Сьогодні у Львові є понад 2500 пластунів — як дітей, так і дорослих волонтерів, які працюють з молоддю. Мета Пласту — виховати молодь, готову змінювати країну на краще.
Про те, як на сьогодні розвивається львівський осередок Пласту, для ІА Дивись.info з нагоди 113-річчя Дня Першої Пластової Присяги розповіли комунікаційниці Станиці Пласту — Анна Габчак та Станична Дарина Доскач.
Як виник Пласт
Як вже згадували, цьогоріч минає понад 100 років від заснування української скаутської організації «Пласт». Її витоки — у Львові 1911 року, де Іван Боберський, професор Академічної гімназії та голова товариства «Сокіл-Батько», надихнув низку педагогів і громадських діячів на реформу молодіжного виховання.
Олександр Тисовський (галицький педагог) у статті «З думок чудака» (1911) критикував школу за відсутність виховної функції. Того ж року Петро Франко в «Ділі» публікує статтю «Пластуни», де знайомить читачів зі скаутським рухом Англії та козацькими традиціями. Поступово в Україні формується власна скаутська організація — «Пласт».
За словами Северина Левицького (український пластовий та громадський діяч), створенню «Пласту» передувала широка дискусія в пресі. До обговорення долучилися Михайло Грушевський, Іван Боберський, Олександр Тисовський та інші. У 1911–1912 роках Тисовський, Франко та Іван Чмола (військовий та педагогічний галицький діяч), кожен у своєму середовищі, почали організовувати молодь за прикладом англійського скаутингу, але з національним ухилом.
Назву «Пласт» запропонував Петро Франко. Вона походить від козаків-пластунів — розвідників і мисливців. Мета організації — виховання через життя в природі, гартування тіла і духу, формування характеру.
Що наразі роблять пластуни
«Дітей реєструють інколи навіть ще до їхнього народження», — кажуть у Пласті. Попит величезний, але черга рухається повільно — передусім через нестачу виховників-волонтерів.
Саме дорослі пластуни, які пройшли відповідну підготовку, формують нові гуртки та працюють із дітьми на регулярній основі.
Повномасштабне російське вторгнення не стало серйозною перешкодою для розвитку організації. Навпаки — у складні часи зросла потреба у структурованому середовищі, де діти можуть навчатися, взаємодіяти та зростати з відчуттям безпеки й підтримки.
У Львові пластуни щодня проводять сходини — регулярні заняття, під час яких діти здобувають корисні навички й знання. «І саме так відбувається виховання свідомої молоді, щодня», — зазначають комунікаційниці.
Окрім цього, щомісяця організовують численні події:
— вишколи
— теренові ігри
— тренінги
— майстер-класи
— спартанські ігри
«Усе це організовують завдяки нашому дійсному членству, волонтерам-виховниками, які роблять це з власної ініціативи», — наголошують працівниці Пласту.
Серед важливих подій року — традиційні пластові свята:
- Передача Вифлеємського Вогню Миру (грудень): «У 2024-му році ми здійснили 239 передач».
- День Першої Пластової Присяги (12 квітня)
- Свято весни (травень)
- Літні табори.
- Відкриття пластового року (восени)
Новинкою стали благодійні вечори, які організація проводить останнім часом.
Пластуни також беруть участь у різноманітних проєктах, формують партнерства для посилення впливу й сталого розвитку організації.
«Реалізували соціальний проєкт “Вже вдома” про комунікацію з військовими та ветеранами», — розповідають у львівському Пласті. У межах ініціативи створили серію з 10 сходин — тематичних занять, на яких юні пластуни можуть дізнатися більше про шлях ветерана: від служби до повернення у цивільне життя.
Проєкт не лише формує обізнаність, а й вчить чутливості, емпатії та навичок спілкування. Наразі команда Пласту також працює над посібником, який стане практичним інструментом для виховників.
До того ж щороку пластуни Львова долучаються до благодійного проєкту «Святий Миколай для діток у потребі», що проходить у рамках великої акції Мальтійської служби допомоги. Діти та дорослі волонтери власноруч готують подарунки для тих, хто цього потребує: дітей із малозабезпечених родин, сиротинців або дітей переселенців.
Особливі традиції львівських пластунів
Львівський осередок Пласту зберігає загальноукраїнські скаутські звичаї, але водночас має і власні, унікальні традиції, що формують його особливу ідентичність. Деякі з них стали символами львівського пластового духу.
Однією з таких традицій є щорічний проєкт «100+н писанок». Це благодійна ініціатива, яка не тільки знайомить дітей і молодь з українським мистецтвом писанкарства, а й допомагає зберігати культурну спадщину.
Ініціаторками проєкту є пластунки, які щороку збирають однодумців та друзів організації на серію майстер-класів з розпису писанок. Напередодні Великодня такі заняття проводять щодня.
Ще одна ініціатива — проєкт «Вербові Гілочки». У його межах пластуни готують і розносять пакунки з великодніми смаколиками та вербовими гілочками для дивізійників та Унівців — представників старшого покоління, які у різні часи були пов’язані з Пластом або українським визвольним рухом.
Сучасні виклики та міжнародна співпраця
Головний виклик, який сьогодні стоїть перед львівським Пластом — нестача виховників, дорослих волонтерів, які працюють з дітьми. Саме вони формують гуртки, проводять заняття та створюють середовище, у якому зростає нове покоління.
Тому, за словами комунікаційниць, нині особлива увага зосереджена на підтримці чинних волонтерів і пошуку нових. Адже саме виховники визначають, скільки дітей зможуть приєднатися до організації, та в якому форматі працюватимуть гуртки.
Попри війну, Пласт зберігає активну співпрацю з міжнародними скаутськими організаціями. Львівські пластуни регулярно беруть участь у таборах за кордоном, спільно реалізовують проєкти та обмінюються досвідом.
«Пластуни їздять на табори до статутів в різних країнах, спільно передаємо ВВМ (Вифлеємський Вогонь Миру), допомагаємо війську та ділимось досвідом», — зазначають працівниці Пласту.
Особливо цінною стала підтримка від польських Харцерів (представники соціального та освітньо-педагогічного руху) перший рік повномасштабного вторгнення РФ. «У 2022 році, коли не було зрозуміло, наскільки безпечно проводити табори в Україні, польські Харцери прийняли в себе більше 20-ти українських таборів», — згадують у Пласті.
Чому важливий Пласт
«Залучення дітей до Пласту впливає на майбутнє всіх нас, молоді в тому числі», — наголошують у Пласті. І справді, за одним словом «виховання», яким ми часто оперуємо, стоїть цілий комплекс практичних і світоглядних елементів.
Це і життєві навички — як бути самозарадним у різних ситуаціях. І свідомість, що формується через щоденну практику. І відповідальність, яка виникає тоді, коли дитина не просто грається, а має конкретне завдання: організувати подію, зібрати команду, прийняти рішення.
«Так, Пласт — це мандрівки, табори, вишколи, але насправді він про життя, якому ми вчимося кожного дня», — зазначають комунікаційниці організації.
Участь у Пласті — це навчання через дію. Пластуни взаємодіють одне з одним, вчаться соціалізуватись, планувати, вести комунікацію, менеджерити різні процеси — від ідеї до реалізації.
«Брати відповідальність та ініціативу на себе», — ось що стає буденністю для дитини у пластовому середовищі.
І ще один важливий аспект: Пласт — про памʼять, вдячність та тяглість. «Зрештою, памʼятати, завдяки кому ми зараз маємо можливість жити, творити, будувати. Берегти цю памʼять і традиції. Берегти нашу українськість та автентичність», — наголошують фахівчині.
Як Пласт формує громадянську особистість
Виховання громадянської позиції — одна з ключових місій Пласту. І хоча скаутський рух часто асоціюється з мандрівками, таборами та пригодами, насправді він є основою для формування відповідального громадянина, готового діяти на користь своєї країни — не лише у мирний час, а й під час війни.
«Коли пластун вступає в організацію, він складає свою Пластову Присягу — обіцянку бути вірним Богові й Україні, помагати іншим, жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу», — розповідають працівниці Пласту.
Ця присяга — не формальність, а життєвий дороговказ. У час повномасштабного вторгнення РФ багато пластунів, залишаючись вірними своїм обітницям, пішли на фронт або активно долучились до волонтерських ініціатив.
«Сьогодні багато пластунів, дотримуючись своїх обітниць, вступають до війська та активно займаються волонтерством задля пришвидшення перемоги. Так само є багато пластунів, що не зломили своїх присяг і відійшли на Вічну Ватру (загинули — ред.)», — додають працівниці.
Пласт приділяє велику увагу вивченню історії України, її героїв, подій, трагедій і перемог.
«А історія досить циклічна і повторюється з певними проміжками часу. Тож якщо знати свою історію, робити роботу над помилками та діяти по-новому, то зрештою ми будемо писати нову історію України», — вважають фахівчині.
Вони додають, що «саме в історії ми можемо знайти також безліч прикладів непересічних осіб, які внесли свій вагомий вклад і є прикладом для нас: як бути вірним Україні, як любити її і обороняти, коли це потрібно».
Під час війни особливо гостро постає питання збереження української культури, мови та самоідентичності.
«Тому важливо і говорити про це, і відчувати на своєму досвіді — адже наша культура це величезний фактор нашої унікальності, виділення та розрізнення серед інших країн», — наголошують у львівському осередку.
За словами комунікаційниць організації, формування свідомої громадянської позиції — не подія, а процес, що потребує постійного підкріплення. Особливо у світі, який швидко змінюється, де втратити своє коріння просто, а відновлювати — складно і болісно.
«Бо втратити свою самоідентичність легше, а відновлювати її поколіннями — на це потрібен час. Якого в нас інколи, на щастя чи на жаль, нема», — зазначають фахівчині.
Як стати пластуном
Долучитися до Пласту у Львові можна у будь-якому віці — як дитині, так і дорослому. Для дітей до 18 років діє система електронної черги. Потрібно заповнити заявку на офіційному сайті організації. «Ви потрапляєте у електронну чергу, чекаючи моменту вступу в організацію», — пояснюють у львівському осередку.
Як зазначали раніше, значна потреба нині — у виховниках. Це дорослі волонтери, які після спеціального навчання (вишколу) можуть працювати з дітьми різного віку. Саме вони формують нові гуртки та проводять з юними пластунами регулярні заняття.
«У цьому зараз є неабияка потреба, бо саме — виховники вершителі долі (чи то пак, черги)», — кажуть у Пласті. «Адже вони набирають собі дітей різної вікової категорії і займаються з ними на волонтерській основі».
Більше про історію Пласту читайте за посиланням.
