Великдень 2025: історія свята, традиції, прикмети та заборони

В Україні святкувати Світле Воскресіння Христового почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. Християни щорічно святкують воскресіння Ісуса Христа під час найбільшого свята християнського літургійного року – Великодня.

Великдень — найголовніше християнське свято, яке традиційно супроводжується урочистими обрядами, молитвами і сімейним застіллям.

Читайте також: Як спекти ідеальну паску: поради та секрети для домашнього випікання

Історія свята

Ісус Христос воскрес о ранній порі в неділю, на початку нового єврейського тижня, оскільки у древніх євреїв неділя була першим днем тижня і починалася зразу ж після заходу сонця в суботу.

За Євангеліями, після того, як Ісус прийшов до Єрусалима, був зраджений і страчений на хресті, а потім похований у печері відданими учнями – Він воскрес. Недільного дня, прийшовши до Його гробу, жінки-мироносиці виявили, що місце поховання порожнє. Натомість побачили ангела, який сповістив їм, що Ісус воскрес.

За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом – ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На  світанку жінки-мироносиці  Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь і порожній гріб. Тоді схвильованим жінкам з'явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє.

Невдовзі одній із них явився Христос і сказав про Своє воскресіння. Радісна звістка надзвичайно швидко поширилася Єрусалимом, а потім і всією Іудеєю. Саме тому в ніч проти неділі в усіх церквах правиться святкова всенощна, кульмінацією якої є урочиста хода вірян навколо храму з запаленими свічками, великодній подзвін і сповіщення священиком двохтисячолітньої звістки: «Христос воскрес!», на що паства радісно відповідає: «Воїстину воскрес!».

Читайте також: Крапанки та дряпанки, або Які є техніки розпису писанок

Традиції святкування Великодня

У Світле Христове Воскресіння в церквах освячують паски, сирні паски, фарбовані яйця (крашанки, писанки) та інші частування, приготовані до святкового столу. Люди кладуть в плетений кошик продукти, накривають їх красивим рушником і йдуть в храми святити. Також на Великдень в церквах освячується артос – квасний хліб. Його роздають вірянам для зберігання вдома протягом року. Артос приймають натщесерце при хворобах.

Один з атрибутів свята – квіти. Люди святять на службах живі або штучні букети. Потім приносять їх додому, ставлять перед іконами, прикрашають ними святковий стіл.

На Великдень люди вітають один одного фразою: «Христос воскрес!», На що треба відповідати: «Воістину воскрес!».

У сім'ях існує традиція вимірювати силу шляхом розбивання пасхальних яєць. Той член сім'ї, який розіб'є всі яйця і залишиться з цілим, вважається найсильнішим.

У цей день прийнято відвідувати родичів, проводити час в колі сім'ї, влаштовувати гуляння, розваги. У деяких регіонах це свято носить назву «Зелені святки», на яких люди співають обрядові пісні, вітають близьких, ходять по домівках, вихваляють господаря і бажають благополуччя.

Багато хто вірить, що на Великдень відкриваються небеса. Тому роблять в цей день магічні обряди. Молоді дівчата проводять привороти на улюблених чоловіків і ворожать на судженого. Народні цілителі вважають, що період великодніх свят – найкращий момент для зцілення від хвороб.

Традиційні страви для Великоднього столу

Великодню передує Великий сорокаденний піст, під час якого утримуються від алкоголю і їжі тваринного походження. В Світле Христове Воскресіння починається розговіння. Віруючим дозволяється вживати скоромну їжу, червоне вино. Господині напередодні готують святкові частування.

Традиційними стравами є холодець, домашні ковбаси, сало, запечене молоде порося, гусак, фарширований яблуками, пироги з м'ясною і сирною начинками. На святковій трапезі центральне місце займають паски, сирні паски, фарбовані яйця.

Більш детально про традиційні страви для Великоднього столу читайте у нашому матеріалі.

Заборони на Великдень

Водночас, існує чимало заборон і народних прикмет, які попереджають про гріховні дії у святковий день.

У народі вважається, що навіть викидати сміття на Великдень — не можна, адже «виносиш щастя з дому».

Заборонені дії на Великдень:

• Не можна прибирати, мити підлогу, ремонтувати, прати чи займатись ручною працею. Існує вірування, що так можна «вимести» щастя.
• Не варто в’язати або шити — «зв’язуєш» свою удачу та притягуєш хвороби.
• Не можна підмітати — «виметеш» достаток із дому.
• Залишки освяченої їжі не викидають, а віддають тваринам або закопують у землю з молитвою.

На Великдень не дають гроші в борг, щоб не втратити фінансову стабільність.

Що не можна їсти та пити:

• Пісні страви у день свята заборонені — Великдень символізує завершення посту.
• Неосвячені паски та яйця також вважаються недопустимими для вживання.
• Не варто зловживати алкоголем, особливо міцними напоями.
• Не п’ють гіркі трав’яні настої чи відвари — бо це день радості, а не лікування.
• Уникають брудної або сумнівної води — вживають лише освячену.

Також не варто ходити на кладовище — це день життя, а не смерті. Поминання померлих відбувається на Радоницю.