Ярослав Мотика — український скульптор, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка. Митець працював у галузі станкової, декоративної і монументальної скульптури, пластики малих форм, художньої кераміки.
Сьогодні, 9 квітня, минає сорок днів відколи не стало Ярослава Мотики. З цієї нагоди журналістка ІА Дивись.info зібрала головні факти з життя видатного українця.
Родом з Тернопільщини
Ярослав Мотика народився 10 січня 1943 року у селищі Староміщина (тепер — Тернопільська область). Усього в родині було троє дітей.
Батько митця, Микола Мотика, був багаторічним в'язнем ГУЛАГу.
Навчався та мешкав у Львові
Разом зі сім'єю переїхав до Львова. Тут навчався у дитячій художній школі, а згодом — у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (закінчив у 1966-му році). Тоді в навчальному закладі викладали Дмитро Крвавич та Данило Довбошинський.
Дипломною роботою митця стала садово-паркова фігура в ставку Стрийського парку у Львові «Лілея» (штучний камінь, 1966 року).
Протягом 1980-90-их років він працював скульптором та керамістом на Львівській кераміко-скульптурній фабриці.
Скульптор був членом Національної спілки художників України (з 1966 -го року), лауреатом Держаної премії України імені Тараса Шевченка (1972 р.), лауреатом Національної премії України імені Василя Стуса (1986 р.) та переможцем Міжнародного конкурсу «Відродження – 91» (1991 р.).
Створив погруддя відомих українців
Ярослав Мотика створив галерею портретів відомих українців, а саме погруддя:
- Тараса Шевченка,
- Івана Франка,
- Михайла Грушевського,
- Григорія Сковороди,
- Ліни Костенко,
- Івана Марчука,
- Володимира Патика,
- Романа Сельського,
- Бориса Возницького та інших.
Відомі скульптури Ярослава Мотики
Ярослав Мотика працював у галузі меморіальної скульптури. Його твори увіковічнюють пам'ять про відомих діячів культури на Личаківському та Байковому цвинтарях Львова та Києва.
Леви, які розташовані біля входу до Львівської міської ратуші, створив також Мотика. Крім того, його авторства є мідний пам'ятник Покрови Божої Матері в Буську на Львівщині, пам'ятник до тисячоліття хрещення України-Руси в місті Генку (Бельгія), пам’ятник Євгену Коновальцю (1994 р., м. Жовква, Львівська обл.), скульптурна композиція на могилі І. Ґерети (2004 р., смт. Велика Березовиця Тернопільського р-ну).
Виставки та інші роботи митця
Від 1964 року Ярослав Мотика брав участь у низці виставкових проєктах у Львові, Києві та за кордоном.
У 2022-му році у львівській «Я Галереї» організували виставковий проєкт «Ярослав Мотика. Я Мо». У межах Львівського тижня скульптури у 2023-му році у Сенсотеці тривала виставка ескізів майбутньої паркової скульптури у Стрийському парку «Викрадення Європи».
«Перша скульптура художника в публічному просторі з’явилась ще в його студентські роки і стоїть до сих пір. В 1966 році, будучи студентом-випускником факультету кераміки художнього інституту, Ярослав обрав темою диплома оголену жіночу натуру в парковому просторі й спромігся реалізувати скульптуру Лілея в ставку Стрийського парку. Тепер, коли майстру 80 років, він запропонував реалізувати діалог двох творів і обрав для нової роботи міфічну тему, яка перегукується з начасним контекстом — Викрадення Європи. Мотика пронизаний міфологією. В кожному камінці, гілці чи грудці глини він бачить сюжет і образ. Часто це стара й нова (авторська) міфологія», — зазначав куратор виставки «Викрадення Європи» Павло Гудімов.
У 2024-му році у «Я Галереї», що у Києві, відбулася персональна в цьому місті виставка Ярослава Мотики «Трошки еротичне», де показали роботи за увесь період його творчості.
«Викрадення Європи»: скульптура, яку створював разом з ветеранами
Ярослав Мотика протягом довгого періоду працював над ескізом роботи «Викрадення Європи». У 2023 році він створив маленьку скульптуру, за якою хотів створити велику та розмістити її у Стрийському парку у Львові.
У вересні 2024 року він почав ліпити «Викрадення Європи» разом з ще двома львівськими скульпторами — Володимиром Семківим і Денисом Шиманським. Крім того, до створення скульптури також залучили військових, котрі проходять реабілітацію у центрі UNBROKEN (НЕЗЛАМНІ) в межах програми UNBROKEN Art.
Ярослав Мотика помер першого березня 2025 року у віці 82 роки. Його поховали 5 березня на Личаківському цвинтарі (поле 56).
У матеріалі використано інформацію з: довідки енциклопедії сучасної України; вікіпедії; статті артцентру Я галерея; анонсу з пресслужби ЛМР.
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
