі, хворі особини. Це може призвести до того, що вони почнуть масово хворіти і врешті-решт гинути всі разом. Тому годівнички варто використовувати лише у виняткових випадках.
Штучні гніздівлі для птахів у місті
У природному середовищі птахи будують свої гнізда з натуральних матеріалів: трави, моху, гілочок. Але в місті ситуація інакша. «Вони використовують фольгу, серпантин, вату, багато чого іншого», — зазначає орнітолог. Зараз триває експеримент: дослідники хочуть перевірити, які саме штучні матеріали оберуть птахи. До цього дослідження долучилась колега Андрія Бокотея — Оксана Гнатина (Закала), доцентка кафедри зоології Львівського національного університету.
Штучні гніздівлі розвішують для того, щоб допомогти птахам знайти місце для гніздування. У Львові їх розвісили ще позаминулого року, а влітку перевіряли, хто їх заселив. Найчастіше в таких гніздах оселяються блакитні синиці. Є також спеціальні гніздівлі для сов і навіть для голубів-синяків.
Зі слів Андрія Бокотея, це важливий інструмент для підтримки популяції певних видів птахів у містах. «Це прекрасно, тому що ми таким чином можемо збільшувати кількість певних видів птахів у певних місцевостях».
Нагадаємо, що на Львівщині створили першу зону охорони птахів Червоної книги.
