Наставництво на Львівщині: як дорослі можуть підтримати дітей

Про те, що таке наставництво, чому воно важливе та як до нього долучитись на Львівщині, для ІА Дивись.info розповіли в Офісі дітей та молоді «ДІйМО».

Що таке наставництво

Наставництво — це форма індивідуальної підтримки сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які зростають в інтернатних закладах. Дорослий наставник або наставниця стає для дитини «старшим другом» — тією людиною, яка допомагає у соціальній адаптації, самореалізації та підготовці до самостійного життя.

Цей формат не передбачає спільного проживання, але передбачає сталі, довірливі стосунки, які можуть зберігатися навіть після завершення офіційної програми наставництва.

Хто може стати наставником

Наставником або наставницею може бути повнолітня, дієздатна, відповідальна особа, яка пройшла спеціальне навчання. Важливо, щоби людина була готова інвестувати свій час і емоційний ресурс у дитину, надаючи підтримку на добровільних засадах.

Наставництво — це безкоштовна ініціатива, яку обирають за покликом серця.

Що дає наставництво наставнику/наставниці:

1. Залученість до соціально важливої справи: наставництво дозволяє підтримати дитину, яка цього потребує, і зробити внесок у її майбутнє.

2. Особистий розвиток: у процесі наставництва дорослі навчаються бути більш терплячими, уважними, краще розуміти потреби інших. Це також дає змогу переосмислити власні життєві підходи та цінності.

3. Новий досвід: участь у програмі наставництва — це можливість здобути нові знання та навички міжособистісного спілкування, емоційної підтримки, наставницької взаємодії.

4. Довготривалі взаємини: у багатьох випадках зв’язок між наставником і дитиною зберігається й після завершення офіційної програми.

Які є напрями наставництва

1. Допомога в навчанні: наставники/наставниці допомагають дітям із виконанням домашніх завдань, розвитком академічних навичок, організовують тематичні гуртки або інтелектуальні активності.

2. Формування навичок самостійного життя: йдеться про навчання побутовим справам: як приготувати їжу, скласти бюджет, обрати продукти, подбати про себе в щоденному житті.

3. Профорієнтація: особливо актуальна для підлітків. Наставники допомагають сформулювати плани на майбутнє, розібратися з вибором професії, зрозуміти власні сильні сторони.

4. Емоційна підтримка: присутність дорослого, який приймає, слухає і підтримує, є ключовою в житті дитини, яка не має сім’ї. Наставництво допомагає відчувати себе менш самотньою та відкритішою до світу.

Кому адресовані програми наставництва

Цільова аудиторія — діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають у державних чи інших закладах для дітей. Особлива увага — підліткам, адже саме вони мають найменше шансів бути всиновленими або влаштованими у сімейні форми виховання.

Що дає наставництво дитині:

1. Емоційна підтримка: наявність постійного дорослого, який приділяє увагу, допомагає дитині почуватися цінною і впевненою. Це сприяє формуванню стабільних емоційних зв’язків та позитивного образу себе.

2. Розвиток навичок самостійного життя: наставники навчають дітей практичним речам, необхідним у повсякденному житті, зокрема:

• дотримання особистої гігієни;
• приготування їжі;
• планування бюджету;
• користування транспортом;
• організація побуту;
• орієнтація в місті;
• робота з побутовою технікою;
• пошук інформації.

3. Підготовка до професійного життя: наставництво допомагає підліткам краще зрозуміти свої інтереси та здібності. Це включає:

• ознайомлення з різними професіями,
• відвідування робочих місць,
• допомогу у виборі освітніх напрямів і побудові кар'єрного плану.

4. Соціальна інтеграція: спілкування з наставником сприяє соціалізації дитини, розвитку комунікативних навичок та адаптації до життя у громаді.

Як це працює на практиці

• Індивідуальна форма. Один наставник — одна дитина. Така модель сприяє побудові довіри.
• Гнучкий формат. Зустрічі планують у зручний для обох час. Це можуть бути прогулянки, майстер-класи, поїздки або просто дружні розмови.
• Без спільного проживання. Наставництво не передбачає переїзду дитини. Проте, за згодою та прописаними умовами в договорі, наставник може запросити дитину до себе додому на період до трьох календарних днів у святкові чи канікулярні дні. У цей час дорослий несе повну відповідальність за життя та здоров’я дитини.

Усі права дитини залишаються незмінними: доступ до освіти, медичної допомоги, соціальних послуг. Наставники допомагають дітям реалізовувати ці права та бути активними у своїй спільноті.

Одна з головних переваг наставництва — соціальне включення. Завдяки спілкуванню з дорослими з громади, діти інтегруються у суспільство, набувають навичок комунікації, довіри та взаємодії.

Як стати наставником

1. Отримайте первинну консультацію

Зверніться до центру соціальних служб за місцем проживання. Там ви отримаєте інформацію про процедуру наставництва, вимоги до кандидатів і подальші етапи. Консультацію також можна отримати телефоном.

Адреси:

• Львівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: вул. Євгена Гладишевського, 8, Львів (0322 546 130).
• Львівський обласний центр соціальних служб: вул. Скорика, 17, м. Львів (032 261 09 42); e-mail: [email protected].

На Львівщині діють чотири організації допомагають охочим стати наставниками пройти шлях до наставництва: ГО «Турбота в Дії», ГО «3Д-Давай допоможемо дітям», БО БФ «Рідні», БО «Дія.Ми». Ці організації супроводжують кандидатів на всіх етапах: забезпечують підготовку, організовують взаємодобір із дитиною та надають підтримку протягом усього процесу наставництва. Також охочі стати наставниками можуть заповнити анкету від «ДІйМО»: фахівці супроводжують кандидатів, проводять консультації, надають підтримку та створюють спільноту наставників.

2. Підготуйте пакет документів

Необхідні документи:

• Заява (заповнюють під час візиту до центру соціальних служб).
• Копія паспорта громадянина України.
• Висновок про стан здоров’я за формою №5 (форма — додаток до постанови КМУ №866 від 24.09.2008).
• Довідка про несудимість (можна згенерувати через застосунок «Дія» або отримати в сервісному центрі МВС).

3. Подайте документи до центру соціальних служб

Після збору всіх документів подайте їх до відповідного центру за місцем проживання.
Під час подачі відбудеться первинна співбесіда з представником центру, який:

• з’ясовує вашу мотивацію;
• пояснює умови наставництва;
• інформує про ваші права та обов’язки.

Упродовж 10 робочих днів після прийняття документів центр приймає рішення про направлення людини на підготовчий курс.

4. Пройдіть навчання

Всі кандидати проходять курс підготовки з питань соціальної адаптації дітей та їхньої підготовки до самостійного життя.

Під час навчання людина ознайомиться з:

• особливостями розвитку дітей у закладах,
• роллю наставника,
• принципами побудови довірливих стосунків,
• етичними стандартами.

Після успішного проходження курсу регіональний центр видає офіційний висновок про можливість бути наставником.

5. Встановлення контакту з дитиною

• Організацію знайомства наставника з дитиною забезпечує адміністрація закладу та центр соціальних служб.
• Наставнику надають необхідну інформацію про дитину: загальні відомості, особливості здоров’я, рівень розвитку, індивідуальні риси характеру.

У разі, якщо дитина погоджується на подальше спілкування, контакт вважається встановленим.

6. Підписання договору

Протягом трьох робочих днів після встановлення контакту центр соціальних служб укладає з наставником і закладом договір про наставництво.

Договір визначає:

• обов’язки сторін;
• права наставника;
• терміни взаємодії.

Згода дитини обов’язкова. Вона надається згідно з її віком й розумінням (ситуації).

Що думають молоді люди про наставництво, які мали такий досвід

Офіс дітей та молоді «ДІйМО» спільно з громадською організацією «3Д – Давай Допоможемо Дітям» організували проєкт, який показує, як присутність наставника поруч здатна змінити життєві траєкторії дітей та молодих людей, які зростали без родинної опори. Як приклад подали історії Насті та Артема, у яких з'явились наставники.

Настя провела дитинство в трьох інтернатах. Тричі звикала до нового середовища і тричі прощалась. «Уперше справжнє відчуття дому я знайшла не в установі, а в родині наставників. Це не просто дах над головою — це люди, які ввечері запитають, як минув твій день», — розповідає дівчина. Сьогодні вона живе самостійно, працює та готується до служби в лавах ЗСУ. Вона впевнена в собі й у тому, що справиться: «Наставництво не змінює тебе — воно показує, що кожна людина гідна турботи та любові».

Її наставниця Тетяна ділиться власним досвідом: «Цінність наставництва для мене — у стосунках, які збудовують дитину і мене саму. Для мене цінно будувати з Настею стосунки правильної, здорової взаємодії через довіру і відкритість. Мені важливо бути тим безпечним дорослим для неї, з ким вона може поділитись страхами, поставити складні запитання. А я можу в цьому її розрадити, допомогти їй та дати пораду. Наставництво для мене — це про стосунки, довіру і безпеку».

Артем пережив втрату родини, роки в інтернаті й вимушений переїзд через війну. У найважчі моменти поруч з’явилися наставники — люди, які були поруч, дали можливості та підтримку.

Зараз він сам прагне бути підтримкою для інших дітей та волонтерить у «3Д – Давай Допоможемо Дітям». «Завдяки наставництву я навчився самостійності й відповідальності», — каже хлопець.

Його наставник Олександр зазначає: «Для мене наставництво — це бачити навіть маленькі покращення в житті дитини, і розуміти, що я причетний до цього. Я радію, коли бачу, як Артем робить кроки вперед і стає самостійним, вчиться дбати про себе. В наставництві важливо не очікувати змін одразу, не будувати великих очікувань до дитини, а радіти маленьким перемогам».

Як і коли завершують наставництво

Як пояснює Софія Юдіна, менеджерка з розвитку наставництва в «ДІйМО» та діюча наставниця, завершення цієї форми підтримки може мати різні причини: небажання дитини продовжувати ці взаємини, зміна в житті наставника (переїзд, стан здоровʼя, сімейні обставини тощо), прийняття дитини в родину, випуск з закладу. За її словами, кожен випадок індивідуальний, як і кожна пара дитина-наставник.

Попри завершення формальної частини наставництва, зв’язок між наставником та підопічною дитиною не завжди обривається. «Буває, що молода людина продовжує підтримувати та звʼязок з наставником неформально, як товариші», — зазначає наставниця. Інколи ж, за її словами, випускники прагнуть самостійності: «Є випадки, коли діти після випуску з закладу хочуть спробувати пожити самостійно, без порад старших».

Підготовка до різних сценаріїв — обов’язкова частина навчання наставників. «Ще до взаємодобору кожен наставник проходить обовʼязковий тренінг, однією тем з якого є життєвий цикл наставництва», — розповідає Софія Юдіна. На цьому етапі детально розглядають завершення взаємин. «Для екологічного закінчення відносин наставника навчають, як попередити завчасно про зміни, відрефлексувати про успіхи, підтримати дитину рухатись далі у самостійне життя».

Формально договір триває, поки дитина залишається в інтернатному закладі. Проте наставництво може продовжитись і після цього — якщо цього хочуть обидві сторони. «Далі наставництво може тривати неформально – залежно від бажання дитини, її законних представників, та наставника».

Також, за словами Софії Юдіної, немає юридичних обмежень для продовження наставництва після переходу дитини в заклад освіти. Вона також додає: «Цілком реальна ситуація, що дитина закінчує 9 клас і переходить з закладу інституційного догляду до коледжу або профтех училища, де наставник(-ця) може продовжувати відвідувати підопічну(-ого)».

Чого наставництво може не замінювати

Наставник — не заміна родини, не спонсор і не вихователь. Саме на цьому наголошує Софія Юдіна: «Його роль відрізняється від працівників закладу, для яких догляд дітей є роботою».

І нагадує, що наставництво — це винятково добровільна ініціатива. Суть цієї ролі полягає у підтримці дитини та спрямуванні її з урахуванням індивідуальних потреб: «Завдання наставника – підтримати, спрямувати, заохотити дитину до розвитку, врахувавши її індивідуальні потреби».

Запити дітей можуть бути дуже різними — від навчання побутових речей до важливих життєвих виборів. «Можливо, одній дитині потрібна допомога з вибором професії і закладу освіти, а іншій — навчитися життєвим навичкам, наприклад, приготування їжі чи користування громадським транспортом», — пояснює Софія Юдіна. Але всіх об’єднує одне: «потреба мати тільки свого, надійного дорослого поруч».

Фінансова допомога не є основою наставництва. «Навіть якщо наставник бачить потребу дитини у фізичному забезпеченні – його роль не придбати все самостійно, а навчити підопічного приймати рішення, бачити можливості та ставати спроможним членом суспільства», — наголошує фахівчиня.

З її слів, дарувати щось дитині не заборонено. Але тут важливо зберігати баланс і розуміння ролей: «Наставнику не заборонено дарувати подарунки або брати участь в забезпечені одягом, проте кожному учаснику цих відносин (дитині, закладу, самому наставнику) важливо розуміти роль наставника в житті дитини або молодої особи та не намагатись перетворити його на рятівника або банкомат з грішми».

Софія Юдіна підкреслює: «Наставник — це стабільність і підтримка, навіть якщо не може взяти дитину у свою родину», — зазначає вона. Цей формат передбачає інший рівень відповідальності, ніж усиновлення чи прийомна родина, і саме тому, за словами наставниці, більша кількість людей може долучатись до програми.

«На практиці, все, що потрібно — це 3-4 вільні години на тиждень і бажання підтримати тих, хто цього потребує», — додає вона.

Наставництво як частина єднання

Навіть у часи великої війни українське суспільство демонструє людяність і солідарність. Але, на думку Софії Юдіної, для розвитку наставництва бракує важливого чинника — поінформованості.

З її слів, багато потенційних наставників уже певний час задумуються про волонтерство або усиновлення, однак шукають проміжні, реальні кроки. «На практиці часто кандидати в наставники діляться, що давно думали про волонтерство в інтернатах, але хотілось робити щось більше, за дарування солодощів на свята. Або навпаки — мріють про усиновлення в майбутньому, але не готові до нього сьогодні. І тоді інформація про наставництво стає відповіддю, як можна допомогти вже зараз».

Втім, як додає фахівчиня, йдеться не лише про наставництво як окрему програму. Це частина ширшого бачення суспільної відповідальності. «Говорячи більш глобально, я думаю, нам як суспільству ще є куди повчитися, що принцип “Україна для кожної дитини” справді діяв», — зазначає вона.

Софія Юдіна конкретизує: це не лише про родини, які приймають дітей. «Це і про зручні міські простори, і про підтримку родин у складних життєвих обставинах, і про прийом дітей у родини, якщо вже так трапилось, що вони опинились в закладі інституційного догляду. І звісно, це теж про наставництво». Вона акцентує: «Бо це не просто якісь діти, які живуть в якихось закладах. Так, можливо вони не є активною частиною громади зараз, але можуть стати нею за кілька років».

Чи стануть ці діти самостійними, соціально адаптованими людьми — це, за словами наставниці, залежить від кожного з нас: «Від нас спільно залежить, чи будуть вони готові до самостійного життя, чи адаптуються, чи зможуть здобути професію і забезпечувати себе самостійно, чи потребуватимуть соціальних виплат».

Вона підсумовує: «Нам бракує розуміння проблеми та способів її вирішення та готовності брати на себе відповідальність, щоб жодна дитина або підліток не були сам на сам».

Більше про наставництво — на єдиній державній платформі про сімейні форми виховання та у соцмережах Офісу дітей та молоді «ДІйМО».

Про Офіс дітей та молоді «ДІйМО»

Офіс дітей та молоді «ДІйМО» — це консультативно-дорадчий орган при Мінсоцполітики України, що працює у сфері захисту прав дитини та розвитку наставництва. Це єдина структура в Україні, яка системно залучає до своєї роботи дітей і молодь.

Основні напрями діяльності:

1. Адвокація та популяризація найкращих інтересів дитини.
2. Розвиток наставництва для дітей та молоді.
3. Формування спроможності дітей та молоді через освіту, розвиток життєвих навичок та залучення до процесів ухвалення рішень.

---

Нагадаємо, що Львів долучився до європейського проєкту з підтримки молоді із соціальних установ.