Вода, повітря, сміття: екологічні виклики Львівщини та як із ними борються
Торік на Львівщині профінансували десятки природоохоронних проєктів — від будівництва очисних споруд у селах до екопросвітницьких таборів для дітей військовослужбовців. Втім область і далі має справу з низками екологічних викликів.
Про те, які екологічні проблеми є у Львівській області та як їх вирішують, для ІА Дивись.info розповіла Ганна Башта — заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної військової адміністрації.
Як працює екологічний фонд на Львівщині
Торік департамент екології та природних ресурсів Львівської ОВА продовжив фінансування природоохоронних заходів за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Як пояснює Ганна Башта, цей фонд формується за рахунок екологічного податку та штрафів, які сплачують підприємства-забруднювачі, що працюють на території Львівської області.
Пріоритетними напрямками залишаються екологічна освіта, охорона водних ресурсів, управління відходами, збереження атмосферного повітря та розвиток природно-заповідного фонду.
«Основну увагу приділяємо фінансуванню природоохоронних заходів, спрямованих на екологічну освіту населення, запобігання забрудненню довкілля та покращення стану водних ресурсів. Зокрема, йдеться про будівництво, реконструкцію та модернізацію каналізаційно-очисних споруд», — зазначає фахівчиня.
Природоохоронні заходи реалізують на умовах співфінансування з територіальними громадами. «У випадку, коли громада залучає власні фінансові ресурси — передусім кошти місцевого бюджету чи інших джерел, не заборонених законодавством — обласний фонд охорони навколишнього природного середовища може забезпечити дофінансування. Це дозволяє завершити розпочаті об’єкти або насамперед реалізувати пріоритетні проєкти, як-от будівництво очисних споруд», — каже чиновниця.
Окрім нормативної бази, змінюється й підхід до вибору технологій. Територіальні громади, на яких і розміщуються, до прикладу, очисні споруди, мають повноваження самостійно обирати ті рішення, які найкраще відповідають місцевим умовам.
Такий підхід дозволяє максимально ефективно адаптувати сучасні рішення до реальних потреб. А використання європейського досвіду робить систему відповідною до міжнародних стандартів.
Моніторинг якості атмосферного повітря
Серед ключових природоохоронних проєктів 2024 року — придбання та встановлення автоматизованих станцій моніторингу якості атмосферного повітря.
У межах завдання «Організація системи моніторингу довкілля», на виконання Програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря на 2021-2025 роки Львівської зони, на території Львівської області вже розмістили шість нових станцій спостереження: чотири — профінансовані з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, ще дві — за підтримки міжнародного гранту.
«Програма передбачає розміщення станцій у зонах з потенційно високим рівнем забруднення повітря — зокрема, у транспортних вузлах та поблизу промислових підприємств із значними викидами», — додала Ганна Башта.
«У межах розбудови системи моніторингу якості повітря у 2024 році станції спостереження встановили у Сокільниках, Стрию, Бориславі та Раві-Руській. Місця обрали з урахуванням екологічних ризиків: у Сокільниках та Стрию — через інтенсивний рух транспорту поблизу об’їзних доріг, у Бориславі — через промислове навантаження, а в Раві-Руській — для оцінки ситуації в прикордонному місті», — пояснює Ганна Башта.
Станції автоматично вимірюють концентрації шести основних забруднювальних речовин, зокрема твердих частинок (пилу), в режимі реального часу. Це дозволяє не лише відстежувати загальний екологічний фон, а й фіксувати пікові значення забруднення.
«У Раві-Руській ми були здивовані результатами. Попри нестачу потужних підприємств чи інтенсивного трафіку, рівень забруднення повітря виявився високим. Як з’ясували, джерелом стали побутові викиди — місцеві мешканці активно використовують тверде паливо, зокрема торфобрикети низької якості. Це підтверджують і візуальні спостереження — характерний дим із коминів у холодну пору року», — розповідає фахівчиня.
Ситуація у Раві-Руській яскраво демонструє, що джерелом забруднення часто є не лише промисловість чи транспорт, а й побутовий сектор. Особливо це помітно у туманну чи безвітряну погоду, коли шкідливі речовини накопичуються в приземному шарі повітря.
Програму моніторингу планують продовжити і в 2025 році: в області встановлять нові пункти спостереження.
«Станції є дороговартісним обладнанням, яке потребує регулярного обслуговування — калібрування, заміни реагентів, проходження сертифікації. Однак ми прагнемо охопити якомога більше населених пунктів, щоб мати об’єктивну картину стану атмосферного повітря на всій території Львівщини», — зазначила Ганна Башта.
Інвестиції в чисту воду та безпеку річок
Очищення стічних вод, будівництво каналізаційних мереж і насосних станцій залишаються пріоритетними напрямками природоохоронної політики Львівської області. Торік департамент екології та природних ресурсів профінансував низку таких проєктів у малих населених пунктах, де місцеві бюджети не мають достатніх ресурсів для самостійної реалізації подібних ініціатив.
«У 2024 році завдяки співпраці з громадами нам вдалося завершити будівництво каналізаційно-очисних споруд у селі Міженець Добромильської територіальної громади, розпочате ще у 2019 році. Також реалізовано проєкт із будівництва каналізаційного колектора в селі Вишня Рудківської громади. Завершують роботи з реконструкції каналізаційно-насосної станції у селі Добряни Стрийської громади. Продовжили будівництво побутової каналізації в селі Пасіки-Зубрицькі Давидівської громади. Крім того, профінансували реконструкції очисних споруд у селі Сприня Самбірського району та скидного колектора в селі Добрячин Шептицької громади», — уточнила фахівчиня.
За її словами, пріоритет у відборі надавали тим територіальним громадам, які через обмеженість фінансування не мали змоги реалізувати ці проєкти самостійно, хоча потреба в них була критичною з екологічної та санітарної точок зору.
Ще одним важливим напрямком, який активно підтримували у 2024 році, стали заходи з берегоукріплення. В умовах гірського рельєфу та активної гідро морфологічної динаміки річок, що здатні змінювати русла чи руйнувати берегову лінію, такі проєкти є необхідними для захисту населених пунктів, інженерної інфраструктури та запобігання надзвичайним ситуаціям природного характеру.
Екологічна освіта
У 2024 році цей вектор набув особливої соціальної чутливості, адже акценти зробили не лише на формуванні екологічної свідомості, а й на підтримці дітей, які переживають війну особисто.
«Цього року ми ініціювали організацію літніх виїзних екотаборів для дітей військовослужбовців — тих, чиї батьки воюють або вже брали участь у бойових діях, внутрішньо-переміщених осіб, та соціально-незахищених сімей. До реалізації ініціативи залучили департамент соціального захисту, який допоміг ідентифікувати потенційних учасників програми», — розповідає Ганна Башта.
Формат таборів передбачав дводенну програму з насиченим екологічним та пізнавальним компонентом: тематичні екскурсії, екоквести, нічліг на природі та знайомство з діяльністю ведмежого притулку «Домажир».
«Ми хотіли подарувати дітям не просто відпочинок, а можливість емоційного відновлення та глибшого розуміння взаємозв’язків у природі. Такі заходи не лише формують екологічну культуру, а й виконують важливу психоемоційну функцію», — підкреслює фахівчиня.
Заповідні території та збереження біорізноманіття
2024 року фінансували заходи зі збереження та розвитку природно-заповідного фонду області. Львівщина послідовно працює над розширенням площі територій природно-заповідного фонду, приділяючи увагу не лише створенню нових об’єктів, а й забезпеченню ефективного функціонування тих, які вже є.
Одним із реалізованих проєктів стало фінансування розроблення проєкту організації території дендрологічного парку місцевого значення «Львівська Софіївка» . Також розробили проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території парку пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Кульпарків» та розробили проєкт утримання та реконструкції цього парку з метою збереження цінних насаджень та створення умов для сталого догляду за парком.
Також 2024 року за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансували закупівлю кормів для підгодівлі зубрів, які мешкають на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди».
Фінансування природоохоронних ініціатив
Одним із основних механізмів реалізації екологічної політики на місцевому рівні є фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Ініціаторами таких проєктів є територіальні громади, які визначають пріоритети на основі місцевих екологічних потреб.
«Щороку в період з 1 липня по 31 жовтня департамент екології та природних ресурсів приймає та опрацьовує запити на фінансування природоохоронних заходів, що потребують дофінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Після надходження документації ми ретельно перевіряємо її на відповідність вимогам чинного законодавства, адже кошти фонду мають цільове призначення та можуть бути використані винятково на реалізацію заходів, які відповідають Переліку видів діяльності, віднесених до природоохоронних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1147 (зі змінами)», — зазначає Ганна Башта.
Після розгляду отриманих запитів Департамент екології формує Перелік природоохоронних заходів, що підлягають фінансуванню з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у відповідному році, та передає його на затвердження. З огляду на обмеженість фінансових ресурсів, пріоритет надають проєктам із високим ступенем будівельної готовності та значним екологічним ефектом, що дозволяє ефективно поєднувати раціональне використання коштів із досягненням вагомих результатів для довкілля.
Фінансування інфраструктурних екологічних проєктів, таких як будівництво каналізаційних мереж і очисних споруд, в більшості випадків не викликає опору з боку місцевих громад. Навпаки, місцеві жителі активно підтримують ініціативи щодо підключення до систем централізованого водовідведення, оскільки це сприяє поліпшенню санітарно-екологічної ситуації та покращенню якості життя.
Проте питання створення нових природно-заповідних територій, зокрема національних парків та природних заповідників, часом супроводжується складнощами. Це пов’язано з обмеженнями, передбаченими заповідним режимом, які можуть вплинути на місцеву економіку та інфраструктуру.
«Якщо на потенційній природоохоронній території розташовані населені пункти, місцеві жителі можуть висловлювати опір, оскільки створення таких об’єктів обмежує розвиток підприємств і змінює умови для ведення господарської діяльності. Зокрема, заборонено зведення нових підприємств чи діяльність, що може завдати шкоди екосистемі», — пояснює фахівчиня.
Водночас створення нових природоохоронних об’єктів — це складний процес, який передбачає не лише проведення наукових досліджень, а й обов’язкове громадське обговорення. У межах таких обговорень місцевим жителям презентують результати наукових оцінок та аргументують екологічну цінність територій, що підлягають охороні. Це дає можливість врахувати думку кожного зацікавленого учасника, сформувати ширше розуміння важливості збереження біорізноманіття та екологічної рівноваги, а також досягти консенсусу між громадою і природоохоронними структурами.
Актуальні екологічні виклики Львівщини
Серед актуальних екологічних проблем Львівщини є три основні напрямки: якість води, поводження з відходами та забруднення атмосферного повітря.
«Забруднення водних ресурсів залишається однією з найбільших екологічних проблем. Хоча багато очисних споруд функціонує, їх ефективність часто обмежена застарілими технологіями. Більшість з них потребує реконструкції, щоб забезпечити належну очистку стічних вод», — зазначає Ганна Башта.
Проте не всі територіальні громади мають у своєму розпорядженні очисні споруди. У таких випадках каналізаційні стоки потрапляють безпосередньо у водні об’єкти без попереднього очищення, що призводить до деградації водних екосистем, зниження якості води та втрати біорізноманіття.
Окремим викликом залишається забруднення поверхневих вод, спричинене надмірним та неконтрольованим використанням агрохімікатів, зокрема пестицидів, у сільському господарстві. Ця проблема особливо загострюється у весняний період активної посівної кампанії, а також восени — під час інтенсивного збирання врожаю. Стічні води з полів із залишками агрохімікатів потрапляють у річки та струмки, що створює значне екологічне навантаження на водні ресурси.
Що стосується атмосферного повітря, ситуація загалом є стабільною, однак в окремі періоди, зокрема під час туманів або при виникненні несанкціонованих підпалів, стаціонарні моніторингові станції фіксують тимчасові перевищення рівнів забруднення. Це вимагає уваги та активного моніторингу з боку екологічних служб.
І однією з найбільших проблем, що вже кілька років не втрачає своєї актуальності, є поводження з відходами.
«Необхідно, щоб мешканці відповідально та свідомо ставилися до поводження з побутовими відходами. Особливо важливо уникати стихійного скидання сміття у лісах, ярах та прибережних зонах, адже такі дії призводять до забруднення ґрунтів, води й шкодять здоров’ю людей», — підкреслює Ганна Башта.
Ефективне вирішення проблеми потребує комплексного підходу: розвитку сучасної інфраструктури для сортування, збору й переробки сміття, співпраці з ліцензованими перевізниками та системної просвітницької роботи для формування екологічної свідомості населення.
Нагадуємо, в чому проблема утилізації відходів на Львівщині.
