Як працює дитячий кримськотатарський гурток у Львові
Після тимчасової російської окупації Криму 2014 року людям довелося покинути рідні домівки, зокрема і кримським татарам — корінному народу України. З того часу виросло покоління, яке ніколи не було у Криму і яке може не знати про існування кримських татар. Для просвітлення молоді у Львові створили перший тематичний гурток «Кримський сувенір».
Журналістка ІА Дивись.info розпиталась у Діляри та Амета Бекірових, керівниці гуртка та освітнього діяча, щодо діяльності гуртка та культури кримських татар.
На питання, як вони вирішили започаткувати гурток саме про Крим, Діляра Бекірова, відповіла:
«Бо я кримська татарка. І я постійно хочу розповідати про наш Крим».
Саме з цього речення починався проєкт, що стосується Криму. У Львівській обласній бібліотеці для дітей дітей діє унікальний гурток — «Кримський сувенір». Його створили, аби зберігати й показувати кримськотатарську ідентичність львівським дітям, які ніколи не були в Криму, і розповідати, чим насправді є півострів.
«Ідея виникла у директорки Галицького юнацтва Галини Михайлівни, а саме зробити кримський гурток, бо такого в Україні не було. 11 років Крим окупований. Учні шкіл, яким дев'ять-десять років, навіть не знають, що таке Крим, де він є і чим там займається. Культура дуже цікава, традиції дуже цікаві. Тому ми навчаємо наших маленьких львів'ян культури, мистецтва та традицій Криму», — розповідає пані Бекірова.
У гуртку — дві групи по 10 учнів. Усі — львів’яни. Вони вивчають старовинні кримськотатарські назви міст: Aqmescit (Акмесджит, Сімферополь), Aqyar (Ак’яр, Севастополь), Kefe (Кефе, Феодосія), Kezlev (Кезлев Євпаторія).
При чому у цих назв міст є переклад. Наприклад, Бахчисарай означає «Палац саду» (Bağça — сад, saray — палац). Тут також вивчають кримськотатарську мову.
Амет Бекіров, просвітницький діяч, розказує про культуру кримських татар детальніше, показуючи національну одежу:
«Це “халпах”, а це — “фес”. Халпах — чоловічий головний убір, традиційно з каракулю (хутро народженого ягнятка). А фес — жіночий. Більшість костюмів ми створили самі — вишивали власноруч».
Особливе місце у кримських татар посідає кримськотатарський орнамент — Örnek (Орьнек). У грудні 2021 року його внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Також гурток влаштовував фестиваль-дефіле «Весна перемоги». Яна, одна із учасниць гуртка, яка брала участь у дефіле, поділилась враженнями:
«Спочатку ми представляли örnek (кримськотатарський орнамент). Ми носили елементи національної одежі кримських татар. У нас були гарні поясочки, на руках були ельк'апи (манжет) а на голові — фес. Це все було під кримськотатарську музику».
Окрім цього, при вивченні фольклору киримли, учні не тільки читають казки народу, а й створюють малюнки на основі почутого. Також зазначається, що через вивчення культури, гурток виховує у дітях толерантність та відчуття себе частиною великої української родини, яка береже спадщину всіх її народів.
18 травня вшановують День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу — день, коли у 1944 році весь народ депортувала з півострова.
«Моєму татові в 1944 році було 5 років. Прийшли кацапи й нас вигнали. За 15 хвилин треба було зібрати все життя. А у 2014 моїй доньці було п'ять. І знову, дежавю історії. І дідуся, і онучку виселили... У мене є мрія. Коли Я вже буду старий, буду в Кримських горах дивитися на Чорне море, а моя онучка гратиме на kemane (кемане). На скрипці. Оце моя Arzu. Моя мрія», — ділиться пан Амет.
Після розмови мені подарували герб кримських татар, зроблений з пластиліну, та ластівку зі словами: «Це ластівка, яка постійно повертається до Криму. До дому».
Дар'я БОТИК для ІА Дивись.info
