Коли святкуватимуть Вербну неділю цього року та які є традиції цього дня
У прийдешню неділю, 13 квітня, християни відзначатимуть Вхід Господній в Єрусалим. Це свято в народі називають Вербною неділею. Через тиждень греко-католики та православні святкуватимуть Воскресіння Господнє.
Журналістка ІА Дивись.info розповідає про значення цього свята.
Вербна неділя 2025
Вербна неділя знаменує Страсний тиждень перед Великоднем. Це подія, пов'язана із життям Ісуса Христа — Вхід до Єрусалиму.
У світі день ознаменували як Пальмова неділя, адже під час в'їзду Господа Ісуса до Єрусалиму, на дорогу люди стелили гілки пальми. В Україні та на інших слов'янських територіях, де весна настає з цвітіння верб, пальмові гілки замінили вербовими.
«Це велике дванадесяте свято. Це день здійснення Старозавітного пророцтва про в’їзд Месії в Єрусалим на осідланому молодому ослі. Оскільки під його ноги люди стелили пальмові гілки і тримали у руках розквітле віття, то зранку у цей день християни теж несуть до храму лозу, яка освячується за допомогою спеціальної молитви. Розквітлі віття дерев, освячені на утрені — це символ усезагального воскресіння людства в Царстві Небесному, яке станеться через Христа Ісуса», — розповідає Людмила Іваннікова, кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства імені Максима Рильського.
Походження свята
Історія цього свята триває ось уже XXI століття і описана у Святому Письмі. У цей день Ісус Христос воскресив померлого Лазаря у Віфанії, а цей випадок став відомий завдяки очевидцям, які блискавично рознесли звістку про чудо.
Тож коли Ісус завітав у Єрусалим — люди були здивовані, вражені, але й радісні, тож зустрічали його з почестями: співали пісні в його честь, кидали під ноги різні квіти та пальмові гілки, та навіть власний одяг, аби доторкнутись ним до чуда, яке було втілене у обличчі Ісуса Христа. Цей визначний день відклався у пам’яті та увійшов в історію — тож святкується до цих пір.
Традиції на Вербну неділю
Верба, яку освячують у церкві, вважається символом весняного пробудження природи, сильним оберегом, який навіть має лікувальні властивості, каже Людмила Іваннікова.
Здавна люди вірили: якщо посадити вербу біля криниці чи хати, то вона захищатиме від злої сили.
Також гілочки після освячення несли не лише додому, але й клали до курятників, вуликів, хлівів. Вірили, що так можна захистити домашніх тварин від хвороб.
Після закінчення свята вербу намагалися не викидати. Її зберігали до наступного року. Також гілочки використовували для розмальовування печі, де потім випікали паску на Великдень.
Предки любили залишати освячену вербу в куточках хати, поки вона не засохне. Вірили, що вона має цілющу силу. Тому легенько били нею себе і своїх родичів, промовляючи: «Не я б’ю, — верба б’є: за тиждень Великдень…» або «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!».
