У Львові пройшов фестиваль науки та технологій: як це було (фото)

Журналіст ІА Дивись.info відвідав фестиваль та розповідає про нього детальніше.

Технології війни, протезування, виступ нобелівського лавреата

Фестиваль урочисто відкрили в актовій залі головного корпусу Львівського національного університету. Після вступних промов в.о. ректора ЛНУ Володимира Мельника, першого заступника мера Львова Андрія Москаленка та координаторки молодіжних програм ЮНІСЕФ Анжеліки Савінської, розпочалися лекції та публічні дискусії, що тривали увесь день.

Першим на сцену вийшов військовослужбовець Віталій Кирилів. У цивільному житті він працював дизайнером, був одним із засновників дизайн-бюро Hochu rayu, проте долучився до Сил оборони, де застосовує досвід цивільної діяльності на практиці. Зокрема, він безпосередньо долучився до проєктів «Носоріг» (кругова турель для кулемета Browning, яка захищає воїнів від куль), «Вовк» (мобільна ремонтна майстерня для вантажної та броньованої техніки), а також до вступної кампанії до Національної академії сухопутних військ у Львові.

Наступна лекція також була дотична до воєнних реалій. Владислав Сіховський, заступник керівника центру протезування та ортезування UNBROKEN, мав нагоду розповісти про види ампутацій та протезів, а також поділитися власним досвідом.

«Ми починали з майстерні, в якій могли працювати два фахівці... У ній було все обладнання, яке дозволяло зробити протез, але з часом ми зрозуміли, що кількість пацієнтів збільшується і пацієнти, які вже є протезовані, теж потребують обслуговування... Ми зробили сучасну майстерню, де могло працювати до семи-восьми працівників», — ділиться протезист.

Згодом, за його словами, з'явилася інша проблема — нестача працівників. «Ми зрозуміли, що основною проблемою протезування є не тільки відсутність певних елементів, а саме наявність фахівців, які могли би виконувати протезування. В Україні здобути освіту протезиста було досить тяжко... до повномасштабного вторгнення, — продовжує пан Владислав і розповідає, як розв'язували цю проблему. — Ми почали набирати фахівців, яких самі і навчали. На цей момент ми маємо 12 фахівців, з яких 11 вчилися саме в нашому медичному об'єднанні».

Пообіді з годинною лекцією в актовому залі виступив нобелівський лавреат, науковець, науковий консультант і співпродюсер фільмів «Інтерстеллар» та «Оппенгеймер» Кіп Торн.

Оскільки тема лекції була присвячена саме першому фільму з перелічених, то вихід науковця зустріли найвпізнаванішою композицією стрічки — «Cornfield Chase» Ганса Циммера — у живому виконанні.

Кіп Торн відповів словами підтримки та захоплення українським народом:

«Для мене велика честь отримати запрошення прочитати цю лекцію, адже я щиро захоплююся львів'янами та українським народом. Я сподіваюся, що моя присутність тут — це простий, але щирий спосіб показати: вільний світ підтримує вас і стоїть поруч із вами».

Упродовж години фізик розповідав про фільм «Інтерстеллар», пояснював фізичні явища, зображені у ньому та оцінив, наскільки точно вони відображені. За словами Торна, більшість сцен фільму враховують усі фізичні закони та нюанси, однак у деяких епізодах творці жертвували науковою точністю заради ефектності. Навіть попри те, що лекція була англійською мовою без перекладу та стосувалася складних фізичних явищ, Кіп Торн зумів зробити її максимально доступною для людей, які від фізики далекі. Наприкінці публіка віддячила трьома хвилями овацій, надто, коли дізналася, що за день нобелівському лавреатові виповниться 85 років. Згодом відвідувачі ще й заповнили коридори університету чергою за автографом науковця.

Виставка та студентські змагання

Паралельно з лекціями, навпроти входу до головного корпусу ЛНУ, діяла виставкова зона. На ній були представлені освітні й дослідницькі установи, технологічні, інженерні компанії та стартапи — загалом понад сотня учасників. Окрім них, у виставці брали участь сім підрозділів Львівського національного університету, а саме:

• географічний;
• біологічний;
• хімічний;
• геологічний;
• фізичний факультети;
• факультет електроніки та комп’ютерних технологій;
• кафедра астрофізики фізичного факультету.

На кожній з цих локацій відвідувачі могли ознайомитися з науковими розробками, інноваціями, взяти участь у майстеркласах тощо.

Окрім виставок, на території фестивалю проводили студентські змагання з прикладної інженерії. Тему змагання організатори сформулювали як «Розумні системи безпеки: автономні рішення для виявлення вибухонебезпечних об’єктів у міському середовищі». Відповідно, метою студентських розробок було розробити автономні технології, які можуть визначати потенційно небезпечні предмети в місті.

«10 вчених, чиї кар'єри зруйнувала Росія»

Окрім цього, в холі ЛНУ тривала виставка Freedom in the equation (Свобода в рівнянні — Ред.), присвячена десятьом українським науковцям і науковицям, які зазнали репресій з боку Російської імперії, СРСР або загинули в часи російсько-української війни.

«Герої нашої виставки — українські вчені, які мали потенціал отримати Нобелівську премію. Вони були талановитими, наполегливими, блискучими фахівцями. Однак роки утисків — від репресій радянської доби до вторгнення Росії в незалежну Україну — не дали їм змоги повністю розкрити свій потенціал. Наша виставка розповідає історії 10 вчених, чиї наукові кар'єри (а часто — й життя) зруйнувала Росія», — зазначають організатори.

Виставка складається з десяти портретів, які виконав офіційний художник Нобелівської премії Ніколас Ельмехед, та інформаційних таблиць. Оглянути експозицію можна до 29 червня.