Електромобільність Львова: як її розвивають через громадський транспорт

Про те, як у Львові розвивається цей вид транспорту для ІА Дивись.info розповів очільник департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Олег Забарило.

У Львові діє план розвитку електромобільності

Торік у березні у Львові затвердили план розвитку електромобільності Львівської МТГ (далі — План розвитку). Ця програма розрахована на наступних десять років. За цей час місто планує виконати низку заходів, що стосуються рухомого складу громадського транспорту, інфраструктури для електротранспорту, шерингової електромобільності тощо.

Згідно із програмою, міська влада має п'ять конкретних цілей:

• Перша — весь рухомий склад електротранспорту має відповідати сучасним стандартам екологічності, енергоефективності та доступності. Йдеться про оновлення трамваїв та тролейбусів і використання батарейних електробусів і електробусів з динамічним заряджанням. У результаті Львів планомірно має відмовитися від дизельних автобусів на всіх міських маршрутах.

• Друга — розвинена транспортна інфраструктура. Вона включає розвиток інфраструктури для вільного руху громадського транспорту, оновлення кабельних ліній та підстанцій, зарядної інфраструктури для батарейних автобусів та інше.

• Третя — низьковуглецева міська логістика з акцентом на електричні велосипедні й електричні автомобільні фургони. Тут ідеться про перехід сектору доставки товарів та посилок у місті на електричну енергію.

• Четверта — шерингова електромобільність. Така практика дозволяє спільне користування електричними автомобілями, самокатами, велосипедами, електровелосипедами тощо. Місто прагне розвивати шерингову мобільність з акцентом на електричні транспортні засоби.

• П’ята — розвинена зарядна інфраструктура. Місто ставить за мету створити зарядні хаби з пріоритетом для бізнес-користувачів, таксі й логістичного транспорту, а також для власного користування.

У місті більшає доступного електротранспорту та інклюзивних зупинок

Як ідеться в Плані розвитку, станом на 2023 рік Львів мав у регулярному використанні 128 трамваїв та 88 тролейбусів. Серед них 114 трамваїв та 23 тролейбуси не були обладнані низькопідлоговою секцією. Це можна зіставити з їхнім віком: доступніший транспорт виготовлений від одного до шістнадцяти років тому. Натомість непристосовані для маломобільних груп населення трамваї та тролейбуси мають від тридцяти до сорока п'яти років.

За словами Олега Забарила, до кінця 2025 року Львів очікує мати на 40 низькопідлогових вагонів більше порівняно з 2023 роком.

«Зокрема, у 2024 році місто отримало останні вагони п'ятисекційних низькопідлогових трамваїв марки "Електрон". Загалом у місті експлуатується 19 низькопідлогових трамваїв марки "Електрон". Також у 2024 році місто отримувало та впродовж 2025 року продовжить отримувати вживані трамвайні вагони як технічну допомогу від уряду Швейцарії — це 11 низькопідлогових трамвайних вагонів з міста Берн (шість уже курсує на лінії) та трамвайні вагони із міста Базель, яких станом на сьогодні надійшло 12 з 25 одиниць», — додав Забарило.

Також посадовець зазначив, що місто наразі шукає низькопідлогові тролейбуси, які можна було б отримати від європейських партнерів за аналогією з трамваями.

Важливою частиною доступності для маломобільних груп населення є не лише транспорт, а й зупинки. За словами Олега Забарила, у Львові відповідно до принципів інклюзивності зупинки облаштовують системно. Зокрема, на них встановлюють тактильні елементи, підіймають платформи до рівня підлоги транспорту, ліквідовують сходи та пошкодження тротуарів.

«У 2024 році до вимог доступності було приведено 31 зупинку громадського транспорту. До прикладу, зупинка «Університет» (кінцева тролейбусних маршрутів № 22, 30, 32), зупинка «Площа Соборна» (кінцева трамвайних маршрутів № 3 та 8), а також зупинка «Меморіал Героїв України» (трамвайні маршрути № 1 та 7)», — зазначив посадовець.

Він додав, що цього року у Львові планують зробити доступнішими понад 30 зупинок громадського транспорту.

Розвиток рухомого складу: 11 автономних тролейбусів та електробус

Як вже йшлося вище, у Львові курсують 88 тролейбусів. 11 з них нині забезпечені автономним живленням, тобто, вони можуть рухатися без підключення до контактної мережі. За словами Олега Забарила, вони перевозять пасажирів на маршрутах № 22, 30, 32, 33 та 38. Курсують тролейбуси за режимом 2:1. Тобто, два оборотні рейси здійснюються на автономному ході, один — під контактною мережею.

«Практика експлуатації таких транспортних засобів навіть за короткий період продемонструвала їхню ефективність. Зокрема, тролейбуси з автономним живленням здатні оминати місця дорожньо-транспортних пригод чи інші обмеження руху, в той час як тролейбуси без автономного живлення змушені очікувати на відновлення руху», — прокоментував Забарило й додав, що зараз у місті «вивчають можливість збільшити кількість таких тролейбусів на маршрутах».

Окрім цього, нині Львів має один електробус, який курсує на тролейбусних маршрутах. За даними Олега Забарила, під час війни місто не збільшуватиме кількість цього транспорту за бюджетні кошти. Посадовець пояснює це високою вартістю електробусів, однак додає, що такий вид автобусів можуть закупити за грантові кошти або пільгові кредитні програми.

До слова, в Плані розвитку вказано, що до 2035 року у місті парк чистих (електричних) автобусів має складати 400 транспортних засобів.

Які зміни можливі в мережі електротранспорту

Станом на зараз у Львові електротранспорт курсує за десятьма тролейбусними та вісьмома трамвайними маршрутами. Загалом міська мережа має такий вигляд:

Завдяки використанню тролейбусів з автономним ходом з'являється можливість розширювати цю мережу. Зокрема, на початку лютого цього року міська рада оприлюднила інформацію, що маршрути № 23 та 25 можуть продовжити. Згідно з ідеєю, тролейбус № 23 мав би курсувати від автовокзалу на вул. Стрийській до АС «Західна», а № 25 — від ТРЦ «Кінг Крос» до просп. Свободи.

За словами Олега Забарила, ідею продовження кількох маршрутів у місті опрацьовують, але «конкретну інформацію озвучувати зарано».

Також у Плані розвитку, у розділі про цілі міста, зазначені вісім проєктів з відновлення або будівництва трамвайної колії на:

• вул. Коперника (від вул. Сахарова до вул. Бандери);
• вул. Миколайчука;
• вул. Липинського до (автовокзалу «Північний»);
• вул. Личаківській (до вул. Голинського);
• вул. Пасічній (до вул. Медової Печери);
• вул. Замарстинівській (до вул. Варшавської);
• вул. Лінкольна;
• вул. Княгині Ольги (до вул. Трускавецької).

А також дев'ять потенційних варіантів будівництва, реконструкції або з'єднання тролейбусної мережі на:

• трьох напрямках в центрі міста (від вул. Гнатюка до вул. Руставелі);
• вул. І. Виговського (від вул. Патона до вул. Городоцької);
• вул. Володимира Великого (від вул. Стрийської до вул. Тролейбусної);
• вул. Червоної Калини (від просп. Івана Павла II до вул. В. Вернадського);
• вул. Стрийській (від автовокзалу до ТРЦ «Кінг Крос Леополіс»);
• вул. Грінченка та вул. Хмельницького до «Галицького Перехрестя»;
• ділянці Левандівка — Рясне-2;
• вул. Вашингтона та Пасічній (від вул. Зеленої до вул. Медової Печери);
• вул. Пасічній (від вул. Зеленої до вул. Вашингтона).

За словами Олега Забарила, цьогоріч із зазначених цілей планують розпочати будівництво трамвайної лінії на вул. Миколайчука. До слова, про реконструкцію цієї вулиці ІА Дивись.info розповідала тут.

Окрім цього, у Плані розвитку йдеться про ідею запуску міської електрички. Станом на 2022 рік цей проєкт був на етапі формування. Олег Забарило запевнив, що Львів не відмовляється від ідеї, однак її реалізація залежить від розвитку залізничної інфраструктури, якою опікується «Укрзалізниця».

До слова, у Львові рейковий автобус вже курсував з грудня 2009 до червня 2010 року. Це відбувалося за маршрутом Сихів — Львів-головний — Підзамче. Однак через збитковість проєкту від нього відмовилися.