Чи можливо вберегти культурні пам'ятки під час війни: досвід Львова

Про те, яким чином у Львові намагаються вберегти культурні пам'ятки та чому це важливо, — для ІА Дивись.info розповіла Тетяна Балукова — директорка офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради.

Більшість будівель у центрі міста — історичні пам'ятки

Повномасштабна війна принесла нові виклики для збереження культурної спадщини у Львові. Від 2022 року російські ракетні атаки неодноразово влучали у будівлі, які мають історичну й архітектурну цінність.

«Зважаючи на те, що було декілька таких атак на будівлі, які мають статус пам'ятки, і те, що Львів складається з історичного ареалу, є зона ЮНЕСКО, є буферна зона, але є окремо будівлі, які мають статус пам'ятки», — пояснює Тетяна Балукова.

За її словами, внаслідок обстрілу 5 і 6 липня 2023 року постраждало 50 будинків, з яких 30 — це об’єкти культурної спадщини.

Серед інших вагомих пошкоджень — ракетний удар 1 січня 2024 року по Дублянах, де постраждав Інститут природокористування. Також російські дрони знищили Музей Шухевича в Білогорщі — пам’ятку національного значення.

Масштабним був обстріл 4 вересня 2024 року. Тоді російські ракети пошкодили ще 25 будинків, більшість з яких мають статус пам’ятки. Ці будинки наразі активно відбудовують.

Тетяна Балукова додає, що багато будинків у місті мають статус пам’яток архітектури або є історичними спорудами, яким уже понад 100 років. Вони й так потребують оновленої реставрації, а додаткові пошкодження, спричинені атаками, лише погіршують їхній стан — роблять аварійними та непридатними для життя. Це, відповідно, ускладнює ситуацію.

Втім місто активно долучається до процесів допомоги — як фінансово, так і організаційно. Також у відновленні допомагають меценати і небайдужі громадяни. У межах муніципальної ініціативи «Візьми будинок під опіку», яку запропонував мер Львова, розпочали системну роботу з відновлення постраждалих об’єктів.

Фахівчиня пояснює, що відновлення будинків відбувається комплексно. Наразі частину з них законсервовано через необхідність оновлення проєктно-кошторисної документації. Це стосується передусім об’єктів, які мають статус пам’яток, адже для них передбачено спеціальний підхід, і відповідну документацію має готувати кваліфікований архітектор.

Як захищають львівські пам’ятки від руйнувань

За словами Тетяни Балукової, ще на початку повномасштабного вторгнення РФ у Львові вдалося оперативно відреагувати на нові виклики завдяки зусиллям реставраторів, а також участі Інституту «Полоніка» (польський інститут, що відновлює пам'ятки за кордоном). Тоді ж, до прикладу, захистили певні скульптурні групи, пам'ятник Міцкевичу.

Йдеться про фізичний захист, який не врятує пам’ятку від прямого влучання, але може мінімізувати шкоду від уламків.

Такі заходи передбачали встановлення огороджувальних конструкцій, обшитих ламінованими плитами. Подекуди використовували також спеціальні тканини — паропроникні й безпечні для каменю.

За словами фахівчині, повного захисту від влучання ракети не існує, тому в окремих випадках рятувальним може стати цифрове збереження: «Як такого захисту від прямого попадання немає, окрім того, що можна виконати 3D-сканування, аби в подальшому, після нашої перемоги, можливо було відновити, відбудувати об'єкт».

Блакитний щит і QR-код

Окремим елементом захисту культурної спадщини у Львові стала система спеціального маркування. Йдеться про блакитний щит — міжнародний символ охорони культурних об’єктів у зоні збройних конфліктів, який запровадили згідно з Гаазькою конвенцією 1954 року. Львів став першим містом в Україні, яке офіційно впровадили таку систему.

Проте ефективність таких знаків у нинішніх умовах Тетяна Балукова ставить під сумнів. «Але тут питання складне. Для нашого агресора це нічого не означає», — додає вона.

За словами фахівчині, таку практику мали б бути запровадити незалежно від війни, адже це частина міжнародної системи охорони пам’яток.

Окрім маркування, у Львові планують запровадити додатковий інформаційний інструмент — QR-коди на фасадах. Це дозволить прочитати інформацію про той чи інший будинок, його історію, які важливі особистості проживали тут.

Втім, зі слів Тетяни Балукової, наразі місто фактично діє самостійно. «Рекомендації, як діяти, досі ми не отримали від Міністерства культури та стратегічної комунікації, тому самостійно намагалися щось зробити».

Зокрема, цьогоріч у лютому організували воркшоп «Спадок із захисту культурної спадщини». Ініціативу реалізували за підтримки ЮНЕСКО та «Української урбаністичної платформи».

Учасники працювали над створенням плану дій для збереження об’єктів. «Ми розробляли такий план дії, напрацювали певний документ, який в подальшому видадуть як брошура в кінці травня цього року, який можна буде використовувати як допоміжний засіб, як правильно захищати ці чи інші об'єкти культурної спадщини».

Однак йдеться поки що не про цілісне укріплення будівель, а лише захист окремих елементів: «Але ми говоримо про об'єкти окремі, не як цілий будинок, бо цілий будинок від прямого попадання захистити неможливо».

Як у Львові відновлюють пошкоджені пам'ятки

Наразі у Львові активно працюють над відновленням пам’яток, які вже зазнали ушкоджень унаслідок російських атак. Частина з них — на завершальній стадії реставраційних робіт, інші — ще в очікуванні фінансування чи фахових проєктів.

«Наприклад, будинки на Стрийській 50-76В. Зараз тривають відновлювані роботи, практично вже на завершальній стадії. Проєкт дофінансовували різні меценати, також ЮНЕСКО, Інститут Полоніка — польські наші колеги», — розповідає Тетяна Балукова.

Йдеться про складний комплекс відновлювальних робіт, оскільки пошкодження були масштабні, а самі об’єкти мають історичну цінність.

Серед інших об’єктів, що постраждали під час атаки 4 вересня 2024 року, фахівчиня називає адреси на вулицях Коновальця, 44 та Мельника, 7.

Фінансування залишається одним із головних викликів у цьому процесі. Проте до відновлення будівель долучаються іноземні фонди, а також українські меценати. Паралельно Львівська міська рада також підтримує мешканців, чиє житло потребує ремонту.

Реставрація пам’яток триває навіть під час війни

Торік вдалося завершити роботи на кількох важливих локаціях, серед яких — житловий будинок на вулиці Вірменській, 21.

Наразі триває реставрація церкви у селі Воля-Гомулецька — пам’ятки архітектури національного значення 1756 року. Будівля тривалий час перебувала в аварійному стані, і її збереження стало можливим завдяки підтримці міжнародних партнерів. Зокрема, швейцарський фонд ALIPH долучився до фінансування робіт за сприяння Центру міської історії.

Ще одним завершеним минулорічним проєктом стала реставрація в’їзної брами до Палацу Потоцьких на вулиці Коперника, 15. Ці роботи виконали коштом міського бюджету.

Майбутні ініціативи з охорони культурних пам'яток

За словами Тетяни Балукової, важливим напрямом у збереженні спадщини є залучення молодого покоління. Вже провели навчальні заходи з учнями шкіл, таких як ліцей №28, школа №8 та школа №27. На уроках школярі ознайомлюються з архітектурними стилями та історією важливих будівель Львова, адже саме з молоддю потрібно працювати, аби, за словами фахівчині, формувати розуміння цінності культурної спадщини.

Одним із важливих завдань є інвентаризація вітражів. Ірина Гах, кандидат мистецтвознавства, запропонувала ініціативу створення програми для збереження вітражів, що містяться не лише в пам'ятках архітектури, а й у звичайних житлових будинках.

Ще однією ініціативою є інвентаризація вивісок післявоєнного періоду, які є важливими елементами культурної спадщини. Часто такі вивіски вандально демонтовують, але вони виконані з матеріалів високої якості, таких як латунь чи скло, що надає їм певної культурної цінності. Одну з таких ініціатив реалізують разом з активісткою rudymenty.lviv.

Зокрема, серед таких вивісок — декоративні елементи на фасадах книгарень, магазинів та інших закладів. Вивіски на вулиці Костя Левицького та проспекті Шевченка вже демонтували, аби їх відреставрувати.

Популяризація теми мозаїк також є важливим напрямом. Рішенням виконкому вже захистили мозаїки, і наступний крок — надання їм офіційного статусу пам’яток, що дозволить забезпечити їх юридичну охорону на рівні закону.

Ще одна цікава ініціатива — проєкт «Школа реставрації», який реалізують спільно з німецьким Фондом імені Ебергарда Шьока та Академією мистецтв. Проєкт передбачає переоблаштування приміщень і закупівлю обладнання для навчання реставраторів. Метою є підготовка кваліфікованих фахівців, які після завершення програми зможуть отримати сертифікати реставраторів.

Участь мешканців у відновленні пам'яток

Місцеві мешканці активно долучаються до процесів відновлення історичних пам'яток, зокрема через програми реставрації, що передбачають підтримку як на рівні міста, так і на індивідуальному рівні. Зі слів Тетяни Балукової, власники нерухомості також проявляють ініціативу, звертаючись із проєктними пропозиціями, на які мають отримати певні висновки.

Однак, трапляються й випадки, коли деякі власники роблять самовільні зміни, що суперечать правилам охорони спадщини. Наприклад, нещодавно був випадок на Підвальній, 9, коли власник приміщення самовільно демонтував плитку в історичному під'їзді. «Цей користувач не допустив своє приміщення підрядникам, які мали провести реставрацію, заміну. Він просто самовільно їх проводив, тому що вважає, що робить щось добре, але насправді він демонтує історичну плитку, яка була ще у хорошому стані», — пояснює фахівчиня.

Такі самовільні роботи є порушенням закону, і вони тягнуть за собою адміністративне порушення, якщо будинок має статус пам'ятки. Для фізичних осіб штраф до 1700 гривень, а для юридичних — до 70 000 гривень Окрім штрафу, такі порушення можуть призвести до судового провадження, яке зобов'язує відновити пам'ятку до її попереднього вигляду.

Чому важливо відновлювати історичні пам'ятки

Збереження та відновлення культурних пам'яток має велике значення як для містян, так і для туристів, оскільки це не лише питання архітектурної спадщини, а й культурної ідентичності. Тетяна Балукова зазначає, що «наша спадщина визначає нашу культурну ідентичність і особливості». Вона підкреслює, що боротьба за збереження цієї спадщини є частиною ширшої боротьби за незалежність: «Зараз наші захисники стоять і відстоюють наші кордони не тільки через те, що ми не хочемо мати ворога, але також ми захищаємо таким чином нашу культурну спадщину».

На її думку, саме збереження культурних пам'яток допомагає визначити, що саме відрізняє нас від росіян. Адже ми є європейцями.

Читайте також: Львів у деталях: скульптури, барельєфи та пам'ятники (фоторепортаж).