Як на Львівщині підтримують молодіжні ініціативи та які є проблеми
Нині в межах 27 громад Львівщини діють молодіжні центри, де молодь створює проєкти, вчиться фандрейзингу, залучає місцевий бізнес.
Про те, як молодь може відкрити свою громадську організацію та які напрямки фінансують, для ІА Дивись.info розповів Тарас Назарків — в.о. заступника начальника управління молоді та спорту — начальника відділу молодіжної політики департаменту спорту, молоді та туризму Львівсьої ОВА.
Як на Львівщині підтримують молодіжні ініціативи
Цьогоріч у квітні завершився щорічний конкурс проєктів для громадських організацій, який традиційно проводиться обласною адміністрацією. Цьогорічний бюджет становив півтора мільйона гривень, а пріоритетним напрямом було національно-патріотичне виховання, зокрема організація військових таборів. За словами Тараса Назарківа, наразі триває етап реалізації відібраних проєктів.
Щодо чинних програм, Тарас Назарків зазначив, що станом на зараз нових конкурсів або грантів для молоді від обласної адміністрації не передбачено. Водночас він зауважив, що у перспективі розглядають можливість нових ініціатив.
Торік до Міжнародного дня молоді організували конкурс на кращу молодіжну раду та найкращий молодіжний центр області. Переможці отримали по 30 тисяч гривень. Однак цьогоріч це поки що лише на рівні обговорень.
Також у межах проєктів для територіальних громад проводили конкурси, пов’язані зі створенням молодіжних центрів у громадах області. Ці ініціативи реалізовували за кошти ЮНІСЕФ через громадську організацію «Теплиця», яка була імплементувальним партнером на Львівщині. Проте, як зауважив Тарас Назарків, наразі таких конкурсів від ЮНІСЕФ уже немає. Так само немає подібних ініціативив й з боку USAID.
Якщо говорити про загальну ситуацію, то, за словами фахівця, у межах проєкту «Львів – молодіжна столиця», ще триває конкурс для молоді на підтримку молодіжних ініціатив для розвитку громади.
Головна умова — проєкт має бути спрямований на сталий розвиток Львова, відповідати одному з напрямів молодіжної стратегії міста та мати реалістичний бюджет у межах 100 тисяч гривень. Окрім фінансування, учасники отримають менторську підтримку та можливість стати частиною Уповноваженого органу з реалізації молодіжної політики Львова. Реалізація проєктів — з червня по серпень 2025 року.
Чи мають такі ініціативи попит серед молоді
За словами Тараса Назарківа, конкурс для громадських організацій відбувається регулярно: і цього року, і торік. Минулого року на конкурс виділили 1 мільйон 609 тисяч гривень, і перемогу здобув 21 проєкт. Цьогоріч підтримано 19 проєктів, поданих від 17 громадських організацій. Цього ж року управління отримало 44 проєктні заявки від 25 громадських організацій (8 з яких подавались вперше)
Коментуючи напрямки, які стосуються молоді, Тарас Назарків зазначив, що наразі найбільшу увагу зосереджено на національно-патріотичному вихованні. Йдеться про вишколи, табори та заходи військового спрямування. «Ми фінансуємо проживання, харчування, доїзди, місце проведення, оренду необхідного спорядження для реалізації цього заходу», — пояснив він.
Водночас посадовець наголосив, що ці кошти не можна спрямовувати на капітальне будівництво, яке могло б залишатися на балансі організацій. Йдеться винятково про фінансування заходів.
Щодо процедури відбору проєктів, то конкурс організовують згідно з постановою Кабінету Міністрів №1049. Формують конкурсна комісія, до складу якої входять як працівники обласної адміністрації, так і представники громадського сектору, які не беруть участі у конкурсі поточного року.
Проєкти оцінюють експерти галузі за чіткими критеріями. Окрім згаданої постанови, при розподілі коштів використовуються також норми, визначені наказом Міністерства молоді та спорту №808, у якому прописано допустимі витрати за статтями бюджету.
Які є приклади успішних молодіжних ініціатив
Серед цьогорічних проєктів, які вже стартували, Тарас Назарків виокремив ініціативу громадської організації Kordon Race. Саме цей проєкт посів перше місце за результатами конкурсного відбору та отримав найвищу кількість балів. Організація проводить навчання з мінно-вибухової безпеки у громадах Львівщини — нещодавно вони відвідали вже третю громаду. За словами Тараса Назарківа, програма підлаштовується під сучасні виклики, зокрема під реалії воєнного часу.
До таких ініціатив активно залучають молодь віком від 14 до 35 років, зокрема діти учасників бойових дій та вимушені переселенці. Значну увагу приділяють навчанню, що відповідає актуальним потребам: це і робота з дронами, і тактична підготовка, і курси з домедичної допомоги. «Навички володіння зброєю, орієнтування — у формі гри, звичайно, через страйкбол, пейнтбол. Ці навички зараз практично необхідні кожному», — зазначив фахівець. За його словами, краще бути підготовленим, навіть якщо ці знання ніколи не доведеться застосовувати.
Серед прикладів з попередніх років є проєкт турклубу «Манівці», який передбачав дводенні сплави, туристичні мандрівки. Спочатку вони були спрямовані винятково на молодь — студентів, волонтерів, а також учасників бойових дій, які проходили лікування чи реабілітацію у Львові. Згодом проєкт розширили: до участі залучили військових із родинами.
Конкуренція та пріоритети відбору
За словами Тараса Назарківа, конкуренція серед заявників на молодіжні проєкти є. «Якщо брати довоєнний період, то у нас було близько 120 заявок на загальний бюджет близько 5 мільйонів. А в нас був тільки мільйон», — додав він. Минулого року на конкурс подали 44 проєкти, профінансували 21 ініціативу.
Фахівець зауважив, що на одне місце переможця припадає щонайменше два-три проєкти. При цьому громадські організації мають право подавати кілька заявок одночасно.
Серед пріоритетів фінансування нині залишається лише один напрям — національно-патріотичне виховання. «Якщо брати до уваги ще довоєнний період, то ще була неформальна освіта, волонтерство. А зараз, останні два роки, це тільки національне патріотичне виховання», — пояснив Тарас Назарків.
Інформацію про відкриття таких конкурсів поширюють через офіційний сайт Львівської обласної військової адміністрації, а також сторінки в соціальних мережах — як самої адміністрації, так і департаменту спорту, молоді та туризму. Наступний конкурс планують оголосити у 2026 році, орієнтовно в лютому. Зазвичай рішення про проведення конкурсу ухвалюють після затвердження обласного бюджету на рік.
Термін подачі заявок становить 30 днів. Проте, як зазначив Тарас Назарків, багато організацій подають документи в останній момент. «Це така найбільша їхня помилка — самовпевненість. Подають багато в останній день, коли вже немає часу їх скоригувати, поправити», — сказав він. Тому заохочує звертатися раніше, щоби встигнути надати необхідні рекомендації та уникнути типових помилок.
Однією з ключових проблем цьогорічного конкурсу стало те, що чимало громадських організацій після завершення міжнародного фінансування (від, наприклад, USAID чи ЮНІСЕФ) почали включати у свої проєкти витрати на заробітну плату для тренерів, менеджерів чи керівників ініціатив. Така практика не відповідає правилам конкурсу, що проводить обласна адміністрацією. «Ми не можемо оплачувати роботу працівників», — наголосив Назарків. Це, за його словами, стало великою проблемою, оскільки навіть ті, хто не мав прямого стосунку до ГО, а лише працював у ній, розраховували на оплату праці як частину проєктного бюджету.
Чи є навчання для молоді для створення громадських організацій
«Потенційно ми пробуємо розробити такий навчальний проєкт, який не потребує фінансових затрат, про те, як створити громадську організацію», — розповів він. Йдеться не лише про юридичні аспекти — підготовку статуту, реєстрацію, проведення установчих зборів, — але й про подальшу організаційну діяльність.
За словами Назарківа, подібні запити вже надходили від молоді, і в окремих випадках їм надавали індивідуальні консультації. Проте в перспективі хочуть створити системний підхід — навчальні заходи або онлайн-курс. Зокрема, йдеться також про те, як громадській організації правильно будувати комунікацію, вести соціальні мережі, розвивати бренд.
Читайте також: Чому важливо, щоб були якісні молодіжні простори — керівник Urban Camp Lviv Віктор Чулановський.
