Бувало упереджене ставлення, ніби інвалідність означає «менше можу»: як живеться людині з порушенням слуху у Львові
Зараз питання інклюзивності стоїть дуже гостро через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, коли людей з інвалідністю стає все більше. Але не слід забувати про тих, хто має інвалідність з народження.
Катерина Гаврилишин — львів'янка, яка з народження не чує. Для ІА Дивись.info вона розповіла про власний досвід, проблеми, з якими зіштовхується, та поділилась порадами щодо інклюзивності.
Інклюзивність не лише про людей з інвалідністю. Це також для людей старшого віку, батьків з дитячими візочками та людей, у яких є тимчасові фізичні обмеження й вони вибрали замість сходів поїхати ліфтом або піднятись пандусом.
Інклюзивність також не закінчується на пандусах. У неї також враховується власне ставлення до людей з інвалідністю та інших вразливих груп населення.
Виклики у повсякденному житті
За словами Катерини, найважче — це спілкування з людьми:
«...Не всі володіють жестовою мовою. І не всі готові користуватися альтернативними способами комунікації. Іноді навіть у лікарні чи державних установах важко порозумітися. Під “альтернативними способами”, найчастіше йдеться про письмо на папері або на телефоні».
Катерина також зазначає, що часто люди ставились до неї з упередженням.
«Люди не хотіли адаптуватись. Вважали, що зі мною спілкуватись складно. Бувало й упереджене ставлення — ніби інвалідність автоматично означає "менше можу". Це боляче і викликає відчуття постійної боротьби за місце серед інших», — каже наша співрозмовниця.
І додає, що через упередження, нечуючі люди також можуть не бути сприйманими серйозно. Але порушення слуху не впливають на інтелектуальні можливості.
Катерина ділиться, що люди з порушенням слуху інколи можуть робити багато граматичних помилок на письмі, вказуючи неправильно роди або відмінки. Справа у тому, що нечуючі люди найчастіше використовують у комунікації жестову мову, яка має іншу граматику.
Наприклад, один жест може означати багато однокорінних слів. Тож жінка наголошує на важливості обидвох сторін при спілкуванні. Просить бути терплячими та уважними.
Щодо ментального здоров’я, то дослідження центру контролю та профілактики захворювань у США показало, що дорослі з інвалідністю повідомляють про психологічний стрес у 5 разів частіше, ніж ті, хто не має інвалідності.
Виявилось, що це пов’язано не лише з людськими упередженнями, а й з тим, що люди з інвалідністю найчастіше не мають доступу до медичної допомоги через високу вартість.
Установи та громадські організації для нечуючих
Для покращення життя людям з порушенням слуху існують спеціальні установи та громадські організації, які можуть надати спеціалізовану допомогу.
Катерина розповіла, яку організацію особисто відвідувала та яку рекомендує:
«Для людей з порушенням слуху є Українське товариство глухих (УТОГ) — це громадська організація, яка об'єднує людей із порушеннями слуху та надає їм всебічну підтримку. В УТОГ надають соціальну, культурну, освітню та правову допомогу, а також сприяють адаптації та інтеграції глухих і слабочуючих у суспільство».
Також існують спеціальні клуби, де люди з порушенням слуху можуть соціалізуватись.
За словами Катерини, у багатьох містах, зокрема у Львові, є культурні та спортивні клуби, молодіжні ініціативи та гуртки, де люди з порушенням слуху можуть активно спілкуватися, брати участь у заходах, знаходити друзів і розвивати свої інтереси.
«Такі місця сприяють інтеграції в суспільство та створюють атмосферу підтримки і взаєморозуміння», — вважає наша співрозмовниця.
І додає, що їй комфортніше пересуватись містом, коли є зрозумілі вказівки, підтримка від людей та їх доброзичливе ставлення.
«Це робить місто комфортнішим і безпечнішим для мене», — каже Катерина.
На питання, що б Катерина порадила міській владі та громадам для покращення доступності та комфорту для людей з порушеннями слуху, вона відповіла: «Я б порадила забезпечити перекладачів жестової мови, покращити візуальні інформаційні системи та підтримувати клуби для нечуючих. Це допоможе людям з порушенням слуху почуватися включеними в життя міста».
Більше про те, як розвивається доступність у Львові, дивись за цим тегом.
Дар'я БОТИК для ІА Дивись.info.
