Цього місяця в українських видавництвах з'явилися новинки. Зокрема, це видання про: українців, які пережили окупацію Росії; геополітичну ситуацію у XXI столітті; подорожі Софії Яблонської; Чорнобильську АЕС; художників та їхні твори; поетичне сприйняття війни тощо.
ІА Дивись.info продовжує переглядати видавництва та складає добірки книжкових новинок місяця. У нашому списку можна знайти видання українських та іноземних авторів різних жанрів та тематик. Подивитися попередні добірки можна тут.
Світлана Ославська «На власній шкірі. Історії, розказані вцілілими»
Видавництво «Лабораторія»
Журналістка та письменниця Світлана Ославська у книжці «На власній шкірі. Історії, розказані вцілілими» зафіксувала документальні свідчення злочинів РФ від українців, які пережили або досі переживають окупацію. Ці історії вона збирала протягом 2022-2024 років у Ягідному, Снігурівці, Шевченковому та інших селищах та містах України. У них люди описують звірства росіян, які ті робили з мешканцям.
«І майже в кожній історії про окупацію будуть хоч кілька слів про ідентичність. Про мову, про символи, яким раніше не надавали значення, про всі ті книжки з історії України, які приносили людям замість туалетного паперу. Про те, що заради виживання треба було приховати, що ти визнаєш себе українцем, кимось відмінним від росіян», — фрагмент з книжки «На власній шкірі. Історії, розказані вцілілими».
Гелен Томпсон «Безлад. Тяжкі часи у XXI столітті»
Видавництво Vivat
У цій книжці англійська науковиця Гелен Томпсон аналізує геополітичну ситуацію, що склалася у XXI столітті. Вона звертає увагу на економічні та політичні кризи, які спричинили крах стабільності у світі, зокрема про те, який мала вплив пандемія коронавірусу та війна в Україні. Авторка розповідає, як нові виклики ставлять під сумнів принципи західної демократії та особливості розподілу влади.
Книжка складається з трьох розділів: геополітика, економіка та демократична політика.
«Заголовок цієї книжки — це данина Дікенсу та його роздумам про індустріальну цивілізацію, яка протистоїть "незліченним кінським силам" часу, у його найсхематичнішому романі "Тяжкі часи". Це також скромне нагадування собі про необхідність епістемологічного смирення: те, чого я не зуміла побачити, коли вперше прочитала цей роман у шістнадцятирічному віці, на понад десять років по-дурному позбавило мене можливістю насолоджуватися проникливістю Дікенса і його майстерністю», — з книги Гелен Томпсон «Безлад. Тяжкі часи у XXI столітті».
Себастьян Юнґер «Коли я помирав. Роздуми скептика про ймовірність потойбічного життя»
Видавництво «Наш формат»
«Коли я помирав. Роздуми скептика про ймовірність потойбічного життя» — нова книжка від американського журналіста, письменника та документаліста Себастьяна Юнґера. У ній він розповідає про власний досвід перебування на межі між життям та смертю. Також автор міркує загалом про смерть та потойбіччя: для цього він використовує наукові факти та історії із власного життя.
«Смерть — найбуденніше, що з вами трапиться, але водночас і найнезвичніше. Із живої мислездатної істоти ви перетворитеся на порох. Ніщо в житті не може підготувати вас до такого переходу. Смерть, як і народження, приходить за власним розкладом — її не зупинити, а отже, ні сміливістю, ні хотінням тут не зарадиш, хоча й те, й інше страшенно розраджує. Вона виповітрює безслідно: здається, ніби нас ніколи не існувало, але без смерті життя, яке ми таки прожили, загубило б свій сенс у нескінченності», — цитата з книги.
Софія Яблонська «З країни рижу та опію»
Віхола
«З країни рижу та опію» — тревелоґ мандрівниці, фотографині та письменниці Софії Яблонської, який написала протягом 1932-1935 років. Тоді вона подорожувала в Китаї та Індокитаї. У своїх текстах авторка описує побут мешканців відвіданих країна, особливості їхньої культури та традицій. Вперше цей текст Яблонської опублікували у 1936 року у Львові.
«Сьогодні я вже таки справді їду в Юнан, навіть сиджу в поїзді, який за хвилину перешмигне на другий бік границі з Тонкіну в Юнан. В Юнан не зовсім можна їхати, бо як не пірати своїми нападами та поїзди, то гірські обломи на залізничному шляху або зірвані водою мости переривають дорогу на довгий час», — уривок з книги «З країни рижу та опію».
Сергій Плохій «Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні»
Клуб Сімейного дозвілля
У книзі «Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні» історик Сергій Плохій розповідає хроніку подій, що відбулися на Чорнобильській атомній електростанції після 24 лютого 2022 року, коли туди увійшла російська армія. Тоді працівники станції на 35 днів стали заручниками окупантів, проте продовжували виконувати свої обов'язки, адже розуміли, до якої катастрофи може призвести будь-яка помилка. Автор звертає увагу на небезпеку атомних станцій під час воєн. Зокрема, на те, що Запорізька АЕС залишається окупованою дотепер.
«Як і перша Чорнобильська криза 1986 року, події 2022 року заскочили майже всіх зненацька й виявилися не менш драматичними. Українська влада мала лише обмежені можливості допомогти працівникам станції, які стали заручниками російських військових. Міжнародна спільнота спромоглася тільки висловити занепокоєння», — уривок з «Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні».
Аліса Ложкіна «Мистецтво України»
АrtНuss
Ця книжка допоможе дізнатися більше про українське мистецтво від початку ХХ століття і до сьогодні. Вона складається з восьми розділів, кожен з яких описує творчість художників певного історичного періоду в Україні. Також на сторінках видання є ілюстрації робіт митців, в яких йдеться у тексті.
Авторка — історикиня українського мистецтва, критикиня й кураторка Аліса Ложкіна.
«Зміна в художній мові й пошук модернізму в національному стилі з'явилося в українському мистецтві поступово. Ця некваплива поява збіглася в часі з національним пошуком нових політичних дискурсів та пробудження національної свідомості. Попри те, що Україна була поділена між двома імперіями, наприкінці ХІХ століття зросла зацікавленість історією держави що заклало основи для бачення України як країни з власною автономною культурною та історичної ідентичністю, — фрагмент книги «Мистецтво України».
Степан Бондарчук «Мімограмота. Майстерство актора»
Видавець Олександр Савчук
«Мімограмота. Майстерство актора» — це перевидання рідкісного підручника з акторської майстерності 1926 року, який написав учень Леся Курбаса — Степан Бондарчук. У книзі є різноманітні практичні поради про поведінку акторів на сцені та роботу над їхнім тілом та емоціями, зокрема зв'язок рухів та жестів. Тут можна дізнатися про тонкощі акторської майстерності, яким послуговувався виданий театр «Березіль».
«Акторське майстерство найменше досліджене. Ще менше обґрунтоване питання виховання актора. Власне, воно досі навіть не порушувалося в тій повноті, на яку воно заслуговує. В мистецькій літературі ми досі не маємо ні одної праці, щоби намічала принцип та метод виховання актора в практичній установці», — з видання «Мімограмота. Майстерство актора».
Ярина Чорногуз «Нічийний шафран»
Meridian Chernovitz
«Нічийний шафран» — третя поетична збірка поетки та військової Ярини Чорногуз. Як розповідає авторка, у назві книжки вона використала алюзію до збірки Пауля Целана (йдеться про «Нічийна троянда» — приміт. ред), а присвятила — своїй доньці.
«Збірка починається і закінчується текстами, в яких є діалог з тими, хто народиться набагато пізніше. Тому я б назвала цю книгу таким тихим посланням в майбутнє, живим і відвертим нарисом діалогу з ним. Для тих, хто колись вчитиме наш час як історію, і міркуватиме про памʼять та те, що ми відчували, міркували, як давали раду цьому стану тимчасової вцілілості і вирішували знову боротися, скільки б років ще, сил та невідомості це не потребувало», — зазначає поетка на своїй сторінці у своєму інстаграмі.
Попередні добірки книжок (новинки квітня)
Минулого разу ми розповідали про добірку новинок від українських видавництв у квітні. Туди увійшли такі видання як:
- «Великодня класика».
- Тетяна Казанцева «Золота Роза, або Львівський путівник».
- Ольга Дубчак «Бути українською. Речення і його знаки».
- «Шух. Історія легенди».
- Чарльз Дюгіґґ «Суперкомунікатори. Як знайти спільну мову зі скептиками, суддями і шпигунами».
- «Так би мовити».
- «Книга Love 4.0. Жінка, що кохає».
