Що означає культура під час війни для мешканців Львівської громади — дослідження

Журналістка ІА Дивись.info відвідала подію та занотувала основні тези із презентації дослідження.

Результати дослідження представили аналітики Інституту стратегії культури (ІСК): Соломія Ткач та Василь Ткачук.

Під час події обговорили: значення культури в умовах війни; особливості залученості мешканців у культурне життя громади; відвідуваність закладів культури у воєнний час; актуальні культурні запити мешканців громади; теперішній стан культурної сфери в громаді тощо.

Як здійснювали дослідження

Як розповіла Соломія Ткач, обидва дослідження здійснювали в межах моніторингу сфери, який проводить ІСК на регулярній основі. Вона зазначила, що усі ці матеріали дослідження ляжуть в основу нової стратегії розвитку культури Львова. Основна мета опитування — дослідити культурні заходи та місця під час війни. 

Опитування проводили з 27 червня до 31 жовтня в онлайн-режимі за допомогою google-форми.

«Опитування охопило близько 500 осіб. Отримані результати є репрезентативними на рівні громади. Географічне охоплення — 20 населених пунктів, які входять до Львівської громади. Безперечно цільової аудиторією були мешканці Львівської громади, віком від 18 років, не залежно від професії, віку, статі і т.д. Серед респондентів — більшість жінки. Половина є одруженими. Ми умовно поділили їх на мешканців, які живуть тут на постійній основі, та ВПО. Найбільш активними були люди з культури, креативних індустрій, освіти та торгівлі», — зазначила Соломія Ткач.

Також в цей період паралельно проводили глибинні інтерв’ю з дієвцями культури. За її словами, у них взяло участь 30 людей з різних секторів культури. Інструментом збору був загальний питальник, який коригувався залежно від сфери.

Чим є культура для мешканців Львівської громади

Соломія Ткач розповіла, що питання сприйняття культури мешканцями є надзвичайно важливим, щоб зрозуміти, якою є роль культури в громаді. Тому мешканцям запропонували продовжити фразу «Що для вас культура?». Окрім, запропонованих варіантів була опція подати своє визначення.

Результати опитування на питання — значення культури в умовах війн для мешканців Львівської громади:

• Місце для пізнання своєї ідентичності та історії — 61, 8.
• Складова духовності — 45,9.
• Простір для спілкування та взаємодії — 41,2.
• Джерело сили та відновлення — 38, 7.
• Можливість для саморозвитку — 25,3.
• Складова національної безпеки — 24, 9.
• Простір для самореалізації — 24, 7.
• Складова туристичної сфери — 21.
• Інструмент міжнародної дипломатії — 20.
• Сфера розваг — 17,1.
• Складова економіки громади — 12,4.

«Як ми бачимо, для опитуваних культура під час війни — це місце для самопізнання, ідентифікації та пізнання історії. Через культуру люди пізнають себе через минуле, теперішнє і для майбутнього. Це важливий інструмент зрозуміти, ким я є зараз. Власне, саме культура цьому сприяє», — підкреслила аналітикиня.

Василь Ткачук додає, що на основі інтерв’ю з дієвцями культури помітно, що дані співпадають: те, що говорять мешканці та дієвці про значення культури.

«Дієвці зазначають, що з початком повномасштабного вторгнення Росії до України відбувся перехід. Остаточно прийшло розуміння, що культура не є просто сферою розваг. Вона є набагато чимось більшим. Якраз тут йдеться про національну ідентичність, про взаємозв’язок з нашим корінням. Також це про терапевтичну та соціальну роль культури. Дієвці культури розповіли, що у них розпочалося з’являтися відчуття відповідальності за те, що вони роблять», — повідомив він.

Чи відчувають себе мешканці частиною культурного життя

Соломія Ткач розповіла, що мешканців Львівської громади запитали: «Чи відчуваєте ви себе частиною культурного життя Львівської громади?». Результати:

• понад половину респондентів (54,4%) дали ствердну відповідь.
• майже 18% (17, 7%) відповіли, що не відчувають себе частиною культурного життя.
• Близько третина опитаних ( 27, 9%) — ще не визначилися.

«Це приклад того, що є категорія людей, з якими потрібно працювати і залучати їх активніше до культурного життя через покращену комунікацію, розроблення цікавого контенту, який би їх приваблював тощо», — наголосила аналітикиня.

Де мешканці дізнають про культурні події

За результатами опитування мешканці Львівської громади найчастіше дізнаються інформацію про культурні події з таких ресурсів, як-от:

• У соціальних мережах — 88,9.
• Від знайомих, друзів, рідних — 70.
• З електронних медіа, спеціалізованих вебсайтів — 60,4.
• З афіш закладів культури — 27,9.
• Із листів-анонсів культурних інституцій — 12,9.
• Із друкованих засобів масової інформації — 6,2.

«Цей аспект ми також дослідили через призму вікову: чим була старша вікова категорія, тим менше вказували на електронні ресурси. Для молодшої категорії основними джерелами є соцмережі, спеціальні вебсайти установ», — повідомила Соломія Ткач.

Чому мешканці відвідують культурні заходи

Під час опитування мешканців Львівської громади запропонували вказати основні мотиви, які впливають на рішення відвідувати культурні події (можна було обрати три варіанти відповідей зі запропонованого переліку). Результати:

• Особистий інтерес до теми або формату заходу — 88,2.
• Доступна ціна — 38,5.
• Прагнення орієнтуватися у тенденціях розвитку культури — 35, 7.
• Територіальні доступність — 33,2.
• Особиста зацікавленість складом учасників — 30.
• Наявність товариства для відвідування — 29, 3.
• Необхідність організації сімейного дозвілля — 21.

Причини, чому люди не відвідують культурні заходи

За результатами опитування основні бар’єри для відвідування культурних подій:

• Брак часу — 55, 3;
• Брак коштів — 38,7;
• Брак натхнення, втома — 34,6;
• Брак інформації про культурні заходи — 32,3;
• Відсутність цікавих подій у громаді — 22,3;
• Брак компанії — 17,2.

«Пункт, який нас здивував — це брак інформації про культурні заходи. Тут вже йдеться про погану комунікацію з цільовою аудиторією. У такому разі потрібно використовувати різні ресурси для поширення інформації. Водночас аспект з безпеки не є серед пріоритетів. Але люди про це говорили, що вони відчувають себе некомфортно під час повітряних тривог», — каже аналітикиня.

Які культурні заходи є найпопулярнішими серед мешканців

Мешканці Львівської громади під час опитування назвали найпопулярніші культурні заходи:

• Музичні заходи (концерти, фестивалі) — 51,2.
• Театральні вистави — 47,9.
• Традиційні обрядові святкування – 39,6.
• Культурно-історичні екскурсії – 38,2.
• Навчально-освітні активності (лекції, тренінги, воркшопи) — 37,1.
• Виставки мистецьких творів — 33,4.
• Перегляд кінофільмів — 31, 6.
• Професійні заходи у сфері — 23.
• Офіційні культурні події — 22,6.
• Літературні читання — 10,8.
• Гумористичні виступи — 10,8.

Відвідуваність закладів культури в умовах війни

Аналітикиня повідомила, що на запитання «Як часто ви відвідуєте культурні події у громаді?» більша половина опитуваних відповіли — «часто» (кілька разів на місяць) та «дуже часто» (щомісяця) відвідують культурні заходи. Водночас «Дуже рідко (раз на рік) — 6%, «рідко» (декілька разів на рік) — 34%.

«Якщо говорити, чи змінилася частота відвідування під час війни серед мешканців, то для третини опитуваних вона не змінилася. 44% сказали, що зменшилася та стали рідше ходити. 27% відповіли, що навпаки почали більше відвідувати. Якщо б заглибитися, хто з мешканців найбільш активно відвідує культурні заходи, то власне переселенці, зазначили, що вони збільшили свою активність, хоча є й ті, в кого знизилася відвідуваність. Так, ВПО через культурні заходи намагаються краще пізнати себе, дізнатися про локальну та українську культуру», — розповіла Соломія Ткач.

Запити на культуру: що важливо для мешканців Львівської громади

Рейтинг закладів культури за рівнем популярності у Львівській громаді за результатами опитування від ІСК:

• Театри — 70.
• Музеї, галереї — 66,7.
• Кінотеатри — 58,1.
• Концертні установи — 49.1.
• Мистецькі центри — 41,7.
• Креативні хаби та кафе — 35.
• Бібліотеки — 25,8.
• Народні доми — 13, 8.
• Музичні та художні школи — 12,4.

«Ці дані підтверджую і дієвців культури. Вони говорять, що представники театрів, музеїв, галерей, вони теж говорять, що велика увага то їхньої творчості та послуг. Деякі навіть виросли порівняно з довоєнним станом. Тому дані перегукуються», — додав Василь Ткачук.

Заклади культури, які потребують мешканці Львівської громади

• Великий концертний зал.
• Культурні центри для дітей та молоді.
• Музеї.
• Кінотеатри.
• Центри сучасного мистецтва.
• Бібліотеки.
• Галереї.
• Креативні, інноваційні центри.
• Театри.

«Тут звучало, що люди потребують культурних установ не в центрі, а у віддалених районах також. Потребують культурних центрів для різних вікових категорій. Також є запит на центри з народних ремесел», — зазначила аналітикиня.

Мешканці Львівської громади назвали, які для них були найбільш значущі події протягом 2023-2024 рр. Зокрема:

• Релігійні свята.
• Літературні події.
• Відкриття культурних закладів.
• Музичні фестивалі.
• Мистецькі виставки та експозиції.
• Вистави.
• Форуми, конференції.
• Благодійні заходи на підтримку ЗСУ.
• Концерти окремих виконавців.

«Традиційно Форум видавців (BookForum) є найбільш популярною подією для опитаних мешканців Львівської громади. Також дуже добре відгукнулася мешканцям книгообмін "Книжкова площа". Про це багато хто зазначав. Також згадували "Coffee, Books & Vintage", Львівський тиждень скульптури, фестиваль "Молодвіж" та "Faine Misto". Крім того, люди вказували про відкриття нових просторів культури», — повідомила Соломія Ткач.

Доступність та якість культури

Соломія Ткач розповіла, що мешканців Львівської громади також запитали, чи задоволені вони якістю культурних послуг. Результати:

• повністю задоволені — майже третина (28,6%);
• частково задоволені — 58,5%;
• не задоволені — 8,5%;
• не знають — 4,4%.

«Якщо йти в розрізі по районах, то там люди відповідали — частково задоволені. Найбільш задоволені — в центральних районах і на Сихові. Натомість найбільш не задоволені — Личаківський та Шевченківський», — зазначила аналітикиня.

«Якщо ми говоримо про інклюзивність, то не лише про фізичну доступність, але й доступ до усіх категорій людей, не залежно від віку статі — загалом для усіх. Наразі це питання є актуальним та потребує вирішення», — підкреслила аналітикиня.

На питання: «Чи стикалися ви з недоступністю закладів культури громади», мешканці Львівщини відповіли:

• Особисто зіштовхувалися з цією проблемою — 19%;
• чули про проблему від інших людей — 44%;
• не чули про цю проблему особисто — 37%.

На запитання, як мешканці Львівської громади оцінюють стан культури загалом у громаді, відповіли:

• дуже добрий — 9,4%;
• добрий — 39,2 %;
• задовільний/ прийнятний — 41,5%;
• поганий — 8,1%;
• дуже поганий —1,8%.

«Найбільша частка опитаних (41,5%) оцінили стан культури як "задовільний/ прийнятний". Тобто здебільшого їхні базові культурні потреби задоволені в громаді, проте вони прагнуть поліпшення та розширення можливостей, мають певні очікування в цьому контексті. Такий відсоток свідчить про потенціал для розвитку сфери», — йдеться в дослідженні.

Підкреслимо, що це частина дослідження. Повний звіт результатів опитування від ІСК можна переглянути за покликанням тут.

Головне фото — ілюстративне: «Книжкова площа»-2024/ Бомко Ольга для ІА Дивись.info