Чи поменшало курців на Львівщині та чим небезпечне куріння — рекомендації пульмонолога
Хоч у світі і спостерігають зменшення поширеності куріння, в Україні наразі кожен п'ятий підліток курить електронні сигарети.
Про шкоду куріння — для ІА Дивись.info розповіла Надія Рудницька — лікарка-пульмонолог вищої категорії, завідувачка пульмонологічного відділення Львівського регіонального фтизіопульмонологічного центру та заслужена лікарка України.
Чому в Україні не меншає кількість курців
Попри загальносвітову тенденцію до зниження рівня тютюнопаління, в Україні ситуація залишається складною. Надія Рудницька зазначає, що — кількість курців зростає.
Зі слів лікарки, попри очікування, що складна економічна ситуація та зростання цін на сигарети можуть вплинути на зниження кількості курців, цього не відбулося.
Нещодавні дослідження Міністерства охорони здоров'я демонструють, що попри позитивну динаміку у зменшенні поширеності куріння серед українських підлітків у період із 2005 до 2017 року, останні дані засвідчують нову тривожну тенденцію — зростання споживання тютюнових і нікотинових виробів серед учнів 13–15 років. Якщо у 2005 році тютюн вживав кожен четвертий підліток (26%), то у 2017 — лише 14,9%. Однак у 2023 році показник знову зріс до 17,6%.
Значне скорочення відбулося також щодо куріння звичайних сигарет — з 24% у 2005 до 9,2% у 2017. Але вже у 2023 році частка таких курців зросла до 12,3%.
Наразі є стабільно висока популярність електронних сигарет — у 2023 році їх вживали 19,6% підлітків, що навіть більше, ніж у 2017 (18,4%), коли ці дані вперше почали відстежувати. Майже половина підлітків-курців (47%) висловлюють бажання кинути курити, однак рівень успішних спроб відмови знижується.
На тлі зростання нових форм споживання тютюну все ж зберігаються позитивні тенденції у сфері зменшення пасивного куріння. Частка підлітків, які зазнають впливу тютюнового диму вдома, скоротилася втричі — з 72,6% у 2005 році до 24,9% у 2023. У закритих громадських місцях цей показник також зменшився — з 84,4% до 36,2%. Це демонструє ефективність законодавчого регулювання.
Водночас 61,9% підлітків повідомляють, що помітили антитютюнові повідомлення в засобах масової інформації, а частка молоді, яка бачила рекламу тютюнових виробів у місцях продажу, зменшилася з 62,5% у 2017 до 49,5% у 2023. Проте лише 21,6% учнів задумалися про відмову від куріння після ознайомлення з попередженнями про шкоду.
Зростання поширеності куріння серед молоді відбувається на тлі високої доступності тютюнових виробів. Майже половина підлітків (47,3%) не мали жодних труднощів із купівлею сигарет, попри вікові обмеження. При цьому маркетингові зусилля виробників тютюнових і нікотинових виробів дедалі більше орієнтовані на молодіжну аудиторію, що підтверджується даними спостережень.
На загострення ситуації впливають і зовнішні фактори — передусім повномасштабна війна та гуманітарна криза. Вони ускладнюють реалізацію профілактичних програм і впровадження політик охорони здоров’я. У нових обставинах ризики формування нікотинової залежності серед підлітків суттєво зростають.
За словами лікарки, зберігається високий рівень куріння серед жінок.
Надія Рудницька додає, що сьогодні до найбільш схильних до тютюнопаління груп належать військові. «Військові курять 100%. Просто жодного не зустрічала зараз, які би не курили», — стверджує лікарка.
Надія Рудницька також звертає увагу на те, що в Україні досі багато людей мають тютюнову залежність: «Ми не можемо говорити про те, що цих пацієнтів є менше. Їх є багато, враховуючи стрес і ситуацію в Україні».
Чи уражає куріння лише легені
Куріння вражає практично всі системи організму: «І серцева судина, і легенева тканина, і шлунково-кишковий тракт, і нервова система. Найперше страждають легені, адже саме туди потрапляє дим».
Серед наслідків — формування тяжких патологій дихальної системи. Зокрема, Надія Рудницька застерігає: куріння має системний вплив на організм і призводить до незворотних змін, особливо в дихальній та судинній системах.
За її словами, згодом приєднується обструкція дихальних шляхів, порушується геометрія судин і бронхів, що формує хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Цей процес, як вона зазначає, починається з так званого бронхіту курця, який у подальшому переходить у стабільну, невиліковну патологію.
Рудницька також наголошує, що навіть пацієнти з бронхіальною астмою часто не відмовляються від куріння, що суттєво ускладнює лікування. Вона підкреслює, що на тлі впливу канцерогенних речовин, які містяться в тютюновому димі, в організмі відбуваються мутації, здатні провокувати розвиток як дрібноклітинного, так і недрібноклітинного раку легень.
Особливу увагу лікарка приділяє наслідкам куріння серед підлітків. За її спостереженнями, молоді курці страждають на порушення уваги, сну та здатності до навчання. Крім того, дівчата, які починають курити в підлітковому віці, мають вищі ризики репродуктивних розладів у майбутньому через гормональні збої.
Окремо Надія Рудницька наголошує на шкоді пасивного куріння, яке також негативно впливає на судини, особливо в легенях і на периферії. У результаті порушується кровообіг, утворюються атеросклеротичні бляшки, що згодом спричиняють біль у ногах.
За її словами, чоловіки часто скаржаться на ці симптоми, не пов’язуючи їх із курінням. «У них болять ноги не просто так, а через те, що порушується прохідність судин», — зазначає лікарка.
Вона підкреслює: уражаються всі органи без винятку. Першими страждають легені — там порушується газообмін, розвивається хронічна гіпоксія, що запускає складні запальні механізми в організмі. Усе це, за словами лікарки, може спричинити розвиток серйозних, часто хронічних хвороб, які вже не вдається вилікувати повністю.
Чи менше шкодять електронні сигарети
Значну загрозу становить поширення альтернативних тютюнових та нікотинових виробів серед молоді. Їх вживання вже перевищує рівень споживання цих продуктів серед дорослих. Так, 6,9% учнів користуються тютюновими виробами для нагрівання, 5,1% — бездимним тютюном, а 2,9% — нікотиновими паучами. Всі ці продукти містять нікотин і здатні формувати стійку залежність.
Попри популярність електронних сигарет серед молоді, особливо підлітків, Надія Рудницька наголошує: вейпи не є безпечнішою альтернативою традиційному курінню. Вона пояснює, що електронні сигарети, або ж вейпи, також містять продукти згоряння, а в організм людини потрапляє нікотин у високих дозах.
«Сам нікотин, який потрапляє у великій кількості в організм при використанні електронних сигарет, теж згубно впливає на судини та загальний стан людини», — каже вона. У пацієнтів часто з’являються ознаки нервового збудження, дратівливість і неврологічні симптоми.
Рудницька наголошує, що початкове враження про заспокійливий ефект тютюнового диму — оманливе. Надалі розвивається каскад інших захворювань, з якими, за її словами, лікарям доводиться боротися роками.
Особливу небезпеку становить так звана ліпоїдна пневмонія — рідкісне, але надзвичайно тяжке ураження легень, яке часто не піддається лікуванню. «Багато смертей у світі пов’язано саме з цими препаратами», — каже вона про вейпи.
Лікарка зауважує, що механізми роботи вейпів базуються на використанні хімічних речовин, розпилювачів і елементів живлення — усіх компонентів, що мають потенційну токсичність. Вона додає, що у вже й так забрудненому середовищі людина свідомо вносить до свого організму додаткову кількість малодосліджених сполук, що провокує розвиток широкого спектру захворювань.
Як приклад, Рудницька згадує саркоїдоз легень — патологію, що виникає, коли сторонні речовини потрапляють у дихальні шляхи. Імунна система намагається усунути ці елементи, але часто не справляється. «Макрофаги, які мають це "з’їсти" і видалити, не справляються — і тоді утворюються пухлинні вогнища в легенях», — пояснює вона.
Такі зміни можуть вимагати тривалого лікування — до двох років або ж переходити в хронічну форму, яка супроводжує людину пожиттєво.
Як соціальне оточення впливає на поширення куріння
На думку Надії Рудницької, однією з ключових причин початку куріння є вплив соціального середовища — передусім родини та близького кола спілкування. Вона зазначає, що приклад батьків формує ставлення до паління у дитини змалечку. Якщо дорослі курять удома, дитина сприймає це як норму поведінки.
Лікарка наголошує, що батьки не лише шкодять здоров’ю своєї дитини пасивним курінням, а й передають їй шкідливу модель поведінки.
Зі слів Надії Рудницької, колектив також може стати чинником, що підштовхує людину до куріння. У компанії, де куріння є поширеним, той, хто не курить, може почуватися ізольованим. «Хто не палить, теж себе такою білою вороною, напевно, починає почувати», — зауважує вона.
Утім, лікарка-пульмонолог вважає, що з такими соціальними спокусами можна впоратися завдяки впевненості у собі та активному способу життя. На її думку, залучення до хобі, спорту або творчих занять допомагає уникнути ситуацій, де куріння здається єдиною опцією. За її словами, активне життя не залишає стільки вільного часу для шкідливих звичок.
Що ж до спеціалізованої допомоги для тих, хто прагне позбутися нікотинової залежності, Надія Рудницька зауважує: хоча певна підтримка, ймовірно, існує — насамперед від психологів — результат залежить від самої людини. Вона наголошує, що без особистої мотивації жодна допомога не буде ефективною.
«Будь-які таблетки, будь-яка психологія не будуть ефективними, якщо людина сама не буде хотіти цього зробити», — підкреслює лікарка.
За її словами, ніхто не змусить людину відмовитися від куріння силоміць. Це внутрішня робота, яка вимагає свідомого рішення.
Куріння, вважає Надія Рудницька, — не просто шкідлива звичка, а залежність, близька до наркотичної. Тому й допомога має бути відповідною: «Це психологічна проблема. Треба людині допомогти, тому що вона має вже певні розлади», — пояснює вона. На її думку, саме фахівці з психологічної допомоги повинні працювати з курцями, які шукають шлях до звільнення від залежності.
Чому навіть завзяті курці можуть змінити своє життя
Лікарка переконана, що попри тривалу нікотинову залежність, кинути курити можливо. За її словами, у своїй практиці вона неодноразово бачила, як люди відмовлялися від цигарок після багатьох років куріння. Найчастіше, зауважує вона, це відбувається тоді, коли у пацієнта вже є серйозні проблеми зі здоров’ям.
Саме реальна загроза життю змушує пацієнтів переосмислити свої звички. Хвороби легень, сильна задишка та інші ускладнення стають тим поштовхом, який змінює поведінку людини. На цьому етапі, пояснює Надія Рудницька, бажання жити нарешті переважує бажання курити.
Вона також зазначає, що відмова від цигарок навіть на пізніх етапах приносить відчутне покращення. Люди починають вести здоровіший спосіб життя, дихати легше, знижують ризики ускладнень і можуть суттєво продовжити своє життя.
Водночас лікарка визнає, що до моменту появи серйозних симптомів — зокрема вираженої задишки — пацієнти часто ігнорують попередження медиків.
Однак, як тільки людина стикається з реальністю хвороби, мотивація змінюється. Саме тому лікарка наголошує: незалежно від стажу паління, шанс позбутися залежності є завжди — питання лише в тому, чи готова людина скористатися цим шансом до того, як стане надто пізно.
Звертаємо увагу, що цей матеріал є ознайомчим, його не варто сприймати як підґрунтя для вставлення діагнозу. Якщо вам потрібна допомога, зверніться до фахівця.
