Львівський органний зал — місце, де живе музика
П’ятого червня головний інструмент Львівського органного залу відсвяткував 92 роки. Львівський будинок органної і камерної музики заснований у 1960-х роках і з того часу став одним з головних музичних осередків Львова. З 2017 року цю культурну інституцію очолює Тарас Демко та Іван Остапович.
Журналіст ІА Дивись.info поспілкувався з Тарасом Демком про сьогодення Львівського органного залу.
Львівський будинок органної і камерної музики змінився докорінно: сучасний ремонт, нові управлінські підходи, розширення концертної програми — це все здобутки останніх восьми років.
«Моя оцінка цього місця зовсім не дотягала до того стандарту, яким би мав бути концертний зал. Але не все так було погано, тому що органний зал знали та любили. Це важливе місце для багатьох поколінь людей. Я вбачаю тут потенціал, який потрібно розвивати», — згадує Тарас Демко про перші місяці роботи в Органному залі.
Попри це, каже Тарас, для нього зал досі далекий від ідеалу. У найближчих планах є повне оновлення та адаптування західної вежі органного залу для відвідувачів. Також хочуть обладнати оглядовий майданчик з панорамою на центр Львова.
Невдовзі планують відремонтувати і вхід: «Ремонт підвищить доступність, тут буде обладнаний пандус, замінені сходи, обладнаний додатковий майданчик перед вхідними дверима, щоб зробити простір інклюзивним».
Тут не забувають і про збереження автентики залу. До прикладу, відновили унікальні фрески Яна Розена, які в радянські часи «поховали» під туалетною плиткою.
Найбільшим історичним органом в Україні опікуються щоденно. Він має 60 регістрів та майже 5 тисяч труб.
Але це місце унікальне не лише своїм органом, а й репертуаром. Зараз в стінах Львівського органного залу проводять свої репетиції та концерти два великих колективи: Львівський муніципальний хор «Гомін» та Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії.
Про ці колективи пан Тарас відгукується по-особливому: «Наш хор “Гомін”, який дуже активно працює, був номінований на кращий хор нашої країни за версією 2024 року. Луганська філармонія —це абсолютно унікальна співпраця концертного залу з філармонією з іншого регіону. Таких прикладів більше немає і це те, що робить цей простір дуже унікальним».
Попри поширену думку, в органному залі звучить не лише органна класика. Тут представлені композиції українського ретро в програмі «Цей хор, цей хор», гітарні концерти іспанської музики, популярні твори з кінофільмів — «Саундтреки до фільмів на органі» та багато інших.
«Чи в нас все канонічна музика? Ні. В нас буває музика і експериментальна, а також сучасна. Чи в нас тільки академічна музика? Ні. В нас також є фольк. Тобто наша репертуарна політика дуже широка із основним акцентом на музику стриману, академічну, інтелектуальн. Наприклад, цілий наступний рік наш хор “Гомін” планує робити дуже важливий проєкт із промоції і запису музики Леонтовича: хочемо записати півтори сотні його концертів впродовж цілого року», — ділиться своїми планами Тарас.
За словами Тараса Демка, інноваційним у Львівському органному залі є і процес формування концертної програми:
«Ми маємо напівтеатральний підхід. Якщо порівняти інші концертні організації, то вони переважно не мають повторюваних програм — в нас навпаки. Ми напрацьовуємо продукт, який стає частиною репертуару, і він повторюється. Також нашою абсолютно унікальною знахідкою є маркування подій. Всі події маркуються для того, щоб мати внутрішню чіткість процесів для реклами, промоції запуску подій і для того, щоб допомогти відвідувачам, обрати собі подію до смаку. Тобто в нас є події “для першого разу”, події “романтика”, події “бестселери”, події “ексклюзив”...».
Окрім світової класики, пріоритетом для Львівського органного залу є просування сучасних українських композиторів. Тобто договір на замовлення ексклюзивного музичного твору підписують напряму з композитором.
«Кілька творів, які ми замовили, дуже унікальні, наприклад: симфонія Золтана Алмаші, відомого композитора, симфонія Олега Безбородька, симфонія Дмитра Малого, твори Олександра Щетинського, тобто це знакові українські композитори які на наше замовлення пишуть музику. Ми її виконуємо, а також ділимося з українським радіо, в їхні фонди», — розповідає Тарас.
Окрім створення сучасної української музики, органний зал працює над відновленням старих українських композицій, які були втрачені та ніколи не звучали на великій сцені. Наприклад, йдеться про твори Станіслава Людкевича та Михайла Вербицького.
Тарас переконаний, що українська музика — це не лише музика українців. Великою частиною музичної культури України є композиції кримськотатарського народу. Кримськотатарська музика в органному залі представлена окремим модулем, який розробили спільно з кримськотатарським музикантом Джемілем Каріковим.
«Це досить незвично для нашого вуха, незвичні мелодії, гармонія, абсолютно інший тип музичного інтелекту, який дуже цікавий нашій аудиторії. Цю музику неможливо порівняти з іншою європейською музикою», — пояснює Тарас Демко.
За словами Тараса, ще одним пріоритетом для них є розширення цільової аудиторії, а насамперед привернення до органної музики молодшого покоління слухачів: «Дитячі проєкти ми свідомо розвивали після певної паузи, яку витримали, тому що органний зал колись виключно асоціювався з подіями для дітей, концертами музичних шкіл і аматорськими колективами, а це абсолютно не той бренд який ми хотіли розвивати».
Тарас розповів про дві події, які спеціально створили педагоги та психологи. Вони пройшли офіційну апробацію — «Граємо-міні» (для дітей 3-5 років) та «Граємо» (для дітей 5-9 років):
«Це інтерактивна дитяча музична подія. Діти на сцені чи на спеціальних килимках великого розміру слухають музику, роблять музичні вправи на координацію та ритм. Діти можуть бути там і виконавцями, і навіть пробують свої вміння в диригуванні. Вони виходять посеред свого ж власного маленького імпровізованого оркестру, ми даємо їм маленькі музичні інструменти і вони можуть пробувати рухи диригентів. Я впевнений, що хтось з цих дітей точно задумається про професію музиканта».
Зараз метою для керівництва Львівського органного залу є можливість планувати концерти на декілька місяців вперед. Така мрія суттєво ускладнена через російську агресію та нестабільність в країні, які сильно б’ють по українській культурі.
Проте Тарас Демко стверджує, що і тут є місце для позитиву:
«У стані війни наше суспільство потребує дуже багато культури і музики… аудиторія органного залу зросла, люди цього дуже потребують, війна оголила чуття і зробила нас стійкими, але чутливими. Можна сказати, що в мистецтві люди, які присутні зараз на концерті, черпають для себе впевненість у житті…».
Тому ще одним напрямом діяльності Львівського органу є підтримка українського війська:
«Це теж дуже важливий аспект, який повністю актуалізований війною. Ми працюємо із пораненими бійцями, наші органісти, а також інструменталісти відвідують реабілітаційні центри, наш хор нещодавно відвідував центр Unbroken».
Зі слів Тараса Демка, візія органного залу та стратегія розвитку можна окреслити трьома словами — тут живе музика.
«Люди творять музику. Музика тримає це місце і надихає, що дуже важливо. Це місце, яке постійно рухається і постійно розвивається перетравлюючи залишки радянської спадщини з якими ми постійно боремось», — сказав він.
Маркіян КУЗИК для ІА Дивись.info
